Водна експедиція: як виглядає Луцьк зі Стиру. ФОТО

Річка Стир – основна водна артерія Луцька. В різні часи вона відігравала оборонну, транспортну, відпочинкову ролі.

Ще не так давно тут курсували баржі, катери і теплоходи. Водними шляхами мешканці плавали між Луцьком та селами або просто здійснювали прогулянки теплими літніми вечорами.

Таку ж прогулянку вирішили 8 листопада 2013 року зробити і ми. Моторний човен працівники ДСНС у Волинській області спустили біля Красненського мосту. Небагато людей нині його так називають, проте це - його історична назва. На кручах лівого берега колись було село Красне, звідси і назва старої переправи, на місці якої збудували міст.

Невеличка експедиція пролягла спочатку вниз за течією – до водозабору на Вишкові.


Сьогодні річка малопридатна для плавання навіть малими човнами з двигуном. Але ця проблема вирішується не складно – варто лише почистити дно і берегову лінію від завалів дерев, які захаращують русло. Особлива небезпека – гілляки, які стирчать із дна. Вони можуть пошкодити гвинти і подерти дно човна.

Біля мосту Бена знаходиться місце, де колись була річкова пристань. Тут швартувалися вантажопасажирські судна. Зараз від пристані майже нічого не залишилося, крім іржавої вежі, приміщення з розбитими вікнами та старої плавмайстерні. Нині її розпилюють на металобрухт.

До того як науково-технічна революція дала Європі двигуни, судна і плоти з вантажем на річках тягали вручну. Було це і на річці Стир здавна. Польський письменник Ігнатій Крашевський жив і мандрував Волинню 15 років. У середині ХІХ століття він описував і так званих «бурлаків», які тягали плоти на річці.

«Хоч і повертаються добре утримувані бурлаки додому рум’яні та здорові, але ця подорож завжди їх псує, а вбогість після повернення додому, випадкова чи передбачувана, навчає проступку і не кращих від нього жебрацтва та бродяжництва. Рідко який плисак буде добрим господарем і засмакує потім в хаті. Звик до такого мандрівного життя, до щодня нових пригод, подій, до певної свободи; з труднощами повертається до своїх одноманітних занять, до тихого кутка, і якщо не піде, як у нас кажуть, на Поділля, тобто у світ, то напевне розіп’ється. Плисакам не шкодують горілки, щоб додати їм сили, а напій, що штучно збадьорює, потім стає проблемою», - писав Крашевський.

Пропливаємо далі до згаданого Красненського мосту на вулиці Ковельській. Тут цікаве місце – раніше ліворуч від мосту (якщо стояти обличчям до «озера») текло старе русло, яке мало два відгалуження. У сімдесятих роках ліву частину стали засипати.

Одночасно на місці боліт стали рити котлован, який згодом затопили. Планувалося тут створити гідропарк, але далі виритого «озера» справа не дійшла. Нині тут немає якогось впорядкованого штучного утворення, тобто парку і старого русла річки також нема.

Проте внаслідок цих дій у сімдесятих тут утворився об’єкт – острів із косою. Від нього у бік Ковельської відходить дуже тоненька смужка суші, на якій ростуть кущі. Ця смуга, або коса, розділяє «озеро» та тонше русло (друге відгалуження старого русла), яким і проліг шлях нашого човна.

Вигляд на забудову заповідника з річки – не найкращий, але оригінальний. Перебування на воді дає особливі відчуття. Замок тут видно лише в одному місці – там, де вулиця замкова врізається у Стир.

Проте обпливти і роздивитися можна найстаріші монастирі-пам’ятки. Біля домініканського монастиря видно залишки костелу, розташування монастиря бригідок дає уявлення, як колись простягалися стіни Окольного замку. Синагога – в заростях, але шпиль кірхи гарно здіймається над скульптурами Голованя.

Трохи вище за течією міського пляжу повернули назад і попливли на затоку. Лише протягом короткого часу вдалося побачити і нори пташок на прірвах берегу, поведінку качок, вужів і риби.

Попри проблеми господарського характеру, Стир – дуже гарна річка навіть на малому відтинку в Луцьку.

Олександр КОТИС (ВолиньPost)

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!