На Волині сотні сімей готові прийняти біженців з Криму

Волиняни, які прихистили у себе біженців, від держави матеріальної компенсації не отримають, оскільки це не передбачено законодавством.

Що стосується баз відпочинку, закладів соціальної сфери, де проживатимуть кримчани, то їм, можливо, компенсують із обласного бюджету витрати за комунальні послуги, - пишуть Відомості.

На Західну Україну, зокрема, й на Волинь, продовжують прибувати жителі окупованого півострова Крим. Тут місцева влада та прості громадяни намагаються для них створити якомога комфортніші умови проживання.

Як розповіла директор департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації Світлана Мишковець, на Волині працює цілодобова гаряча телефонна лінія для допомоги кримчанам.

Зателефонувавши за номером +38(0332)255485, вони зможуть отримати необхідну інформацію щодо місця проживання на теренах нашого краю, а також правове та соціальне роз’яснення. В області функціонує штаб із питань розміщення родин військовослужбовців, які прибувають із Криму та Севастополя.

Нещодавно завершилось опитування по кожному району Волині щодо того, скільки волинян готові прийняти у себе родини кримчан. Виявилося, таких є багато. Наприклад, на Ківерцівщині можуть надати тимчасовий притулок для 70 сімей, на Любомльщині знайдеться місце для 80-ти, на Маневиччині — для 216-ти родин і так далі.

Як пояснила Світлана Мишковець, волиняни, які прихистили у себе біженців, від держави ніякої матеріальної компенсації не отримають, оскільки це не передбачено законодавством. Що стосується баз відпочинку, закладів соціальної сфери, де проживатимуть кримчани, то їм, можливо, компенсують із обласного бюджету витрати за комунальні послуги.

"Ми працюємо як координатори, адже, приїжджаючи сюди, люди потребують вирішення багатьох соціальних питань. Наприклад, отримання пенсій, соціальних виплат, працевлаштування. Допомагаємо дітей поставити на облік у поліклініки, якщо у людей не вистачає харчів, долучаємо волонтерів. Поки що по допомогу до нас звернулося 18 дорослих і четверо дітей", - каже чиновник.

Представниця "Громадського сектору" Волині Ірина Осіпова каже, що нині великого напливу кримчан нема.

"Частину їх мали на Волинь перенаправити зі Львова. Бо там уже не справляються. Однак останніми днями в західному напрямку з Півдня відмінили поїзди і люди не прибували, тому поки великого напливу нема. Нам відомо про сім сімей лучан, які надали у своїх домівках прихисток кримчанам", - мовила вона.

Троє осіб із Красноперекопського району АРК, Денис Усенко з дружиною Оленою та братом Віктором, проживають у Луцькому геріатричному будинку-інтернаті.

Були змушені тікати з рідної землі, бо боялися переслідувань і репресій за їхні антиросійські погляди. Молоді люди активно висловлювали свою громадську позицію, виступали з промовами, розклеювали плакати й листівки з осудом російської окупації і політики Путіна.

"Ми мали роботу, я працював менеджером із продажів, у мене була своя команда з чотирьох торгових представників. Дружина була продавцем у кримській мережі магазинів, брат — охоронцем. І всім довелося звільнитись у один день. Це була п’ятниця, 14 березня, перед референдумом, а 16-го ми вже виїхали. Спочатку приїхали у Рівненську область до мого рідного дядька, та місця там для нас трьох нема. Тому ми тут у Луцьку: сюди було ближче, ніж до Рівного. Нам порекомендували звернутися в міськраду. Ми здивовані тим, що люди нам відразу пішли назустріч. У нас такого немає. Ми прийшли запитати про якусь елементарну соцдопомогу, навіть житла не просили. Та нам його запропонували, й безкоштовно, до того ж триразове харчування. Є всі умови, ми вражені", - каже Денис Усенко.

Він наголошує, що вони не жебраки, просто не мають знайомих у Луцьку. Кримчани хочуть працювати, заробляти і жити тут. Тому вже у перші дні звернулися в центр зайнятості, але не стали чекати вакансій і самотужки знайшли роботу: Олена влаштувалась у страхову компанію, Віктор — у рекламне агентство. А Денис поки що чекає: йому пообіцяли посаду.

На Батьківщині в Усенків залишилися родичі, з якими постійно зідзвонюються, і думки у них стосовно нинішньої ситуації в Криму різняться.

"Рідні, які вірять у благополуччя з Росією, кажуть, що все буде добре. А ті, що підтримують нашу позицію, вже зараз бачать, що це далеко не так. Наприклад, учора (минулої неділі. — Авт.) по цілому Криму пропало світло, Інтернету не було. В АРК електроенергія постачається з чотирьох ліній електропередач України, вчора з них працювало тільки дві", - пояснив чоловік.

Розповів Денис і про те, як місцеве населення лякали "бандерівцями": "Все це було необґрунтовано, тому що ще 27 лютого відключили українське телебачення повністю, — залишилося тільки у тих, у кого супутникове, — і там повне перекручування подій. Якщо це дивитися щодня, то йде сильне зомбування. До референдуму брехали, що нема російських військ у Криму, та стільки "бетеерів", як я бачив, напевно, в Україні у всій армії нема".
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!