Артемівськ після штурму. ФОТО
Сьогодні вночі близько 50-ти озброєних бойовиків протягом години обстрілювали військову частину Озброєння ЗС України в Артемівську Донецької області.
Як повідомляє Міноборони, терористи використали автоматичну зброю, підствольні гранатомети, снайперських гвинтівки, а також одиницю бронетехніки, яка здійснила три постріли по будівлях військової частини, - повідомляє канал 24.
Під час бою отримав осколкові поранення лівої ноги сержант військової служби за контрактом. Він перебуває у медичному пункті військової частини. Стан здоров’я задовільний.
Українські військовослужбовці успішно відбили напад бойовиків, які "швидко розсіялись та втекли".
За даними місцевого видання 06274, внаслідок бойових дій найбільше пошкоджено будівлю АТП, вибито скло в довколишніх будинках, гусеницями розбита дорога. На вулицях залишилися відстріляні гільзи. Також пошкоджені автомобілі, припарковані поблизу.
Частина перебуває під контролем української армії - над КПП майорить прапор України.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Як повідомляє Міноборони, терористи використали автоматичну зброю, підствольні гранатомети, снайперських гвинтівки, а також одиницю бронетехніки, яка здійснила три постріли по будівлях військової частини, - повідомляє канал 24.
Під час бою отримав осколкові поранення лівої ноги сержант військової служби за контрактом. Він перебуває у медичному пункті військової частини. Стан здоров’я задовільний.
Українські військовослужбовці успішно відбили напад бойовиків, які "швидко розсіялись та втекли".
За даними місцевого видання 06274, внаслідок бойових дій найбільше пошкоджено будівлю АТП, вибито скло в довколишніх будинках, гусеницями розбита дорога. На вулицях залишилися відстріляні гільзи. Також пошкоджені автомобілі, припарковані поблизу.
Частина перебуває під контролем української армії - над КПП майорить прапор України.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
Останні новини
На комунальному підприємстві в Ковелі - новий директор
20 червень, 2014, 11:55
Артемівськ після штурму. ФОТО
20 червень, 2014, 11:34
Прощання з загиблим на Сході лучанином поки не почалося
20 червень, 2014, 11:21
шоу. Для більш об'єктивного сприйняття зареєструвався на форумах ДНР, ЛНР і т.п.
Нажаль я не можу наразі дати якусь об'єктивну оцінку всьому, що відбувається на Східній Україні, але я, по крайній мірі, намагаюсярозібратися в ситуації, вислуховую альтернативні точки зору, спілкуююся з людьми з різних частин України.
Інколи вмикаю російські телеканали - і розумію, що вірити цим змі набагато легше. Навіщо докопуватись до правди, коли існує одна безальтернативна думка.
Я допускаю, що українські змі, також доволі однобоко висвітлюють події, але в мене є можливість і саме головне, Є БАЖАННЯ почути "іншу правду"... В людей зі сходу такого бажання нема... Набагато легше ввімкнути Кісєльов ТВ і вірити всьому, без "напряга", навіщо "включати" мізки?
Я живу в Луцьку (Волинська обл. "бендерівський край", "колиска УПА"). Українська мова не рідна для мене, в школі найбільше було проблем з цим предметом, так як виховували мене на русском языке, и думаю я по русски, так меня воспитала мама, которая закончила русскую школу в Оренбургской обл...
Я ніколи не відчував якогось дискомфорту, через те, що розмовляв російською в своєму рідному місті. Я завжди дивився російські ТВ канали, коли там ще були незалежні ЗМІ.
Улюблена передача була - "Сегоднячко" на НТВ. Я пам'ятаю як переживали за росіян під час ГКЧП 91-року, ПУТЧу 93 року. Як пристально ми слідкували за чеченськими кампаніями всіх років.
Як співчували жертвам вибухів і терактів в містах Росії... Це все було колись.
На даний момент я кардинально змінив своє ставлення до "братнього" народу. До влади Росії, як і до влади української в мене давно була неприязнь. Але ще починаючи з конфлікту навколо о. Тузла мені, як українцю, патріоту, (і ,як я вважаю, адекватній людині) стало зрозуміло, що "щастя" зі Сходу чекати не варто.
З кожним роком ця думка тільки укорінювалась і закріплювалась десь на підсвідомому рівні. Коли я на власні очі бачив, що відбувалось на "Майдані 2014 року" в нас в Луцьку - мені не все подобалось, але висвітлення цих подій російськими каналами мене, як свідомого громадянина просто шокувало,
а в дечому розвеселяло.
Сприйняття такої "правди" росіянами як "істини в останній інстанції" мене не дивувало. Хоча, маючи багатоьх "адекватних" знайомих з Росії(а серед них є навіть представники влади в РФ), я розумів, що не всі "русские" біомаса і є альтернативні думки.
Сприйняття такої "правди" УКРАЇНЦЯМИ як "істини в
останній інстанції" мене не дивувало також, мене це ЗАСМУЧУВАЛО і БІСИЛО... Найбільше засмучує все те ж
небажання хоча б розібратись. Чим пояснюється така "рабська" поведінка, очікування "доброго батюшки царя" який прийде і захистить.
Чому, коли брали штурмом обладміністрації в західних областях ні в кого навіть думки не було про від'єднання Правобережної України і вступ в ЄС, чи приєднання до Польщі??? Чому серед людей на західній Україні, де так багато заробітчан в Європі не було сепаратиських настроїв ??? ЧОМУ??? Чому хлопці кидають сім'ю, роботу і їдуть на Схід в лавах ЗСУ?
Я впевнений на 100%, що якби була дзеркальна ситуація (сепаратизм на заході) то ніхто з Донецька чи Луганська не пішов би воювати за єдину Україну. Переконайте мене в протилежному.
На попередньому місці роботи мені доводилось їздити по всім містам України. Скажу одне. І в нас і в них люди є хороші, є погані. Але ми різні. РІЗНІ.
Вони хочуть в Росію, а тікають з своїх міст в українські міста. Вони не хочуть підкорятись київській владі - але не визнають, що теперішня влада - результат їхньої підтримки клана Януковича.
Можливо пора покаятись, скласти зброю і подумати як жити далі? Чи зібрати валізи і виїхати в вєлікую-Рассєю матушку і молитись на Путіна там?
Я називаю "Вони" з надією, що колись буду говорити "Ми"... Колись...