Як поїсти і нікого не з’їсти. Смачного Луцька!
Якось я вже писав про тісноту світу, в якому живемо. Справді, кого сьогодні в Україні здивуєш елементами, а то й цілими пластами культур близького сходу, степів і лісів Росії? Чи й навіть далеких Японії, Індії?..
Тож, коли місяць тому у Facebook з’явились повідомлення, що у Луцьку до відкриття готують вегетаріанське кафе, обов’язково вирішив піти.
Пізніше з’ясувалося, що кухня у кафе має бути не просто вегетаріанською, а індійською. Що тільки підігріло інтерес.
Кафе «Намасте» запрацювало, й погостювати там довелося всього лише через три дні після відкриття.
«Намасте» (з мови хінді – «уклін тобі»: традиційне індійське привітання) розмістилося на вулиці Лесі Українки, 57. Колись тут було кафе «Ортеол».
* * *
Перед візитом проінвентаризував власні стереотипи і асоціації про Індію і вегетаріанство:
- Індійські фільми. Зараз не дивлюся, але люблю згадувати, як дивився в дитинстві.
- Кіплінг. Мауглі. Рікі-Тікі-Таві.
- Ненасильницька боротьба Махатми Ганді.
- «Капітан Немо».
- Касти, хвороби, антисанітарія.
- Йога, кришнаїти.
- Гоа.
У мене все. А у вас?
Тепер про вегетаріанство:
- Серед моїх знайомих є хороші люди-вегетаріанці.
- Вегетаріанці худі, а, отже, стрункі.
- Гітлер і Толстой були вегетаріанцями.
Все. Ех, взагалі малувато…
Що ж, гостини у «Намасте» мусили б розширювати світогляд, принаймні кулінарний.
* * *
Вулиця Лесі Українки неподалік центру – кращого місця для кафе в Луцьку годі і придумати. Логістика ідеальна: пішохідна вулиця, центр, туристичні потоки.
Але водночас це - й виклик для кафе! Розслабишся, почнеш «халтурити» – і рано чи пізно поплатишся. Доведено.
Заходимо. Як виявилося, від попереднього приміщення залишилось лише ліве крило: праве відгородили стіною, на якій неподалік від входу - папірець з написом (див. фото).
Інтригує, створює дружню атмосферу, запрошує до контакту. Вдалий хід. Аби цей папірець тут надовго не затримався: ефект зникне.
Ліворуч від входу – полиці з книгами про ведичну кухню і усміхнена дівчина-адміністратор. Дуже привітна і мила. (Я прийшов в кафе раніше, ніж мій колега, і стояв біля стійки 2-3 хвилини. За цей час і адміністратор, і двоє офіціантів цікавилися, чи можуть чимось допомогти).
Прямо – двері в туалет, сходи в підвальне приміщення, ліворуч - підйом на кілька сходинок і прохід до двох зал, у кожному з яких - по 6-7 столиків.
Дизайн після «Ортеола» серйозних змін не зазнав. Втім, його трошки адаптували під мотиви Сходу: дивани, подушки, добродушні картини на стінах, спокійні кольори. Місцями – картини з індійського епосу та міфології. Якось так могло б виглядати бомбейське кафе часів англійської колонізації, де власник - британець, але бізнесом керує індус.
На столах гостей уже чекає меню: три окремі аркуші звичайного «офісного» паперу рожевого або жовтого кольорів. Називається чомусь «Спец-меню».
У ньому – напої, десерти, солодощі. Без інших страв (певно, тому й «спец»). Вивчаємо детальніше.
Напої: кава з ячменю та цикорію з молоком – 4 грн, напій імбирно-лимоний на вибір – 5 грн, чайна массала з молоком та цукром – 8 грн, чай трав’яний – 6 грн, лассі – 12 грн, сік «Джафа» - 8 грн, сік фреш (яблуко-морква, гранат-апельсин) – 15/18 грн.
Десерти: смузі «Гаура» - 16 грн, халва апельсинова – 12 грн, фруктовий салат «Баладев» - 16 грн.
Солодощі: кокосові з цукатом – 5 грн, асорті в кунжуті – 6 грн, вівсяні з цедрою апельсина – 5 грн, цукерка «сироїжка» – 8 грн, ладду – 5 грн, бурфі на вибір (з керобом/з курагою, родзинками) – 9 грн, яблучний пиріг «Радхіка» - 8 грн.
Трохи більше інформації (хоча й без конкретики і цін) знаходимо на рекламних папірцях, що тут же, на столиках. Пишуть про гарячі комплексні обіди, вегетаріанську піцу, бездріжджову випічку. Згадують і про трав’яні чаї, молочні напої, екзотичні солодощі, «а також торти на замовлення з натуральних продуктів на вершковому маслі». Ще й обіцяють: «їжа та напої на винос».
* * *
Підійшла офіціант. Одяг – у традиційних для кришнаїтів помаранчевих кольорах. (До речі, одна з офіціанток взагалі вбрана, як справжня героїня індійського кіно: у синьо-блакитне сарі).
Нам відразу запропонували десерт (?). Трошки сконфузившись і не побачивши на столах інформації про основні страви, невпевнено питаю: а є щось на обід? Пропонують комплексні обіди: куліш, рис з котлетою, напій. (Котлета??? Заспокоюють: вівсяна).
Мусили вибрати комплексний обід – несолодкої альтернативи йому все одно не було. При цьому про ціну не згадали ні ми, ні офіціант.
Аби створити собі повніше враження, попросили ще декілька тістечок.
Солодкі тістечка відразу й принесли (!). А заодно узвар в чашках (спочатку ми подумали, що це чай і тихенько дивувалися: чому не гарячий?) За декілька хвилин принесли куліш і основну страву.
* * *
По ходу справи ділюся теорією. Отож, виявляється, кафе не просто вегетаріанське, а лакто-вегетаріанське. Лакто-вегетаріанці вживають молоко і молочні продукти: сир, кефір, сметану тощо.
Ще правильніше буде сказати, що у «Намасте» - ведична кухня. Її прихильники кажуть: ця кухня базується на стравах з інгредієнтами, що благотворно впливають на загальний стан здоров'я людини, тобто не тільки на її фізичне тіло, а й ментальне і духовне.
Якщо ж просто і зрозуміло: це один з різновидів традиційної індійської кухні з широким використанням рослинних продуктів і спецій.
Останнім часом вегетаріанство стає модним явищем. А є попит – рано чи пізно мусить з’явитися і пропозиція.
Чому люди стають вегетаріанцями? Причини різні: релігійні, етичні (шкода тварин), гігієнічно-оздоровчі (алергія, дієта тощо), соціальні, культурно-соціальні (як данина моді).
У «Намасте», судячи з побаченого, адміністрація належить до сповідників кришнаїзму – однієї з течій індуїзму.
Схожі заклади є в багатьох містах Європи. Через доступність цін та екзотику їжі їх полюбляють студенти.
* * *
Тим часом починаємо трапезу. Куліш схожий до традиційного козацького, але без сала, пісний. Спочатку смакує як дієтична юшка в лікарні. Розпробувавши, розумієш плюси: легкий, але поживний куліш(ок). Сподобалося.
Основна страва виглядала апетитно: вівсяна котлета, овочеве рагу, рис з арахісом і спеціями, картопля. Але все це прикрасили сметаною і кетчупом, і страва стала виглядати, як обід у холостяка – все, що є в холодильнику, скинули на одну тарілку.
Котлета смачна, трошки сухувата, але це підсилює смак. Рис із арахісом і приправами дійсно смачний, розсипається (от би рибки до нього!) А от щодо картоплі в карі з сиром панір (свіжий домашній сир, подібний до адигейського, трошки підсмажений попередньо), то скажу, що тільки заради такого сиру можна це все спробувати.
Два шматочки бездріжджового хліба – поживного, корисного, але трохи зажорсткого, схожого на сухар.
Овочеве рагу (сабжи) теж смачне, але для мене це вже був перебір: забагато овочів на одній тарілці (картопля, овочеве рагу, салат з морквою і курагою…). Від буяння смаків я відчув себе, ніби в магазині з парфумами: перебір.
Треба звикнути. Однозначно – це інші, неєвропейські смаки. Справжня екзотика.
* * *
Доїли майже все, я, правда, лишив трохи картоплі (якось смішно у такому екзотичному місці їсти картоплю: її я й вдома поїм).
Оглядаюсь навколо. Зайняті майже всі столики. Обідня пора, людей, як для нового закладу, багато. Обслуговують вправно і швидко. Якщо є потреба, в подачі їжі приймають участь дві офіціантки.
Йду оглянути зал в підвальному приміщенні. Колись тут був затишний винний погріб. Що ж змінилось?
Ну, тут вже справжній сучасний орієнт. Білі, розмальовані індійським рослинним орнаментом стіни і стеля, малюнки зі слонами.
На одній зі стін – картина луцького художника Віктора Дембицького. В куточку апетитно і самозаглиблено щось їсть чоловік в фартуху (напевно, кухар). Цей зал затишний і, як виявилось, ще офіційно не відкритий. Вважай, шановний читачу, споглядаєш ексклюзивні фото ;-)
* * *
Трапеза підійшла до десертів. Ми взяли кокосові і вівсяні кульки, ладу і ще щось незрозуміле. Кокосова кулька нагадала «Рафаелло» - щоправда без мигдалю, але ситніше. Найбільш смакувало ладу – солодощі з нутової муки.
Але до східних солодощів треба теж звикнути: вони солодші від звичних нам. Через цю надмірно концентровану солодкість їх потрібно чимось запивати.
Колега від десерту відмовився, і я вирішив пригостити тістечками колег по роботі. Мені для цього принесли зручний паперовий пакет.
* * *
Просимо рахунок (нагадаю: задля інтриги ціни ми на початку не з’ясовували). Виявилося, комплексний обід коштує 35 грн. Добра ціна. Солодощі – від 5 до 6 грн. Ціна – вища середньої. За все ми заплатили 91 грн.
Мені і моєму колезі сподобалося. Мила і затишна атмосфера. Східна фонова музика, нічого не відволікає. І нікого не з’їли.
До речі, вже потім я випадково виявив, що навіть сидів я у «Намасте» правильно: обличчям на схід. Це, за правилами ведичного харчування, сприяє збереженню енергії. (Колезі, який сидів обличчям на захід, про це не скажу).
* * *
Такий заклад має право на існування, навіть у своїй індуїстській формі. Ніяких тобі алкоголю, кави, традиційного чаю. Час покаже, клієнти оцінять.
До речі, я хотів підловити адміністрацію і спитав: «Чи вегетаріанське мило в туалеті?» «Так, безумовно» - відповіла, усміхаючись, дівчина за стійкою.
Отож, для луцьких вегетаріанців з’явилось затишне місце. Намасте! (традиційно, по-індуськи, вклоняюсь читачам).
Смачного Луцька!
Петро ВЕРЗУН
P.S. Люблю творчість Кіплінга. Ну, знаєте: «місія білої людини і таке-сяке». Й часто повторюю його вислів: «Схід є схід, а захід є захід. І ніколи їм не зійтись».
Відтепер маю право продовжити: але ж сходяться! За обіднім столом…
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Тож, коли місяць тому у Facebook з’явились повідомлення, що у Луцьку до відкриття готують вегетаріанське кафе, обов’язково вирішив піти.
Пізніше з’ясувалося, що кухня у кафе має бути не просто вегетаріанською, а індійською. Що тільки підігріло інтерес.
Кафе «Намасте» запрацювало, й погостювати там довелося всього лише через три дні після відкриття.
«Намасте» (з мови хінді – «уклін тобі»: традиційне індійське привітання) розмістилося на вулиці Лесі Українки, 57. Колись тут було кафе «Ортеол».
* * *
Перед візитом проінвентаризував власні стереотипи і асоціації про Індію і вегетаріанство:
- Індійські фільми. Зараз не дивлюся, але люблю згадувати, як дивився в дитинстві.
- Кіплінг. Мауглі. Рікі-Тікі-Таві.
- Ненасильницька боротьба Махатми Ганді.
- «Капітан Немо».
- Касти, хвороби, антисанітарія.
- Йога, кришнаїти.
- Гоа.
У мене все. А у вас?
Тепер про вегетаріанство:
- Серед моїх знайомих є хороші люди-вегетаріанці.
- Вегетаріанці худі, а, отже, стрункі.
- Гітлер і Толстой були вегетаріанцями.
Все. Ех, взагалі малувато…
Що ж, гостини у «Намасте» мусили б розширювати світогляд, принаймні кулінарний.
* * *
Вулиця Лесі Українки неподалік центру – кращого місця для кафе в Луцьку годі і придумати. Логістика ідеальна: пішохідна вулиця, центр, туристичні потоки.
Але водночас це - й виклик для кафе! Розслабишся, почнеш «халтурити» – і рано чи пізно поплатишся. Доведено.
Заходимо. Як виявилося, від попереднього приміщення залишилось лише ліве крило: праве відгородили стіною, на якій неподалік від входу - папірець з написом (див. фото).
Інтригує, створює дружню атмосферу, запрошує до контакту. Вдалий хід. Аби цей папірець тут надовго не затримався: ефект зникне.
Ліворуч від входу – полиці з книгами про ведичну кухню і усміхнена дівчина-адміністратор. Дуже привітна і мила. (Я прийшов в кафе раніше, ніж мій колега, і стояв біля стійки 2-3 хвилини. За цей час і адміністратор, і двоє офіціантів цікавилися, чи можуть чимось допомогти).
Прямо – двері в туалет, сходи в підвальне приміщення, ліворуч - підйом на кілька сходинок і прохід до двох зал, у кожному з яких - по 6-7 столиків.
Дизайн після «Ортеола» серйозних змін не зазнав. Втім, його трошки адаптували під мотиви Сходу: дивани, подушки, добродушні картини на стінах, спокійні кольори. Місцями – картини з індійського епосу та міфології. Якось так могло б виглядати бомбейське кафе часів англійської колонізації, де власник - британець, але бізнесом керує індус.
На столах гостей уже чекає меню: три окремі аркуші звичайного «офісного» паперу рожевого або жовтого кольорів. Називається чомусь «Спец-меню».
У ньому – напої, десерти, солодощі. Без інших страв (певно, тому й «спец»). Вивчаємо детальніше.
Напої: кава з ячменю та цикорію з молоком – 4 грн, напій імбирно-лимоний на вибір – 5 грн, чайна массала з молоком та цукром – 8 грн, чай трав’яний – 6 грн, лассі – 12 грн, сік «Джафа» - 8 грн, сік фреш (яблуко-морква, гранат-апельсин) – 15/18 грн.
Десерти: смузі «Гаура» - 16 грн, халва апельсинова – 12 грн, фруктовий салат «Баладев» - 16 грн.
Солодощі: кокосові з цукатом – 5 грн, асорті в кунжуті – 6 грн, вівсяні з цедрою апельсина – 5 грн, цукерка «сироїжка» – 8 грн, ладду – 5 грн, бурфі на вибір (з керобом/з курагою, родзинками) – 9 грн, яблучний пиріг «Радхіка» - 8 грн.
Трохи більше інформації (хоча й без конкретики і цін) знаходимо на рекламних папірцях, що тут же, на столиках. Пишуть про гарячі комплексні обіди, вегетаріанську піцу, бездріжджову випічку. Згадують і про трав’яні чаї, молочні напої, екзотичні солодощі, «а також торти на замовлення з натуральних продуктів на вершковому маслі». Ще й обіцяють: «їжа та напої на винос».
* * *
Підійшла офіціант. Одяг – у традиційних для кришнаїтів помаранчевих кольорах. (До речі, одна з офіціанток взагалі вбрана, як справжня героїня індійського кіно: у синьо-блакитне сарі).
Нам відразу запропонували десерт (?). Трошки сконфузившись і не побачивши на столах інформації про основні страви, невпевнено питаю: а є щось на обід? Пропонують комплексні обіди: куліш, рис з котлетою, напій. (Котлета??? Заспокоюють: вівсяна).
Мусили вибрати комплексний обід – несолодкої альтернативи йому все одно не було. При цьому про ціну не згадали ні ми, ні офіціант.
Аби створити собі повніше враження, попросили ще декілька тістечок.
Солодкі тістечка відразу й принесли (!). А заодно узвар в чашках (спочатку ми подумали, що це чай і тихенько дивувалися: чому не гарячий?) За декілька хвилин принесли куліш і основну страву.
* * *
По ходу справи ділюся теорією. Отож, виявляється, кафе не просто вегетаріанське, а лакто-вегетаріанське. Лакто-вегетаріанці вживають молоко і молочні продукти: сир, кефір, сметану тощо.
Ще правильніше буде сказати, що у «Намасте» - ведична кухня. Її прихильники кажуть: ця кухня базується на стравах з інгредієнтами, що благотворно впливають на загальний стан здоров'я людини, тобто не тільки на її фізичне тіло, а й ментальне і духовне.
Якщо ж просто і зрозуміло: це один з різновидів традиційної індійської кухні з широким використанням рослинних продуктів і спецій.
Останнім часом вегетаріанство стає модним явищем. А є попит – рано чи пізно мусить з’явитися і пропозиція.
Чому люди стають вегетаріанцями? Причини різні: релігійні, етичні (шкода тварин), гігієнічно-оздоровчі (алергія, дієта тощо), соціальні, культурно-соціальні (як данина моді).
У «Намасте», судячи з побаченого, адміністрація належить до сповідників кришнаїзму – однієї з течій індуїзму.
Схожі заклади є в багатьох містах Європи. Через доступність цін та екзотику їжі їх полюбляють студенти.
* * *
Тим часом починаємо трапезу. Куліш схожий до традиційного козацького, але без сала, пісний. Спочатку смакує як дієтична юшка в лікарні. Розпробувавши, розумієш плюси: легкий, але поживний куліш(ок). Сподобалося.
Основна страва виглядала апетитно: вівсяна котлета, овочеве рагу, рис з арахісом і спеціями, картопля. Але все це прикрасили сметаною і кетчупом, і страва стала виглядати, як обід у холостяка – все, що є в холодильнику, скинули на одну тарілку.
Котлета смачна, трошки сухувата, але це підсилює смак. Рис із арахісом і приправами дійсно смачний, розсипається (от би рибки до нього!) А от щодо картоплі в карі з сиром панір (свіжий домашній сир, подібний до адигейського, трошки підсмажений попередньо), то скажу, що тільки заради такого сиру можна це все спробувати.
Два шматочки бездріжджового хліба – поживного, корисного, але трохи зажорсткого, схожого на сухар.
Овочеве рагу (сабжи) теж смачне, але для мене це вже був перебір: забагато овочів на одній тарілці (картопля, овочеве рагу, салат з морквою і курагою…). Від буяння смаків я відчув себе, ніби в магазині з парфумами: перебір.
Треба звикнути. Однозначно – це інші, неєвропейські смаки. Справжня екзотика.
* * *
Доїли майже все, я, правда, лишив трохи картоплі (якось смішно у такому екзотичному місці їсти картоплю: її я й вдома поїм).
Оглядаюсь навколо. Зайняті майже всі столики. Обідня пора, людей, як для нового закладу, багато. Обслуговують вправно і швидко. Якщо є потреба, в подачі їжі приймають участь дві офіціантки.
Йду оглянути зал в підвальному приміщенні. Колись тут був затишний винний погріб. Що ж змінилось?
Ну, тут вже справжній сучасний орієнт. Білі, розмальовані індійським рослинним орнаментом стіни і стеля, малюнки зі слонами.
На одній зі стін – картина луцького художника Віктора Дембицького. В куточку апетитно і самозаглиблено щось їсть чоловік в фартуху (напевно, кухар). Цей зал затишний і, як виявилось, ще офіційно не відкритий. Вважай, шановний читачу, споглядаєш ексклюзивні фото ;-)
* * *
Трапеза підійшла до десертів. Ми взяли кокосові і вівсяні кульки, ладу і ще щось незрозуміле. Кокосова кулька нагадала «Рафаелло» - щоправда без мигдалю, але ситніше. Найбільш смакувало ладу – солодощі з нутової муки.
Але до східних солодощів треба теж звикнути: вони солодші від звичних нам. Через цю надмірно концентровану солодкість їх потрібно чимось запивати.
Колега від десерту відмовився, і я вирішив пригостити тістечками колег по роботі. Мені для цього принесли зручний паперовий пакет.
* * *
Просимо рахунок (нагадаю: задля інтриги ціни ми на початку не з’ясовували). Виявилося, комплексний обід коштує 35 грн. Добра ціна. Солодощі – від 5 до 6 грн. Ціна – вища середньої. За все ми заплатили 91 грн.
Мені і моєму колезі сподобалося. Мила і затишна атмосфера. Східна фонова музика, нічого не відволікає. І нікого не з’їли.
До речі, вже потім я випадково виявив, що навіть сидів я у «Намасте» правильно: обличчям на схід. Це, за правилами ведичного харчування, сприяє збереженню енергії. (Колезі, який сидів обличчям на захід, про це не скажу).
* * *
Такий заклад має право на існування, навіть у своїй індуїстській формі. Ніяких тобі алкоголю, кави, традиційного чаю. Час покаже, клієнти оцінять.
До речі, я хотів підловити адміністрацію і спитав: «Чи вегетаріанське мило в туалеті?» «Так, безумовно» - відповіла, усміхаючись, дівчина за стійкою.
Отож, для луцьких вегетаріанців з’явилось затишне місце. Намасте! (традиційно, по-індуськи, вклоняюсь читачам).
Смачного Луцька!
Петро ВЕРЗУН
P.S. Люблю творчість Кіплінга. Ну, знаєте: «місія білої людини і таке-сяке». Й часто повторюю його вислів: «Схід є схід, а захід є захід. І ніколи їм не зійтись».
Відтепер маю право продовжити: але ж сходяться! За обіднім столом…
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 76
Останні новини
Петиція з вимогою звільнити Юлію Тимошенко - на сайті Білого Дому
25 грудень, 2013, 15:26
Як поїсти і нікого не з’їсти. Смачного Луцька!
25 грудень, 2013, 15:20
Записи з відеореєстратора Чорновол могли змонтувати, ‒ МВС
25 грудень, 2013, 14:56
Ви ж любитель "на коня"...
Ну мо' саке яке рисове чи хоть наша буряківочка натуральна? Хай не в меню а по просьбі клієнтів "для своіх"?
Тільки "шлюзи" не забудьте відкрити.
Не "ровен час" затопить!
я завіс над цією метафорою, чесно, звідки такі пізнання з минулих життів? З яких книг? фільмів? Снів?
Але все це прикрасили сметаною і кетчупом - КЕТЧУПОМ?! і це здорове харчування?
Два шматочки бездріжджового хліба - хліб без дрожжів не може називатись ХЛІБОМ.
хто розуміється, або хоч раз щось випікав - підтвердить.
Суть їх дії однакова, різниця у кінцевому результаті помітна, закваска дає більш пористу структуру мякини.
Не використовувати такі складники чи їх аналоги - це те саме, що жарити муку з водою на пательні.
Про те, користь такого продукту сумнівна.
П.С. в тісто практикують додавати молочні продукти, виходить смачно і чекати закваску 10 днів не треба, а результат майже такий самий.
Крім цього, сухий хліб - це певно галети.
Замовте пивну тарілку за 90 грн. і все зрозумієте)
Нам, наприклад, здалось замало, як для такої ціни, а найголовніше - найдешевша ковбаска куплена невідомо де! Одне сало, хрящі, смаку не має...
Економлять, хочуть білше заробити, але тимчасовий заробіток призводить до втрати клієнта.
Нас 5 чоловік після цього точно втрачено)
Такий заклад як Ортеол, з прекрасним місцезнаходженням і натяком на кав'ярню Європейського рівня, по-перше міг би трішечки знизити ціни (кава з молоком у центрі Варшави коштує значно дешевше). По-друге особисто мені декілька разів приносили зіпсовані тістечка і торти. Моє прохання їх замінити не було задоволене, офіціантка з почервонілим обличчям всіляко намагалася мене переконати в свіжості продуктів. Я думаю всі здогадались, що мені довелось за все заплатити. Від своїх друзів та знайомих теж не раз чула негативні відгуки щодо цього закладу. Хоча сама ніколи більше його не відвідувала.
На рахунок "Кварталу" так це взагалі окрема тема. Погоджусь, що на початку свого існування цей заклад мав всі шанси на процвітання і хороших гостей. Але... Розбиті чашки з яких тік чай, та салати з "запахом" ще й ціни не обгрунтовано високі і вирішили долю "Кварталу". На прохання замінити чашку на цілу чи салат на свіжий, офіціанти відповідали, що всі претензії до директора. Це він їм привозить такі чашки та продукти...
Якби ці заклади і далі підтримували початковий рівень обслуговування та якості продуктів, то я думаю, що ми і на далі могли би милуватися архітектурою та розписами талановитого Олександра Дишка!
Ось тому і досі великою та багаторічною популярністю користуються заклади Бровіна. Там, і обслуговування на найвищому рівні, і смачно. Ще приємно здивував заклад "Базилік". Завжди усміхнена та доброзичлива адміністратор Аня допоможе у будь-якому питанні. Страви смачні та головне свіжі, а більш ніж приємно дивують ціни. Побільше б таких рестораторів. Успіхів Вам та процвітання!!!!!
бізнес має бути цивілізованим, тому якщо "Швейк" написав, що це пивний ресторан (!!!), то вони повинні як мінімум варити самі хоч 2 сорти пива!
а нести чуже з кегів, чи переливати з магазину принесених пляшок - це дурилово споживача.
в празі пивні ресторани, які себе поважають, подають ВИКЛЮЧНО СВОЄ ЗВАРЕНЕ ПИВО!
як виняток, майже у всіх закладах є і традиційне національне чеське пиво.
але, риба гніє з голови, значить така політика власника, тому "ні дівки, ні ліжка" тут не до чого)
Якщо попередні власники зробили з закладу "гадюшник". То ніякою рекламою, зміною меню чи навіть карколомними знижками людей назад ти не повернеш, у них на завжди залишиться осад.
Так інтер'єр закладу ідеально підходить під місто, його традиції та історію.
Але навіщо він, якщо люди іти туди не хочуть?
"Луцька мама" казала, що активно допомагала їм відкрити кафе. Хто там таких спрямований?
А окремі коменти до статті взагалі шедевр.Примудрились вже до кафе віру пращурів приплести.Та ви ж не кажіть за всіх предків.Якщо ваші предки хляли пиво й горілку,то мені вас шкода.Мої були християнами і козаками,не пили нічого крепше квасу та не їли скоромного(тобто мяса) більше 200 днів у рік(саме стільки пісних днів).
Да,забули ще написати,що кришнаїти їдять дітей.
А споживання суші та піци,при чому і те і те з пивом,то наша традиційна культура.
Бугагашенькі)))).
А хлопцям рекомендую набрати в гуглі dalip rana,який теж вегетаріанець-подивіться фото і заздріть.
Однм словом кафе для свідомих людей які не живуть по системі і мають ширший кругозор і раціон харчування.
Немає дурного запаху алкоголю, табака та цінителів мертвої плоті. Приємно проводити час в такому закладі.
Було сказано вище, вегетеріанство - перш за все - вава в голові.
Людина всеїдна тварина, крапка
Біологічна класифікація людини (вид Людина розумна)
Домен — Ядерні (Eukaryota)
Царство — Тварини (Metazoa)
Тип — Хордові (Chordata)
Підтип — Черепні (Craniata)
Надклас — Щелепні (Gnathostomata)
Клас — Ссавці (Mammalia)
Підклас — Плацентарні, або вищі звірі (Eutheria)
Ряд — Примати (Primates)
Родина — Гомініди (Hominidae)
Рід — Людина (Homo)
Вид — Людина розумна (Homo sapiens)
Я дуже рада, що стало з'являтись більше таких закладів, де не має алкоголю і.т.д. Організатори великі молодці!!!
Таке кафе це однозначно великий плюс для міста, тому що там кожен знайде страву на свій смак,(не весь же час м'ясо жувати і пиво пити), і серце кожного відвідувача буде зігріте привітними посмішками і стараннями людей, які там працюють)))!!!
Дуже дякую "Намасте", що ви такі є!!)))
Рекомендую всім відвідати!!!))))
В одно окно смотрели двое.
Один увидел дождь и грязь.
Другой — листвы зелёной вязь,
Весну и небо голубое.
В одно окно смотрели двое.
Расул Гамзатов.
Думаю,моя думка зрозуміла..)
Ще піду однозначно!!!
Прикро, що наші люди тільки й вміють, що критикувати та своє "фе" висловлювати, може час позитивнішими і добрішими стати?
Не знаю, може б тому кафе не вистачає якоїсь родзинки? Мама так смачно готує...Вона б показала там майстер-клас!
Радує, що нарешті в нашому місті відкрився заклад, який нагодує вегетеріанців і просто тих, кому не байдуже, що він споживає)
Вегатеріанство пішло з бідних країн де м'ясо з покон віків їли тільки багаті, тому треба було бідних чимось кормити.
А всі інді підхопили, бо це "тіпа" круто і "здорово". І ще у мене питання ви впевнені що траві так само не болить, як тварині яку ріжуть? :)
Діа-Діа
Привіт, "Намасте"!
Дуже мені у вас подобається..кафе таке контрастне у порвнянні з усіма кафешками Луцька, аж мило-любо) Дуже мені до душі припала музика,яка у вас грає. Я б змогла десь скачати/стирити такий збірничок?:)
Але натрапив недавно на ситуацію дуже неприємну...
Завжди здавалось, що в цьому кафе працюють світлі свідомі люди, та коли я дізнався що на роздачі кухні підпрацьовує прибиральниця..то був м*яко кажучи здивований. Невже в цьому закладі все так погано з персоналом ? Модливо просто економлять на зарплатах ))))))))
Завітавши в це "привітне" кафе я отримав массу негативних ємоцій.
Це ж вегетаріанське кафе? То якого дідька за стійкою стоїть пані адміністратор у хутряній желетці ???Власники, ви там що, сліпі??? Чи це кафе просто для зашибання бабла??? Ця панянка за стійокю, яка й говорити вічливо не вміє, не знає нічого про спеції, та й про певні страви теж толком нічого не відповіла. Офіціанти теж не знають меню, страви готуються довго. Якби витрачений час на очікування був оправданий, принесли салат в якому було багато олії, що я вважаю просто огидним, потім таку ж саму запіканку. Заклад здорової їжі? Ви знущаєтесь?? Більше ні ногою туди, караще вже в піцеріях харчуватись :(