У Луцьку диякон відрікся від світу

У Свято-Покровському храмі міста Луцька постригли у монахи 23-річного диякона Свято-Стрітенського жіночого монастиря Богдана Контуру.

Про це повідомили 30 березня у прес-службі Волинської єпархії УПЦ МП.

Монаший постриг здійснював після вечірньої служби владика Ніфонт

Монах розповів, що ще зі школи мріяв про чернечий шлях. «Після школи вступив у семінарію. Під час навчання були різні спокуси, сподівався, може, знайду матушку і одружуся. Але потяг до монашества переважив, тому прийняв целібат», - сказав диякон.

Газета «Дзвони Волині» так описує обряд постригу:

Напівтемний храм, світло з’являється лише при вході. Зі свічками у руках стоять монахи у чорних мантіях і клобуках. Між ними – босоніж, в одній лише сорочці до п’ят, простоволосий – майбутній монах.

Як тільки починає співати хор, він падає долу і на якусь мить завмирає. Лицем донизу, руки в сторони – ніби білий хрест на підлозі. Потім починає повзти вперед, до амвону. На середині храму він другий раз на хвильку простягається на підлозі, і третій раз – вже перед самим амвоном.

Перед самим олтарем майбутній монах встає, і владика Ніфонт починає з ним розмову. Спочатку архієрей питає: «Що прийшов, брате, припадаючи до святого жертвеника?». Майбутній монах каже, що бажає постницького життя.

Потім починаються питання для випробування рішучості: «Чи по своїй волі приступаєш до Господа? Чи згоден відректися від світу? Чи залишишся в монастирі до останнього подиху? Чи збережеш себе в дівстві і невинності до смерті? Чи приймаєш всі устави і правила монашеського життя? Чи будеш терпіти всю тісноту і скорботу іночеського життя заради Царства небесного?»

На всі ці питання Богдан відповідає ствердно, даючи таким чином монашеські обітниці.

Після прочитання молитов архієрею приносять ножиці. Він кладе їх на Святе Євангеліє і потім тричі кидає вниз, а приймаючий постриг тричі піднімає їх з землі і дає владиці. Це останнє випробування перед самим обрядом, що символізує свободу вибору.

Після цього митрополит Ніфонт хрестоподібно постригає йому волосся і нарікає новим іменем – Іоанн на честь Іоанна Руського. Це робиться на знак того, щоб разом з іменем він почав і нове життя, присвячене лише Богу.

Після постригу монаха Іоанна наряджають у чернечий одяг. Спочатку поверх сорочки одягають параман – чотирикутний плат із зображенням хреста та інших знарядь тортур Спасителя, і хрест - як символ приборкання пристрастей та нагадування про страждання Христа.

Потім – чорну рясу, що іменується «одяг веселощів і радості духовної», її підперізують шкіряним поясом «на умертвіння тіла і оновлення духу».

Слідом за рясою одягають мантію, що в чині постригу називається «риза спасіння і броня правди». Вона - дуже простора, без рукавів, на вітру розвівається, як крила ангелів. Це означає, що монах, як ангел, завжди повинен бути готовим до всякої Богоугодної справи.

На голову одягають намітку – покривало смирення, і камілавку – шолом спасіння.

Нове взуття - монашеські сандалі – означає готовність іти в світ і нести благу вість про спасіння.

Вручають меч духовний – вервицю, щит віри – ручний хрест. Дають запалену свічу, що означає готовність бути «світлом для світу».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!