З мене зірвали футболку і вибивали, наче килим, ‒ медик-волонтер про затримання «Беркутом». ВІДЕО

Журналісти з’ясували, як склалася доля медика-волонтера Олексія Тутова, якого затримав і побив «Беркут» 22 січня.

Про це йдеться в програмі «Знак оклику» на ТВі.

В історії всіх збройних конфліктів лікарі перебувають під особливим захистом так званих Женевських конвенцій ‒ затверджених на найвищому міжнародному рівні правил, звичаїв і законів ведення війни. За їхнє порушення і відверте невмотивоване насилля над медиками на полі бою передбачена кримінальна відповідальність не тільки за нормами національного, а й міжнародного закону.

Журналістам вдалося відзняти ексклюзивні відеокадри – волонтера медичної служби Майдану Олексія Тутова бійці спецпризначення жорстко затримали і, порушуючи всі можливі міжнародні закони, побили й кинули за ґрати. Окрім того, багатьом із них стріляли в обличчя і ноги, безжально громили медпункт у той час, як хірурги рятували життя.

На вулиці Грушевського розгромлено медичний пункт, де були присутні понад 20 працівників медичної служби Майдану. Українські спецпризначенці справді перейшли всі меж, які називаються «правила, звичаї та закони ведення військових дій». І закріплено їх у Женевській конвенції. 150 років військові всіх армій світу дотримуються приписів Женевської конвенції.

Стаття 19. Постійні санітарні установи і мобільні санітарні формування медичної служби не можуть ні за яких обставин бути піддані нападу. Вони повсякчас користуються заступництвом і охороною усіх сторін конфлікту.
Потрапивши в руки супротивної сторони, вони можуть продовжувати працювати до того часу, поки сторона, що захопила їх, не забезпечить сама необхідного догляду за пораненими і хворими, що знаходяться в цих установах і формуваннях.

За насилля над медиками у порушення Женевської конвенції Міжнародний кримінальний суд передбачає покарання у вигляді позбавлення волі – аж до довічного.

«Коли відбуваються бойові дії, всесвітня практика – лікарів не виставляють під кулі, бо лікарі зашивають у цей час рани. А волонтери, які не мають вищої освіти й інколи навіть середньої не мають, а просто мають спеціальну підготовку, – це ті люди, які йдуть під кулі і, ризикуючи власним життям, витягають звідти поранених», ‒ розповідає Ольга Богомолець, координатор медичної служби Євромайдану.

Кримчанин із Керчі Олексій Тутов став першим медиком-в’язнем Майдану. Під кулями, вибухами і камінням, ризикуючи власним життям, 26-річний волонтер виносив поранених і надавав медичну допомогу постраждалим під час сутичок 22 січня.

На відео ‒ після ранкової атаки «беркутівці» схопили і ведуть у своє лігво Олексія Тутова. На футболку з червоним хрестом ніхто не зважає. Дорогою його б’ють. Це відео – неспростовний доказ того, що хлопець є волонтером медичної бригади, а зовсім не учасником масових заворушень.

«Насправді існує не тільки відео, а й ряд документів, що він був затриманий у медичній формі. Особисто я свідчу перед камерами, що він є волонтером медслужби, і він працював, і знаходився 22 січня безпосередньо біля барикад як волонтер медичної служби», ‒ каже ще один координатор медичної служби Олег Мусій.

Медична служба Штабу національного спротиву вимагає негайного звільнення Олексія Тутова з СІЗО. І виступає проти переслідування волонтерів, які надають медичну допомогу на Грушевського.

Апеляційний суд міста Києва розглядає скаргу волонтера медичної мобільної бригади, якого всупереч нормам міжнародного права затримали працівники «Беркута» під час надання медичної допомоги постраждалим на барикадах.

Під час судового засідання відеозйомку заборонили. Суд першої інстанції як запобіжний захід обрав для Тутова два місяці у СІЗО. Апеляційний суд звільнив з-під варти волонтера і посадив під домашній арешт.

«Його відпустили під домашній арешт, який позначений його перебуванням у місті Керч. Це частковий домашній арешт: з 19 години до ранку він зобов’язаний бути вдома, в інший час він може працювати», ‒ каже адвокат затриманого.

«Меня привезли в СИЗО. С 24-го я тут. И сегодня я вышел на свободу, вдохнул свежего воздуха. Меня освободили под домашний арест. Мне нужно в ближайшее время вернуться в город Керчь», ‒ каже Тутов.

Олексій пригадує, як потрапив до рук «Беркута». Каже, спецприначенці навмисне полюють на медиків ‒ лише сліпий не побачив би на ньому білої футболки з червоним хрестом.

«Один говорит – хватай его… Заводят за автобусы, срывают с меня футболку. И начинают выбивать меня, как старый ковер… У меня разбили телефон, забрали все, что можно было забрать. Естественно (знали, що медик, ‒ ред.) У меня была белая футболка, «медична допомога» на ней написано. Они просто с меня ее сорвали, и у меня остался один белый воротничок на шее», ‒ каже він.

Олексій Тутов розповідає: Лук’янівку, горезвісне київське СІЗО, напакували майданівцями, немов оселедцями у банці. Але всіх розкидають по різних камерах, аби разом не сиділи.

З численними забоями та хімічними опіками хлопець на два місяці повертається до рідного міста. Після чого на нього знову чекає зала суду. Олексій Тутов продовжить доводити людям у мантіях, що він – саме медик-волонтер, а не екстреміст – учасник масових заворушень.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!