На Волині живуть троє похресників колишнього фінського президента

Цього року виповнюється 125 років із дня народження фінського президента Урхо Кекконена і журналісти побували в Галузії, де досі живуть його похресники.

Про це повідомили на сайті Фінської телерадіомовної компанії Yleisradio Oy, пише Район.Маневичі.

64-річна Галина Ружицька та її сестра 62-річна Валентина Божедай прожили все своє життя в Галузії. Їхнім хрещеним батьком став тодішній президент Фінляндії Урхо Кекконен.

Наприкінці 1950-х років сім'я жила у злиднях, і їхньому дядькові спало на думку попросити високопоставлену особу стати хрещеним дітей, щоб покращити умови життя. Він вирішив спробувати щастя і написав листа тодішній прем'єр-міністерці Індії Індірі Ганді з проханням стати хрещеною його дітей.

Ганді несподівано погодилася, і дядько отримав нову квартиру. Влада боялася, що іноземна політикиня може відвідати свого хрещеника і побачити, в яких жалюгідних умовах живе багатодітна сім'я в Радянському Союзі.

Те ж саме дядько порадив своїй сестрі Стефанії, матері Галини та Валентини. На той час, у 1961 році, вона була вагітна первістком, Галиною. Того року ім'я Кекконена часто з'являлося на шпальтах радянських газет. Так мати обрала президента Фінляндії.

Стефанія через посольство Фінляндії в Москві надіслала Кекконену листа, в якому попросила президента стати хрещеним батьком Галини. Невдовзі з Гельсінкі надійшла ввічлива відповідь: президент Фінляндії погодився стати хрещеним батьком доньки Стефанії. До листа була додана маленька ложечка з вигравіруваним на ній ім'ям Галини.

Ляльки та солодощі

Через два роки, коли народилася друга дочка Стефанії, Валентина, мати знову попросила Кекконена стати її хрещеним батьком. Хрещеним батьком і третьої дитини, Андрія, також став президент Фінляндії.

За словами Галини, Кекконен досить сумлінно ставився до своєї ролі хрещеного батька. Мати Стефанії писала листи Кекконену, інформуючи його про стан здоров'я дітей та їхні справи, а також запрошувала на сімейні свята.

Кекконен шкодував, що був надто зайнятий, щоб відвідати Галузію. Він надсилав подарунки поштою. Посилки приходили приблизно чотири рази на рік.

«Усередині було печиво і цукерки, а ще там завжди були іграшки: ляльки для нас і машинки для мого брата. Ляльки були не звичайні, вони могли кліпати очима чи сміятися. А ще були книжки», – згадує Галина.

Від тих подарунків залишилася тільки одна ложка. Про сім'ю писали місцеві газети. Одного разу, коли Галина вже була дорослою, на медичному огляді в обласному центрі її впізнав лікар.

Фінляндія завжди була присутня в житті

Завдяки Кекконену все, що пов'язано з Фінляндією, завжди цікавило трьох похресників Кекконена в Україні, але вони ніколи не відвідували Фінляндію. Син Галини, Сергій, зміг побувати у Фінляндії десяток років тому.

«Він сказав мені, що йому дуже сподобалася Фінляндія», – згадує Галина.

Сім'я хрещеників Кекконена завжди жила за рахунок сільського господарства. Батько дітей, Степан, зробив кар'єру тракториста в місцевому колгоспі. У 1965 році він став членом Комуністичної партії. Керівництво на роботі намагалося допомогти йому в кар'єрному зростанні, оскільки його діти мали високопоставленого хрещеного батька. Степан відмовився від пропозицій про підвищення.

Але коли в 1968 році Радянський Союз вторгся в Чехословаччину для придушення повстання, а Фінляндія засудила ці події, Степан був змушений написати офіційного листа, в якому відмовився від усіх зв'язків з Кекконеном. Від інших членів сім'ї цього не вимагали, і вони продовжували листуватися з Кекконеном до середини 1980-х років.

Останніми листами були запрошення на весілля, надіслані Галиною та Валентиною. У своїх відповідях Кекконен привітав їх і висловив жаль, що не зможе бути присутнім на церемонії. Кекконен двічі відвідував Україну, але так і не зміг побачити своїх похресників. Кекконен помер у серпні 1986 року.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!