Реконструкція проспекту Волі в Луцьку: що, де, коли

Не перший рік луцькі чиновники обговорюють тему розширення проспекту Волі в Луцьку, але справа з місця фактично не рушила.

Транспорту в місті стає більше, паркуватися ніде, а маленьке ДТП десь, наприклад, в районі вулиці Чехова здатне пригальмувати рух центральним проспектом до швидкості кількох кілометрів на годину, - пишуть Хроніки Любарта.

Проблема постає не лише для автомобілістів та пасажирів, а й для жителів навколишніх багатоквартирних будинків, які страждають від загазованості. Втім, як кажуть, життя у центрі має як свої переваги, так і недоліки.

У 2014 році на капітальний ремонт проспекту Волі затверджено суму в 4,82 мільйонів гривень. Втім коли вони надійдуть від казначейства, тобто почнуться реальні роботи, – невідомо.

Кошти замалі для реконструкції, втім їх має вистачити на капітальний ремонт тротуарів та дорожнього покриття, адже їх стан на проспекті потребує втручання. Хоча логічною була би комплексна реконструкція з заміною мереж, освітлення і відновлення фасадів.

«У нас один проект є. Він стосується частини проспекту від вулиці Шопена до Київського майдану. І нині готується другий проект, який стосується ділянки від Шопена до Винниченка і зачіпатиме лише дорожнє покриття. Перший проект – комплексний. Ми маємо майже 5 мільйонів, і тому вважаю, що будуть реалізовані частково і один, і другий проекти. Це все міські кошти», – пояснює директор департаменту житлово-комунального господарства Луцькради Іван Кубіцький.

На ділянці від Шопена до Київського майдану основну увагу комунальники звернуть на ремонт тротуарів, оскільки вони у дуже поганому стані.

Окрім цього, виконавчий комітет затвердив облаштування велодоріжки на проспекті Волі, яка пролягатиме проспектом Волі (від пам’ятника Тарасу Шевченку), вулицею Дубнівською, Архітектора Метельницького, Глушець та виходитиме у Центральний парк культури та відпочинку.

Очікується, що вздовж маршруту велодороги буде обладнано парковки та навіть прокат двоколісного транспорту.

Про повноцінну реконструкцію проспекту в 2014 році з його розширенням поки що не йдеться через напружену фінансову ситуацію. У 2013 році повідомлялося, що для цих потреб потрібно щонайменше 26 мільйонів гривень.

«Цього року розширення точно не буде. Хоча потреба в ньому є, адже проспект Волі вийшов як пляшка. Найширший біля ЦУМу – 15 метрів, а до Київського майдану звужується до 10,5 метрів. І коли є поломка автотранспорту чи некоректна зупинка, то виникають проблеми з проїздом», – каже Кубіцький.

Загалом перший етап розширення проспекту Волі відбувся ще у 1995 році під егідою тодішнього міського голови Антона Кривицького. Тоді, пригадує головний художник міста Ярослав Матвіїв, головною дилемою для громади стала потреба спилювання дерев. Таку ініціативу громадськість одразу не сприйняла. Та й нині крони дерев не можуть розростися до потрібних розмірів.

«Ми тоді змістили вулицю в правий, північний бік. А квітники зробили з південного. Плюс тоді реставрували і фарбували фасади, відбувалася заміна водостічних труб і ринв. Це була велика робота», – згадує Матвіїв.

Розширення у 90-х роках проспекту, на думку чиновника, в певному сенсі врятувало транспортну ситуацію, втім нині від гімназії №4 до Київського майдану пропускна здатність вулиці вкрай погана.

Зі слів Матвіїва, потрібне розширення проспекту на 3-3,5 метрів з лівого боку, якщо їхати до Київського майдану. Окрім цього, чиновник наголошує, що реконструкція має передбачати перенесення зупинок, кіосків, частково комунікацій.

Імовірно, що концепція реконструкції проспекту до моменту, коли нарешті місто матиме потрібні кошти й буде готове до реалізації проекту, зміниться ще кардинальніше. Адже реконструкція має бути пов’язана і з реформуванням організації транспортної системи в місті. Неодноразово в міській раді озвучували ідею «очищення» центру міста від «зайвого» транспорту.

«Якби я планував схему реалізації дорожнього руху, то все-таки зробив би ділянку від вулиці Паркової до Шопена – пішохідною. Маю на увазі, аби там був лише громадський транспорт, тролейбуси, – розмірковує Ярослав Матвіїв. – А вже на частині від Шопена до Київського майдану «скинути» транспорт на вулицю Шопена, частину на Тещин Язик та вулицю Глушець, і таким чином зробити пішохідну зону для людей. Було би непогано, якби у центрі був підземний пішохідний перехід. Таким чином екологія була би набагато краща, а центр мав би цікавіший вигляд».

Майбутня реконструкція не обійдеться без часткового видалення і підсадки дерев. Яким чином – поки що невідомо. Чиновники кажуть, що найімовірніше, розроблятимуть окремий дендропроект щодо висаджування дерев. Втім така потреба пов’язана не лише з розширенням самої дороги, а й із руйнівною силою коріння. Матвіїв каже, що є такі ситуації, коли дерево росте неподалік високовольтних кабелів, газопроводу високого тиску. На запитання, хто свого часу так садив дерева, чиновник знизує плечима.

«Далі проспектом від центру – «хрущовська забудова». Вона неприваблива. Крім того, оскільки там багато транспорту, то для людей краще садити липи, які кронами захищали б їх від техногенного навантаження. Адже там такий потік автомобілів великий, загазованість», – каже Матвіїв.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!