На Волині поховали танкістів, які обрали смерть замість полону

Іван Ващеня із села Туричани Турійського району та Володимир Крохмаль із села П’ятидні Володимир-Волинського району були в складі екіпажу українського танка Т-64Б.

Військові, потрапивши в оточення, не здалися на милість бойовиків ціною власного життя, - пише Волинська газета.

Трагічна історія сталася 18 червня біля села Станиця Луганської області. Український танк підбили терористи. Згодом відео, на якому видно, як, опинившись у безпорадній ситуації, екіпаж зсередини підриває танк, оприлюднили в соцмережах. Зняли його місцеві жителі.

Один із очевидців описав це так: «Снайпери порозбивали приціли і перископи, машина опинилася в безпорадному стані. Стріляти можна було тільки навмання. Чому танк виявився без прикриття в повній самоті, ще належить з’ясувати. Перед тим, як були розбиті прилади командира танка, він встиг помітити гранатометників, які йдуть із «зеленки» (тобто, лісопосадки) до будинку, з якого били снайпери. Танк зробив один гарматний постріл у бік будинку, звідки били снайпери, сподіваючись, що зачепить гранатометників. Але, на жаль, безуспішно. Через хвилину по броні вже стукали прикладом… Ще через хвилину пролунав «хлопок», і з дула повалив спершу дим, потім вогонь. Пізніше полум’я почало підніматися вже з люків на башті. Екіпаж не захотів здаватися в полон і дарувати «ватникам» Т-64БМ. Підірвали себе разом з танком ручними гранатами. Такому героїзму пацанів потрібно ставити пам’ятник. Сподіваюся, що побуваю на місці, де все це сталося і стану на коліна перед бойовою машиною і душами тих хлопців, що не захотіли здаватися в полон, а вирішили підірвати себе разом з танком. «Ватники» кричать, що командир і механік вийшли і здалися. Це не правда! Весь екіпаж віддав перевагу смерті перед ворожим полоном».

Володимир Крохмаль із П’ятидень був молодшим сержантом, народився в 1987 р. Іван Ващеня із Туричан народився 1975 р., був одружений, вдома залишив двох діток: 2000 і 2003 років народження.

Тіла обох героїв після загибелі місцеве населення занесло в один із будинків. Як вдалося загиблих волинян евакуювати з підконтрольної бойовикам території, наразі невідомо. Однак літаком військово-транспортної авіації їх було доставлено з Харкова в Луцьк.

Тут траурна колона розділилася: Володимира Крохмаля ввечері 20 червня доставили в П’ятидні, наступного дня відбулося поховання. На траурній церемонії прощання з загиблим героєм були присутні представники обласного та районного військкоматів, військової частини, величезна кількість місцевих жителів.

Як повідомила П’ятиднівський сільський голова Алла Куницька, про те, що їхній земляк загинув у танку, не бажаючи здаватися терористам, в селі чули, але про деталі загибелі Володимира Крохмаля з цілком зрозумілих причин нікому не відомо. В загиблого Володимира Крохмаля залишився 4-річний син, який під час перебування тата в зоні проведення АТО жив із його батьками.

Івана Ващеню минулої п’ятниці привезли в селі Туричани, котре належить до Дулібської сільради Турійського району. Секретар сільради Тетяна Чайка повідомила: бійця поховали на місцевому кладовищі в суботу, 21 червня. Було дуже багато людей. У складі військовослужбовців на церемонію прощання з Іваном Ващенюка прибув полковник, який виступив перед присутніми. Потім небо розітнули прощальні постріли зі стрілецької зброї.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!