Клімчук каже, що не сумує за губернаторством, і цитує улюбленого Висоцького

Екс-голова Волинської ОДА Борис Клімчук каже, що у травні святкуватиме «три місяці вільного життя».

Дні не у чині губернатора Волині біжать дуже швидко, – цитує Бориса Клімчука «Волинська правда».

«У мене проблема зараз. Я думав, піду у вільне плавання і буду сумувати. Але, виявилося, що дні в мене зараз біжать дуже швидко. Навіть швидше, ніж на роботі. 5 травня у мене буде свято – я святкуватиму три місяці вільного життя. Три місяці я на свободі. Але згадую Висоцького, у нього є такі слова: «мне вчера дали свободу, а что я с ней делать буду?» Це можна і до себе застосувати, і до суспільства загалом», – висловився колишній очільник Волинської ОДА.

За словами Клімчука, йому було «зовсім не важко» переступати поріг приміщення, де знаходиться Волинська ОДА, після відставки.

«Я звикся з тим, що був тут в різних іпостасях: і в президії – як голова обласної ради з 1992 року по 1998. З них 4 роки, з 1994 по 1998 був головою обласного виконкому. Потім до 2004 року сидів поруч з головою облради Дмитруком. Потім був радником, послом, депутатом облради і сидів в залі. Тому зала для мене звична. Словесні баталії – теж звична річ. Хоча, насправді обласна рада – це не законодавчий орган, а представницький. Однак, на мій погляд тут піднімаються питання не в компетенції облради», – поділився екс-губернатор.

Зі слів Клімчука, він прийшов на сесію облради через те, що як діючий депутат відчуває у цьому потребу.

« Не заради влади, це моя перевага. Мені не потрібна влада і я не роблю кар’єри. Коли я зайшов за свої 60, я сказав собі: все, твоя вершина досягнута, ти вже в президенти не підеш, це точно. Працюй так, щоб не було соромно», – зазначив Борис Клімчук.

Як зауважив колишній голова Волинської ОДА, що наразі він – не в опозиції.

«До кого мені бути в опозиції? До волинян, які мене підтримали і підтримують і нині, за що їм дякую? Я на пасхальні свята отримав стільки вітальних дзвінків, телеграм, листівок, скільки не отримував, як був губернатором. У мене сльози нахлинули. Читаю і не знаю цих людей. А вони мені згадують 24 січня, як я себе повів тоді, дякують за це. Я не горджуся. Це не є предмет гордості, швидше предмет роздумів людини, яка вже трішки прожила в цьому житті. Це ті роки, які вже відбулися. Але, є енергія, є розуміння. Я сьогодні намагаюся підказати, по-доброму, інколи – з іронією. Я сьогодні в обласній раді дію, як директор школи, як вчитель, як своєрідний миротворець. Тому що, якщо ми хочемо миру в Україні, маємо мати мир на Волині. Досить шарпатися і смикатися», – зазначив Борис Клімчук.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!