Навіщо влада посеред війни вирішила добудувати Хмельницьку АЕС

11 лютого Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який дає дозвіл державній компанії «Енергоатом», що володіє та керує українськими АЕС, закупити два реактори російського виробництва типу ВВЕР-1000 в Болгарії. Для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС. Таке рішення викликало суспільну дискусію.

Про це пише Громадське.

Болгарія ще 2006 року замовила ці реактори в російської держкомпанії «Росатом» для їхнього встановлення на АЕС «Белене». Але після вступу до Євросоюзу в 2007-му змінила свої зовнішньополітичні пріоритети й у 2012-му відмовилася від використання цих реакторів. Натомість болгарський уряд обрав реактори американського виробництва, а російські реактори у 2023 році запропонував придбати Україні.

Ці два реактори додали б 2,2 ГВт потужності українській енергосистемі, фактично покривши ту потребу, яка нині задовольняється імпортом електрики. Ця потужність може задовольнити потреби населення двох таких міст, як Київ. Загальна потужність українських АЕС — 13,8 ГВт, але 6 ГВт — на окупованій росіянами Запорізькій АЕС.

Ба більше — реактори ВВЕР-1000 добре знайомі українським енергетикам, адже в Україні використовуються 13 атомних блоків такого самого типу, хоча шість із них — на окупованій ЗАЕС.

Але крім суто економічних розрахунків є ще й політика. Купувати російське обладнання під час війни з росією — чи це нормально? Чи варто лише зосередитися на матеріальних вигодах такої транзакції?

«Це вже викликає значний суспільний резонанс, оскільки ми на багатьох рівнях закликаємо наших партнерів позбутись російських технологій, і при цьому самі перекуповуємо обладнання російського виробництва», — каже Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки в аналітичному центрі DiXi Group.

«Добудова Хмельницької АЕС російськими блоками — це дуже чутлива тема для суспільства в умовах війни, — зазначає Дарія Орлова, аналітикиня консалтингової компанії ExPro Electricity. — З одного боку, росія не отримує від нас грошей напряму, бо ми платитимемо за реактори болгарам, але це все одно російська технологія».

Чи потрібні нові атомні реактори Україні?

Загалом план із добудови ХАЕС має ширший вигляд, ніж закупівля та встановлення двох реакторів російського виробництва, які створять 3-й та 4-й енергоблоки на цій станції. План включає також закупівлю двох реакторів типу AP-1000 американської компанії Westinghouse (належить канадському фонду Brookfield), які додадуть ХАЕС ще 2,2 ГВт потужності до нинішніх 2 ГВт. Окремо сім таких реакторів установлять на інших станціях, за даними «Енергоатому».

Зараз «Енергоатом» покриває понад 60% потреб країни в електриці, але з новими обстрілами енергетичної інфраструктури це число може зрости — росіяни зазвичай не атакують діючі атомні станції безпосередньо, хіба їхнє периферійне обладнання, а от теплові та гідроелектростанції не шкодують.

«У Болгарії зараз проросійські сили критикують продаж реакторів Україні, тоді як у нас цю ідею чомусь критикує демократична опозиція», — розповідає співбесідник hromadske в «Енергоатомі».

«Немає жодного вироку чи офіційної претензії щодо корупції в запланованій закупівлі “Енергоатому”», — говорить він.

А втім, 23 січня НАБУ після звернення народного депутата Ярослава Железняка з фракції «Голос» зареєструвало провадження щодо можливої розтрати 430 мільйонів гривень при плануванні добудови Хмельницької АЕС.

«17 лютого був приліт по Миколаївській ТЕЦ, внаслідок чого 45 тисяч людей залишилися без тепла. Якби ми мали один додатковий енергоблок — цієї проблеми не було б, — переконує джерело в “Енергоатомі”. — Один енергоблок на 1 ГВт — це споживання цілого Києва, якщо ми говоримо про населення, без бізнесу».

На ХАЕС два енергоблоки — 3-й та 4-й — вже частково готові для встановлення на них реакторів російського виробництва. Перший із них готовий на 80%, інший — на 25%. Встановлення першого реактора можливо здійснити за три роки, другого — за чотири, кажуть в «Енергоатомі». І додають: «Швидшого варіанту немає».

А втім, експерти скептично оцінюють такі дедлайни. «Заяви, що це можливо зробити за 3-4 роки, я б назвала надто оптимістичними. Більш “приземлений” вигляд має термін 5-7 років», — говорить Олена Лапенко з DiXi Group.

«Міністерство енергетики заявляє про терміни в 3 роки, але я думаю, що такі плани нереалістичні, адже будівництво атомних електростанцій — це досить затратна справа в плані часу, тому навіть якщо це буде 10 років, то теж непогано», — каже Дарія Орлова, аналітикиня ExPro Electricity.

«Ще необхідно розробити логістику обладнання, адже воно їхатиме через Румунію, де складні гірські дороги, потім звивисті дороги Чернівеччини, тобто логістично це дуже велика задача, — зазначає енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. — Коли ввозяться з Німеччини трансформатори для “Укренерго”, то це займає чотири місяці».

Фахівці «Енергоатому» вже провели аналіз двох реакторів ВВЕР-1000, що розташовані в Болгарії. «Усе обладнання в задовільному стані, що підтверджується відповідними документами», — йдеться в заяві компанії.

А фірма Westinghouse, що допомагатиме обслуговувати реактори, включаючи постачання ядерного палива, проводить аудит безпеки для встановлення обладнання на ХАЕС. «Westinghouse проводить аналіз безпеки, що дозволить вивести енергоблок на рівень найсучаснішої технології. На сьогодні це передова технологія у світі, тому третій і четвертий блоки відповідатимуть рівню безпеки, який буде на п’ятому та шостому блоках <де будуть стояти американські реактори> АР-1000», — сказав Петро Котін, очільник «Енергоатому», під час нещодавньої поїздки на ХАЕС.

Окрім цього, більшість реакторів в Україні вже відпрацювали свій експлуатаційний 30-річний термін, тому, кажуть в «Енергоатомі», закупівля нових реакторів актуальна. «Можливо, один з енергоблоків доведеться заглушити — що ми тоді робитимемо?» — ставить питання співбесідник hromadske в компанії.

Що не так із закупівлею реакторів у Болгарії

Геннадій Рябцев, експерт з енергетики та професор Києво-Могилянської школи врядування, критикує ідею добудови ХАЕС реакторами російського виробництва.

«У законопроєкті про закупівлю двох реакторів немає техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), немає пояснення розрахунків, — каже експерт. — Цей законопроєкт взагалі не мав з’явитися, оскільки не може ухвалюватися закон щодо контракту між двома суб’єктами господарювання».

Народний депутат Олексій Кучеренко з фракції «Батьківщина» своєю чергою в одному з виступів пояснив, що Верховна Рада окремо проголосує за дозвіл на фінансування закупівлі реакторів, коли побачить техніко-економічне обґрунтування проєкту.

Техніко-економічне обґрунтування — документ, який вказує на вигоди будівництва проєкту, а також містить кошторис витрат, терміни окупності, вплив на економіку країни.

Наразі існує застаріле ТЕО для добудови двох енергоблоків ХАЕС — воно оцінює вартість проєкту на рівні 72 мільярдів гривень за цінами 2017 року. Тому «Енергоатом» має підготувати новий варіант ТЕО, що він і замовив на початку лютого. Міністр енергетики Герман Галущенко каже, що добудова двох блоків коштуватиме приблизно 160 мільярдів гривень.

«Як ми розуміємо, наявне техніко-економічне обґрунтування проєкту застаріло й не враховує сучасних економічних умов, воєнних ризиків та нових вимог безпеки. Початкова оцінка у 72 мільярди гривень (за цінами 2017 року) втратила актуальність, і реальні витрати можуть зрости в рази. Замовлення коригування ТЕО <“Енергоатомом”> підтверджує це», — зазначає Олена Лапенко з DiXi Group.

«Ці блоки навіть геометрично не співмірні з умовами ХАЕС, як результат їх змонтувати буде практично неможливо, — зазначає джерело hromadske в Енергетичному Співтоваристві, міжнародній організації, що опікується розвитком енергетики Євросоюзу та сусідніх країн. — Окрім цього, блоки некомплектні. Технічні рішення, яких потребують ці блоки, ніколи не були реалізовані “Росатомом”».

Співбесідник в Енергетичному Товаристві ставить під сумнів саму потребу будівництва нових енергоблоків на АЕС: «У нас в роботі дев’ять атомних енергоблоків. У кінці грудня в нас був профіцит електрики на рівні 1 ГВт. Хіба що зараз, коли є значна мінусова температура, є певний дефіцит. Може, нам не вистачає лише одного блоку в системі, максимум — двох <“Енергоатом” хоче два нових блоки ВВЕР-1000 та дев’ять блоків АР-1000>. І тут є фактор Запорізької АЕС. Чи вона повертається? Якщо повертається, то будівництво нової базової потужності не має сенсу».

Своєю чергою енергетичний експерт Геннадій Рябцев додає той аргумент, що реактори російського виробництва не можуть маневрувати — реагувати на поточні, щоденні потреби споживачів електрики. Коли треба давати більше електрики — давати більше, коли менше — давати менше, залежно від попиту та погодних умов.

«В Україні не вистачає маневрової генерації. Зараз є достатні обсяги базової потужності, яку видають атомні електростанції. Не вистачає саме розподіленої генерації, нам не потрібні величезні енергоблоки. Нам потрібна велика кількість малих об’єктів генерації, які дозволяють забезпечувати потреби споживачів у пікові години», — каже Рябцев.

Так, державна компанія «Укренерго» планує провести черговий аукціон для закупівлі послуг від нової розподіленої, високоманеврової генерації. Йдеться про систему маленьких електрогенерувальних установок у всій країні, які здатні в потрібний момент надавати електрику до мережі, за запитом «Укренерго».

У цій системі приватні інвестори можуть будувати, наприклад, міні-ТЕЦ, а витрати на це будівництво будуть компенсовані «Укренерго» з тарифу на передачу електрики.

Інтерес у компаній є. Із червня 2024-го українські компанії запросили в банків кредитів на 75 мільярдів гривень для розбудови енергетичної інфраструктури, отримавши фінансування лише на 13,2 мільярда гривень.

«Навіщо нам настільки концентрована генерація в умовах воєнних ризиків? Ми водночас декларуємо, що децентралізована генерація буде більш стійкою в таких умовах», — зазначає джерело в Енергетичному Спітоваристві.

Грошовий вимір

Безумовно, визначальним фактором закупівлі двох реакторів російського виробництва в Болгарії є ціна угоди. Крім того, є чимало додаткових витрат, що супроводжують такі складні проєкти.

«Потрібне випробування реакторів, плюс установлення генерувального обладнання, а ще система охолодження», — пояснює енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєев.

«Ми починали півтора року тому торгуватись із ціни 300 мільйонів євро, але що пів року болгари підіймали ціну, а зараз вони підняли її до рівня ціни, яку самі заплатили за ці реактори <тобто 600 мільйонів євро>», — розповідає джерело в «Енергоатомі».

Де ж узяти такі гроші? «Мільярд євро ми можемо профінансувати самі, а якщо профінансують міжнародні партнери кредитами — чудово», — каже співбесідник hromadske.

Так, «Енергоатом» заявляє, що торік компанія мала 200 мільярдів гривень чистого доходу. «У 2024 році 116,3 мільярда гривень (без ПДВ) власних коштів, або 58% від свого чистого доходу, “Енергоатом” спрямував на оплату ПСО <покладання спеціальних обов’язків — фактично субсидіювання дешевших цін на електрику для населення>, тобто на підтримку фіксованих тарифів на електроенергію для населення», — заявляють у компанії.

«Фінансовий стан “Енергоатому” викликає серйозне занепокоєння з огляду на спеціальні обов’язки, покладені на компанію, — зазначає Олена Лапенко, експертка DiXi Group. — Залучення кредитних коштів або інвестицій на такий проєкт в умовах війни є складним завданням. Потенційні інвестори можуть бути стурбовані ризиками, пов’язаними з конфліктом, що триває. Можливо, існував план залучити кошти міжнародних фінансових інституцій або отримати гарантії від західних партнерів. Але ми вже маємо заяву посла ЄС в Україні про те, що зараз ЄС не фінансує будівництво атомних електростанцій, і така політика також стосується фінансування європейськими фінансовими установами».

Джерело в «Енергоатомі» стверджує, що купівля реакторів у Болгарії — найдешевший варіант, адже один реактор від компанії Westinghouse може обійтися в 5 мільярдів доларів. «Це як літаки F-35 та Су-27, — порівнює наш співрозмовник американські реактори з російськими. — Американський може маневрувати, може стояти без світла хоч тиждень, а китайці навчилися його модернізувати з потужності 1,1-1,2 ГВт до 1,5 ГВт».

«Аналітичні звіти показують, що дійсно атомна генерація через потребу дуже серйозних капітальних інвестицій у безпеку стає нині найдорожчою», — говорить джерело в Енергетичному Співтоваристві.

Які ж іще є варіанти профінансувати закупівлю реакторів для ХАЕС? «Всі зацікавлені заходити в атомку. Із цим не буде проблем — з кредитними грошами або інвестиціями. Якщо дивитися на інші країни, приклади є різні. Ми можемо запустити інвестора на якусь частину, і це будуть не кредитні кошти, а інвестування. Із цим немає проблем, тому що всі так зацікавлені», — заявив під час візиту на ХАЕС президент Зеленський.

Своєю чергою міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що Україна отримала пропозиції від багатьох компаній, включно з великими компаніями із сусідніх країн, які мають інтерес узяти участь у фінансуванні добудови енергоблоків на ХАЕС в обмін на частку в цьому проєкті.

«Жоден американський банк кредит під час війни не дасть — тому альтернатива у вигляді закупівлі реакторів Westinghouse є нині надто дорогою», — стверджує джерело в «Енергоатомі».

Експерт Станіслав Ігнатьєв вважає, що залучити кошти для закупівлі та будівництва до того, як буде готовий повний кошторис, нереально: «Фінансові інституції завжди люблять чіткі плани, чіткі бюджети».

«Я можу зрозуміти, що в цих всіх оборудках дуже хочеться експортувати електричну енергію і отримувати долари та євро», — говорить Геннадій Рябцев, професор Києво-Могилянської школи врядування. До великої війни Україна була досить значним експортером електрики, а нині стала імпортером. Так, протягом 2024 року витрати на імпорт електроенергії становили рекордні 669,4 мільйона доларів, що перевищує сукупні витрати на ці цілі за попередні п’ять років.

Насамкінець, важить те, який вигляд матиме добудова енергоблоків ХАЕС в очах іноземних партнерів України, адже саме вони забезпечують фінансову стійкість країни. Чи не подумають вони, що коли Україна самостійно фінансує такі великі проєкти — може, варто припинити надавати їй подальші програми фінансової підтримки.

Співбесідник hromadske в Енергетичному Співтоваристві каже, що це — реальний ризик. «Всіх це сильно дивує. Донори питають, а може, Україні не потрібна допомога, що вони можуть приймати такі рішення?» — говорить він.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!