У Луцьку «гине» історична пам'ятка

У Луцьку «гине» історична пам'ятка
У центрі Луцька стоїть пусткою та руйнується історична пам'ятка - Будинок офіцерів, бо в балансоутримувача - Луцького національного технічного університету - немає грошей на ремонт будівлі.

За кованим парканом та замком - обмальовані та напівзруйновані стіни, дірявий дах, побиті вікна - і це далеко не все, що можна побачити в пам’ятці архітектури, побудованій ще поляками, - пише ТРК «Аверс».

У 1930-му році тут знаходився земельний банк. Пізніше - після приходу радянської влади будівлю використовували як будинок офіцерів. Після Великої Вітчизняної Війни і аж до 90-х тут знаходилися різного роду організації і установи.

«Пам’ятку приватизували за допомогою місцевих чиновників…Її було потім повернуто назад судовими рішеннями до власності держави, до Міністерства оборони. По тому розпорядженням Кабінету Міністрів України було передано назад на власність Міністерства освіти», - розповів краєзнавець Ігор Левчук.

«Пам’ятка, яка по суті має балансоутримувача, знаходиться в дуже жахливому стані. В ній понищені вікна, двері. Зняті ті атрибути, які тут лишалися ше з 30 років… Пам’ятка фактично на даний момент знищується: провалилася стеля, фактично вже впав дах, затікає вода. В охоронній зоні побудована ще одна будівля без жодних відповідних археологічних досліджень», - додав він.

Краєзнавець також розповів, що два роки тому він звертався в обласне управління охорони культурної спадщини щодо незаконних робіт, які розпочав виконувати університет. В будинку зняли батареї 30-х років та взялися встановлювати пластикові вікна, що, як з’ясувалося, робити заборонено.

«Припис про заборону робіт був внесений. Після того пам’ятка просто знаходиться в тому стані, який ми бачимо. Ніхто більше нічого не робить», - каже Левчук.

Ректор ЛНТУ Віктор Божидарник розповів: керівництво вишу хотіло відремонтувати будівлю, аби розмістити там відділ кадрів навчального закладу або ж приймальну комісію.

Він погоджується, що приміщення Будинку офіцерів в жахливому стані і потребує капітального ремонту, проте, за його словами, університет вирішити цю проблему не може.

«Я зараз неспроможний там нічого зробити через те, що коштів немає… Якщо Міністерство дасть кошти, то будемо шось робити», - відзначив Божидарник.

Нагадаємо, минулого року владці обговорювали можливість передачі будівлі на баланс обласної філармонії, але не так і не зробили цього. Зокрема, цю ідею відстоює голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук .

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 6
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Стидоба. Ганьбисько. Владці, робіть щось швидше. Така будівля була ошатна!.. Ще й пам'ятка історична. Там же, мабуть, увесь Луцьк свого часу перебував. І це у центрі обласного центру...
Колеги, зробіть-но репортаж ізсередини цієї напівруїни.
Відповісти
борони боже від їхньої діяльності. вони - як змії сатани: все, до чого торкаються, гниє. дивіться, тільки-но вони доторкнулися до цієї будівлі, як з неї зникли історичні вікна. наступного разу можу пропасти двері і сходи. пам'яткою це може бути лише доти, доки туди не будуть вони втручатися.
Відповісти
таке місце в центрі ) а так забите
Відповісти
Класика жанру: довести об,єкт "до ручки" ,а потім оголосити,що він реконструкції не підлягає,мовляв,дешевше побудувати новий...от силами місцевої самодіяльності і побудують якесь Буратіно 2...
Відповісти
де мій коментар про батареї?,може теж підігрів руки?
Відповісти
Кілька тижнів тому побував у цій сумній (як на сьогодні), споруді, яка з часу її появи (1930р.), була відділенням Земельного Банку в Луцьку, а вже при моїй пам’яті - гарнізонним Будинком офіцерів. Те, що за останнє десятиріччя свідомо перетворене в нужник, назавжди залишиться в моїй пам’яті багатофункціональним культурним центром і місцем, яке ще дихає нашим минулим. Прочитав «історичні надписи» на стінах («здєсь был Льоха»), гідні юрського періоду, проковтнув дві таблетки номігрену. А що було б, якби встав з могили і подивився на своє творіння її архітектор, колишній студент Петербургського університету і Вищого художнього училища Імператорської Академії мистецтв, академік архітектури, професор Мар’ян Лялевич? За переказом мого давно покійного дідуся, який у 1934 році брав тут 600 польських злотих кредиту на придбання гектара землі, земельний банк був на той час чи не найкрасивішою казенною спорудою Луцька. Що ж трапилось, що така окраса міста переживає не найкращі часи (так і хочеться вжити ненормативну лексику…)? А чи не можуть ті, хто сьогодні в пошуках користолюбства і здирництва, - виробники курячих стегенець на польських преміксах, синтетичних ковбас, «ваятєлі» будинків, які заживо хоронять людей, «народні» адвокати і власники фешенебельних віл в Австрії і Швейцарії, разом з тими, хто по обов’язку служби зобов’язаний берегти нашу історію, - на якусь мить залишити своє грішне ремесло, аби, натягнувши з сорому на голову чорну панчоху з діркою для рота, зустрітись за склянкою віскі на руїні того, що залишилось і вирішити її подальшу долю? Було б приємно. Можливо, не стільки для тих, хто зрідка бачить цей «об’єкт» через затемнене скло дорогого автомобіля, скільки для тих, хто проходить мимо цієї руїни щоденно і в кого болить серце за рідне місто. Вибачте, якщо перед багатою вечерею мо’ кого скривдив.

Відповісти
Останні новини
У Луцьку «гине» історична пам'ятка
13 січень, 2014, 15:23