Чоловіки - на фронті, жінки - на заробітках: як живе прикордоння Волині

Чоловіки - на фронті, жінки - на заробітках: як живе прикордоння Волині
У час повномасштабної війни у прикордонних селах Волині, що межують з Білоруссю, зменшується кількість людей. Чоловіки працездатного віку мобілізовані, жінки, які не можуть знайти роботу у сільській місцевості, виїжджають за кордон.

Про це Суспільному розповів секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук.

Чим зайняте сільське населення у Мельниках

Село Мельники Шацької громади розташоване майже за 2 кілометри до кордону з Білоруссю через ліс.

71-річний місцевий житель Сергій Дударчук розповів: зараз у селі обговорюють ніч на 9 лютого. Тоді, під час повітряної тривоги, яка тривала на Волині 7 годин 15 хвилин, у місцеве болото впав російський безпілотник.

"Я чув, як летів, як гуде. То було пару днів тому. То ще жінки — ооо, роти повідкривали. А я кажу: "Баби втікайте, а то бомба в рот попаде", — розповів волинянин.

Падіння російського дрона на території Шацької громади вночі 9 лютого підтвердив Суспільному і секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук. З його слів, ніхто не травмувався.

"Шахед завис на території Волині. Тривожні були години ранку, коли на території Волинської області чи він втратив керування — поки невідомо, але він кружляв з одного населеного пункту в інший. Він (дрон — ред.) впав за 500-600 метрів за останнім будинком у селі Піща на ставах: в болото впав і вибухнув", — зазначив посадовець.

Під час повітряних тривог селяни уже нікуди не ховаються, розповіла 81-річна Тетяна Шульга з Мельників.

"Переживання, аби сюди війна не прийшла, і за дітей... В мене син і зять служать. Важче стало, дають мінімальну пенсію. В селі то ще посадили щось, то є своє", — зазначила пенсіонерка.

У селі Мельники наразі 74 порожні хати, сказала місцева жителька Тетяна Крат. Зі слів пенсіонерки, на кількість населення в селі дуже вплинула війна.

"Мені вже ховатися немає чого і від кого. Є льох в коморі, в коридорі: там можна сховатися. Родилася у війну і прийдеться вмирати у війну. Це дуже тяжко і дуже сумно. Сусідів немає, коло мене 7 хат порожніх стоїть. Раніше глянь у віконце, йде молодь. Заходиш у магазин, коло клубу так само. Тепер не видно нікого", — сказала жінка.

Староста Мельниківського старостинського округу Руслана Сидорук розповіла, що 70% населення — у Збройних силах України.

"Наші жінки навчилися пристосовуватись до того, що чоловіки захищають державу, а ми, жінки, повинні захищати тил і робити все можливо, аби їм не відчувалось, що ми беззахисні тут", — додала посадовиця.

Чи не щодня у місцевому будинку культури збираються 12 жінок, які плетуть маскувальні сітки для воїнів, зазначила жителька села Руслана Міщук.

"Ми сплели дуже багато сіток по заказу місцевих хлопців. Запитів багато і ми сходимося і трудимося. Зараз плетемо 3 кольори – зелений, шоколадний і світло-коричневий", — говорить волинянка.

У сільському ліцеї зараз карантин через зростання захворюваності на грип та гострі респіраторні інфекції. Директорка Мельниківського ліцею Марія Сидорук розповіла, що захворюваність становить 20% від загальної кількості учнів, школа — на дистанційному навчанні.

Поки дітей у школі немає, сказала Марія Сидорук, батьки та педагоги прибиратимуть вже облаштоване шкільне укриття.

"Це раніше було овочесховище, продукти ми тут зберігали для нашої шкільної їдальні. А наразі нам воно стало, як укриття. Всього ми їх маємо 5. Під час повітряної тривоги ми можемо туди піти і сховатися", — сказала керівниця навчального закладу.

Яка зараз ситуація у прикордонній Піщі та Шацькій ТГ загалом
У ліцеї в селі Піща прикордонної Шацької громади навчальний процес триває, у школі є укриття, розповів директор навчального закладу Анатолій Цуп’ящук.

"Це село дуже тісно пов’язано із Білоруссю через те, що тут два напрямки перетину кордону, дуже багато родичів живе у Бресті, спілкування було постійне. Часто чуємо, як у Брестській області відбуваються часто військові навчання, вибухи. Інколи, здається, що земля здригається", — сказав освітянин.

Багато чоловіків із Піщі наразі захищають Україну на фронті, розповіла 39-річна місцева жителька Тетяна Сердюченко. Для бійців плетуть сітки, збирають овочі, консервацію, печуть випічку та передають усе через волонтерів.

"Ми недалечко, буквально 3-4 кілометри від кордону з Білоруссю. Страшно було на початку, то й не спали ночами. І недавно було страшно, як летів той дрон. Чули гуркіт, звукова хвиля була", — зазначила волинянка.

Українські кордони захищають син і невістка пенсіонерів Ольги та Володимира Коренів, які проживають у селі Піща.

"Син прикордонник. Невістка — також, вона повар. Троє дітей у них. А ми з дідом хазяйнуємо. Я вам не скажу, що моїй сім’ї важче. У мене корова, свині. В нас двоє дітей, які працюють на хороших роботах. А пенсіонерам, то важче, що самі живуть, допомоги не мають ніякої. Старі повмирали, молоді повиїздили", — сказали місцеві жителі.

У Шацькій громаді проживає орієнтовно 16 тисяч людей, із яких 10% з початком повномасштабного вторгнення виїхали, зазначив секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук. Він додав: частково люди повертаються назад у громаду.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.