У Луцьку назви спалених сіл Холмщини викарбують у камінні

У Луцьку 152 українські села Холмщини, які були знищені поляками і німцями в часи Другої світової війни, увіковічнять, викарбувавши їх назви у камінні.

Про це стало відомо 25 березня під час віча пам’яті і скорботи, організованого волинським товариством «Холмщина» в пам’ять про загиблих українців етнічних українських земель.

Віче пройшло на луцькому Меморіалі вічної слави біля пам’ятного знака, встановленому у 2002 році в пам’ять про трагічну долю українців Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини, Бойківщини.

Пригадуючи на віче події 1944-44 років, голова товариства «Холмщина» Микола Онуфрійчук говорив, що холмщаки Волині щороку збираються на віче пам’яті і скорботи - кожну останню неділю березня.

«Чому саме у березні? Тому що дуже багато було спалено, знищено в березневі і квітневі дні, коли найбільше холмщани пошановували пам'ять Тараса Шевченка. Так вони нам влаштували «свято», - казав Онуфрічук.

«Ми, як і кожного року, приходимо до цього святого місця... А чому воно для нас святе? Тому що у підмурівку цього пам’ятника – земля із святої Данилової гори в нашому Холмі. Де був наш Богородичний храм, де був захоронений Данило Галицький, який заснував Холм», – розповів голова товариства «Холмщина».

«Тільки на Грубешівщині, яка тоді під час війни займала частину території Томашівського повіту, з весни 43-го до весни 44-го року було знищено більше 50 українських сіл, тисячі українців. Наприклад в Сагрині... за одними даними, понад 6800, за іншими даними – 1200 людей вбили», - повідомив голова товариства «Холмщина».

«До цього часу брехня панує у Польщі – по радіо, по телебаченню. Що відділи Армії Крайової - їх було до 800 озброєних до зубів – воювали не з мирним населенням, а з вояками УПА, яких було в Сагрині, може, 100, може, 200. Я зайнявся тим питанням. Було 300 осіб, про яких ми знали, про яких свідчили рідні, близькі, знайомі. Я вияснив: 650 – серед них діти, які лежали в колисках, цілі сім’ї з дітками, які не могли вирватися з того палаючого оточення. 650! І жодного вояка УПА ми там не бачимо. Бо то все брехня! То була війна з мирним населенням», - сказав Микола Онуфрійчук.

«Я зібрав зараз дані на 152 села, які постраждали від польських нападів, від польських боївок, були спалені, знищені, або там було знищено багато мирного населення. Я дуже просив нашу владу, яка колись нам дозволила поставити пам’ятний знак на цьому Меморіалі, біля стели, де є назви знищених волинських сіл, доповнити цю стелу.

Мені дуже хочеться щоб ми доповнили цей пам’ятник кількома стелами і принаймні нанесли на них назви сіл, які нам відомі, які були знищені. Абсолютна більшість була знищена польським підпіллям полькою партизанкою, відділами Армії Крайової. Частина була знищена і німцями», - сказав Онуфрійчук.

Перший заступний луцького міського голови Святослав Кравчук під час свого виступу зазначив, що уже триває робота над тим, аби на Меморіалі з’вилася стела з викарбуванимм на ній назвами знищених холмських сіл.

«Пройде зовсім небагато часу, і ви зможете побачити ці назви знищених сіл тут, біля знаку», - сказав Кравчук.

Пізніше віце-мер уточнив, що наразі архітектори працюють над скульптурним доповненням до знака, аби там можна було розмістити ці назви 152 спалених сіл. Коли буде готовий проект, стелу добудують, залучивши для цього, швидше за все, позабюджетні спонсорські кошти, повідомив Кравчук.




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!