Журналіст волинської газети судиться з редакцією. ДОКУМЕНТИ
У переддень Нового року Ковельський міськрайонний суд розпочав слухання справи за позовом власного кореспондента незалежної громадської політичної газети «Волинь-нова» у місті Ковелі Ярослава Гаврилюка (на фото ліворуч) до своєї ж редакції.
Як ідеться у позові, журналіст не згідний з доганою, яку він отримав від головного редактора Олександра Згоранця (на фото праворуч). Таке дисциплінарне стягнення Гаврилюк отримав за невиконання рекомендацій редакційної колегії. Редколегія рекомендувала Гаврилюку відкликати касаційну скаргу в одній із судових тяганин, зумовлених публікаціями «Волині нової». Той скарги не відкликав, що, на думку редколегії, «є порушенням виконавчої дисципліни та призвело до продовження судового процесу».
Сам Гаврилюк з таким дисциплінарним стягненням не погодився, і назвав його протиправним. Окрім іншого, Гаврилюк заявив, що через догану його позбавляють преміальних та інших грошових винагород, що «боляче б’є по бюджету сім’ї» (детальніше - див. текст позовної заяви Ярослава Гаврилюка)
Відтак Гаврилюк попросив суд визнати протиправним та скасувати наказ головного редактора про оголошення догани.
30 грудня на засідання під головуванням судді Сергія Панасюка прибули обидві сторони конфлікту. Представником позивача був член Ради Федерації професійних спілок Волинської області Сергій Товкач, представником відповідача – редактор відділу журналістських розслідувань газети «Волинь нова» Василь Нагорний.
На правах присутнього у відкритому судовому засіданні за ходом розгляду справи спостерігав заступник головного редактора газети Василь Уліцький.
Представник редакції Василь Нагорний подав головуючому заперечення головного редактора Олександра Згоранця на позовну заяву про те, що його наказ про дисциплінарне стягнення від 28 листопада уже скасований іншим наказом – від 3 грудня.
У додатку до заперечення головний редактор визнав, що спірний наказ про догану «прийнятий з порушенням процедури накладення дисциплінарних стягнень, передбачених нормами трудового законодавства».
Водночас, новим наказом редактор «Волині нової» зобов’язав журналіста Ярослава Гаврилюка надати письмові пояснення щодо «відкликання касаційної скарги протягом 3 днів з моменту ознайомлення з наказом».
Представник Гавилюка намагався вручити представнику відповідача Василю Нагорному письмове прохання, у якому просив редакцію надати низку документів-доказів, які, на думку сторони позивача, безпосередньо стосуються справи.
Оскільки представник відповідача заперечував таку процедуру, Ярослав Гаврилюк листом звернувся до редакції з аналогічними вимогами.
Як повідомив Гаврилюк, до цього листа він додав свої пояснення, які вимагав від нього головний редактор «Волині-нової».
Сторона Ярослава Гаврилюка у суді заявила клопотання про перерву в засіданні для вивчення вищезгаданих документів, поданих редакцією газети. Суддя Сергій Панасюк оголосив перерву до 11 години 20 січня 2014 року.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Як ідеться у позові, журналіст не згідний з доганою, яку він отримав від головного редактора Олександра Згоранця (на фото праворуч). Таке дисциплінарне стягнення Гаврилюк отримав за невиконання рекомендацій редакційної колегії. Редколегія рекомендувала Гаврилюку відкликати касаційну скаргу в одній із судових тяганин, зумовлених публікаціями «Волині нової». Той скарги не відкликав, що, на думку редколегії, «є порушенням виконавчої дисципліни та призвело до продовження судового процесу».
Сам Гаврилюк з таким дисциплінарним стягненням не погодився, і назвав його протиправним. Окрім іншого, Гаврилюк заявив, що через догану його позбавляють преміальних та інших грошових винагород, що «боляче б’є по бюджету сім’ї» (детальніше - див. текст позовної заяви Ярослава Гаврилюка)
Відтак Гаврилюк попросив суд визнати протиправним та скасувати наказ головного редактора про оголошення догани.
30 грудня на засідання під головуванням судді Сергія Панасюка прибули обидві сторони конфлікту. Представником позивача був член Ради Федерації професійних спілок Волинської області Сергій Товкач, представником відповідача – редактор відділу журналістських розслідувань газети «Волинь нова» Василь Нагорний.
На правах присутнього у відкритому судовому засіданні за ходом розгляду справи спостерігав заступник головного редактора газети Василь Уліцький.
Представник редакції Василь Нагорний подав головуючому заперечення головного редактора Олександра Згоранця на позовну заяву про те, що його наказ про дисциплінарне стягнення від 28 листопада уже скасований іншим наказом – від 3 грудня.
У додатку до заперечення головний редактор визнав, що спірний наказ про догану «прийнятий з порушенням процедури накладення дисциплінарних стягнень, передбачених нормами трудового законодавства».
Водночас, новим наказом редактор «Волині нової» зобов’язав журналіста Ярослава Гаврилюка надати письмові пояснення щодо «відкликання касаційної скарги протягом 3 днів з моменту ознайомлення з наказом».
Представник Гавилюка намагався вручити представнику відповідача Василю Нагорному письмове прохання, у якому просив редакцію надати низку документів-доказів, які, на думку сторони позивача, безпосередньо стосуються справи.
Оскільки представник відповідача заперечував таку процедуру, Ярослав Гаврилюк листом звернувся до редакції з аналогічними вимогами.
Як повідомив Гаврилюк, до цього листа він додав свої пояснення, які вимагав від нього головний редактор «Волині-нової».
Сторона Ярослава Гаврилюка у суді заявила клопотання про перерву в засіданні для вивчення вищезгаданих документів, поданих редакцією газети. Суддя Сергій Панасюк оголосив перерву до 11 години 20 січня 2014 року.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 84
Останні новини
Луцький гурт випустив дебютний альбом
31 грудень, 2013, 10:26
Журналіст волинської газети судиться з редакцією. ДОКУМЕНТИ
31 грудень, 2013, 09:49
Як святкуватимуть Новий рік на Майдані
31 грудень, 2013, 09:33
Луцькі базари допомагають Євромайдану
31 грудень, 2013, 08:51
( http://www.volynnews.com/files/news/2013/12-06/101908/12w.JPG ),
а інша - у власній редакції грубо і систематично та цинічно порушувати закон стосовно власних колег. Коли журналіст в європейських традиціях звернувся до суду, відстоюючи не лише своє добре ім'я, а й редакції , то - доганою його, гривнею покарати... Чисто, по-азіопськи?
http://news.lutsk.ua/lutsknews/420_280_lucki-zhurnalisti-viyshli-na-movchazniy-piket_729.JPG
А ви не знали, стоячи з плакатами,
Що караванщик знайшов сенс буття,
Кишені набиваючи дукатами?
Кружляє караван - кругом піски.
Поводирям мара застлала очі:
Живильної води оазисів ліски
Насправді є відрижкою із жовчі.
Собаки гавкають?Попереду біда.
І не спасуть купців зі златом міхи.
Плювок гнилої кривди людоїда
В душі пустелі не породить втіхи.
Їх робота, щоденне спілкування з мешканцями обласної периферії, наочне сприйняття реальних проблем, віддалених від Луцька громад є тим джерелом, що мало б наповнювати живим матеріалом газетні сторінки. А що ми бачимо? Передруки з інтернет-сайтів, рекламу різнобарвних партійок, кабінетні "розслідування" походеньок київських політичних "небожителів", трохи гламуру і вдосталь комерційної реклами.
Теперішня "Волинь" є яскравим прикладом т.з. "паркетної" журналістики. Такій, переродженій концепції газети, поперек горла стоять дійсно народні, без перебільшення, журналісти, які поряд з ковельським Гаврилюком залишились наодинці з місцевими "князьками" - ратнівський Капітула Іван і нововолинська Лісова Алла.
Слід зауважити, що ці "могікани" є професійними (дипломованими) журналістами, на відміну від випадкових самоучок, що останнім часом заполонили редакційні коридори. День за днем ці буйнорослі плоди переважно освітянської ниви, глушать традиційну журналістську культуру. Відтісняють у неугіддя фахових майстрів пера, які залишаються в газеті усього свого життя вимираючим видом.
Пишучи про Гаврилюка, необхідно акцентувати увагу, що він є власкором у Ковелі - місті, як кажуть, перемігшого бютулізму. Ця "перемога" у географічному центрі Волині зіяє темними вершинами корупційних скандалів, яскравими проваллями навколовладного криміналу, лискучими плямами комунальної безгосподарності. Що не день, то скандал! Земля, майно, гроші, техніка...
Чи потрібен у kinder-місті незалежний від влади журналіст, який усе це не лише щодня бачить, а й описує в своїх статтях? Скоро нові вибори, а тому, так виглядає, головне завдання однопартійців ковельських владців - позбутися незручного газетяра. Інспірованими судами, погрозами, доганами... Ковельчани бачать, як в період загострення владних маразмів на місцевих поверхах частенько мелькає поділ обласної бютівської депутатки Валентини Блінової, яка після смерті Степана Сачука прибилася до редакційних поверхів на посаду заступника відповідального секретаря газети. Невже "наїзди" на Гаврилюка є нічим іншим, як партійною зачисткою теренів Ковельщини від самобутнього і непокірного журналіста? От у цьому, на мій погляд, і суть конфлікту.
Тримайся, Ярослав. Ти є гідним учнем свого великого земляка Полікарпа Шафети. Ковельщина з тобою.
- Із випадкового наказу № 116од, що випадково був наданий суду 30 грудня ц.р., Гаврилюк випадково дізнався про скасування, як випадкового, наказу № 112 од, яким випадково отримав невипадкову догану, яку передчасно оскаржив до суду, випадково не знавши, що майже місяць тому, того ж 3 грудня, коли випадково отримав факсограму з випадкового номера редакції, Згоранець випадково зрозумів, що порушив норми трудового законодавства і невипадково скасував свій же випадковий наказ про догану, який, як і попередній, випадково забув вчасно довести до відома того ж Гаврилюка випадковою факсограмою з випадкового номера редакції. Повторення випадковостей є закономірністю!
Г_ой, дав «тринадцяту» зарплату:
О_дним – паличку від півника,
Р_ешті – дірочку від бублика.
А_ собі, скромненькому, десятитисячного гривеника.
Н_е забув кумів-свояків одарити.
Е_х, чи ж можна їх забувати?
Ц_е ж не Славкове щастя:
Ь – і слова такого нема, щоби йому в жменю вділити…
З Новим Роком! Не переймайтесь, бо від роботи і Коні синіють!
Була газета, яку гнобили…
Була газета, яку хитали…
Була газета, яку чубили…
Була газета, яку любили…
А, врешті, стала, яку зганьбили…
За сім десятків років, що збігли,
Перетворилась із органу влади
В додаток для органу тіла…
Чи мине доля газети - для клозета?
2.Можливо, в редакції і йде боротьба за владу і гроші, але в'язати це до Гаврилюка є нонсенсом: ні він сам, ні його ніколи не "сватали" на посаду ГР. Та й Ярослав є абсолютно далеким від управлінської діяльності. Журналіст-розвідник - ось його амплуа.
3.Запах заказухи дійсно відчувається. Ще взимку минулого року Гаврилюка справді "заказали" на звільнення з роботи. Згоранець, Блінова близько чотирьох годин обговорювали стратегію стосовно незручного журналіста в кабінеті Кіндера. Після цього, навіть привладні знайомі Ярослава, прямо йому говорили, що дні його журналістики в "Волині" пораховані. Блінова сама розповідала, що проплачену статтю-заперечення, повязану з темою, опублікованою Гаврилюком про чиновницьке «кришування» містобудівної діяльності, їй дл друку в "Волині" передали в прийомній міськради.
4.Як, без суду, міг вирішити питання Гаврилюк, коли (це вбачається з позову) його письмові заяви, подані Згоранцю, ігноруються?
5.Щодо поділу колективу, то це є очевидним з моменту обрання Згоранця редактором.
6."Команда в нього непогана", а жінки гублять. Це без коментарів.