«Абетка» Віктора Шумського
![«Абетка» Віктора Шумського «Абетка» Віктора Шумського](/img/modules/news/f/65/2500685a0a1c666118a5dba0ff03965f/top-photo.jpg)
Сьогодні, 12 лютого, день народження святкує відомий волинський аграрій, директор СГПП "Рать" Віктор Шумський.
Активна, успішна і цікава людина – чим не герой фірмової "волиньпостівської" рубрики “Абетка”?
У ній ми зібрали відомі й не дуже факти про сьогоднішнього іменинника.
Це головне покликання Віктора Шумського у цьому житті. Народився в селі, тут виріс, полюбив нелегку працю. Навчався у Горохівському радгосптехнікумі на агронома. А з 2000 року не полишає аграрну сферу, створивши чи не найуспішніше сільськогосподарське підприємство на Волині.
Ремонт доріг, допомога медустановам, школам і дитсадкам, підтримка дітей та молоді – про усі ці заслуги Віктора Шумського може розповісти кожен мешканець Ратнева й сусідніх сіл. Сам він про це говорить неохоче, бо хоч і займається благодійністю постійно, та ніколи не афішуючи. До слова, нерідко односельці до нього звертаються по допомогу й особисто.
Жоден з рейтингів впливових людей Волині, складених будь-коли волинськими медіа, не обходилися без Віктора Шумського.
І всюди у переліку є Шумський. Міняються посадовці й політики, а він – стабільно у топі.
Досі у селі пам’ятають Шумського у статусі сільського голови. Посаду цю він обіймав цілих вісім років: з 1992-го по 2000-ий.
"Віктор Анатолійович заслужив великий авторитет у людей. То були важкі часи, але за його керівництва на посаді голови сільради було багато зроблено: газифіковано село Ратнів, збудовано церкву, відкрито ФАП і магазин у селі Вікторяни, придбано машину швидкої допомоги. На той час цілодобово працювали три водії і "швидка" багато разів виручала людей. Якби не та машина, то деякі випадки могли б геть погано завершитися", – пригадувала у 2018 році тодішня голова села Галина Яковець.
Окрема і важлива сторінка у біографії Віктора Шумського. Кілька разів він обирався до районної та сільської рад, а у 2010 році виборці довірили йому представляти інтереси у стінах Волинської обласної ради. Там був членом постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин. Про результати роботи всього через рік після обрання говорив так:
"Вдалося мені "вирвати" з обласного бюджету кілька мільйонів гривень на будівництво школи в селі Баїв. Допоміг людям отримати кошти на лікування. Вирішував питання будівництва доріг на території Луцького району".
"Зокрема, за сприяння депутата облради Віктора Шумського, у селі Гірка Полонка, по вулиці Горохівській, пролягла асфальтівка протяжністю 900 метрів. З обласного бюджету на це було виділено 250 тисяч гривень. Завдяки його старанням було побудовано дорогу з твердим покриттям, що з’єднує села Полонка та Гірка Полонка. Саме з подання Віктора Шумського в обласній раді було розглянуто питання придбання медичного обладнання для флюографічного кабінету Луцької центральної районної лікарні", – писала тоді газета "Слава праці" та багато іншого.
Праця Віктора Шумського – ідеальний приклад того, що сільське господарство в Україні здатне стати потужною галуззю економіки, попри складні десятиліття криз і навіть війну.
"Ставку треба робити на великі сільськогосподарські підприємства, які мають можливість використовувати потужну сучасну техніку, новітні технології, різноманітну галузеву спеціалізацію і можуть зменшити собівартість продукції, – завжди стверджував аграрій, втім додавав, – у всьому потрібна міра. Це не повинна бути гонитва за прибутками, коли не бачать людину та її потреби".
Ще один рецепт економічного успіху від Шумського: сільським господарством вигідно займатися лише тоді, коли є повністю завершений технологічний процес.
"Тваринництво без рослинництва та без створення власної кормової бази – приречене на провал. І, навпаки, – не може бути великих врожаїв без органічних добрив. А в ідеалі було б правильно і переробляти власну продукцію".
То вже стало частиною сільського фольклору. Досі в селі розповідають, як ратнівські доярки завдяки Віктору Шумському змогли позасмагати під сонцем Шарм-ель-Шейху. А все тому, що має керівник підприємства "Рать" цікаву та неординарну традицію – робити гарні подарунки "відмінникам" виробництва.
Дарували телевізори, пральні машини, автомобілі, щедрі грошові премії, а то й поїздки на "теплі" курорти посеред зими. Люди пригадують, що спершу, коли працівникам вручали путівки, вони були просто в шоці: "Як це? Ніхто ж про таке й не чув. А тут – ось вам путівка". Та повернувшись взимку із берегів Червоного моря, сумнівів більше не виникало.
Окрема та особлива професія, яку поважає і цінує Віктор Шумський. Підтримує хороші зв’язки з багатьма медійниками краю – як зі старожилами галузі, так і з молоддю. Завжди каже їм: "Пишіть не про владу, не хваліть! Більше розповідайте про простих людей – воїнів, вчителів, лікарів, доярок, трактористів…" То ж односельчани Шумського не раз ставали героями газетних публікацій і відеосюжетів. А ще аграрій часто повторює: "Засоби масової інформації в Україні мають бути українськими й формувати національну ідею!"
Що для селянина має найвищу цінність? Звісно ж – земля. Тож якщо він довіряє комусь свій власний шматок цього "золота" – то є чи не найвищим виявом довіри. У Ратневі в 90-х розпався місцевий колгосп, люди отримали у власність земельні паї. У селі не довго думали над тим, як вчиняти із землею – майже всі довірили свої ділянки Шумському. Так 23 лютого 2000 року він став директором СГПП "Рать", яке згодом переросло в одне з найпотужніших на Волині аграрних підприємств. Погасив борги колишнього колгоспу, земля почала давати високі врожаї, а підприємство – отримувати прибутки.
«Я б узагалі землю націоналізував та заборонив її продавати», – говорить волинський аграрій.
Слово – певно, таки не властиве лексикону Шумського (сільській людині нема коли про це думати), але точно асоціюється з ним. Бо має він і особистий неабиякий позитивний імідж, сформований хорошими справами. І до формування іміджу рідного села теж доклався чимало. На вулицях не побачиш пʼяничок, всі в селі працюють. Ратнів – охайне село, де відразу видно: тут живуть господарі. Ну і, звісно, не можна не згадати окремо про імідж підприємства "Рать", яке знають далеко за межами Волині, переймають досвід і щасливі, коли зустрічають його представників на міжнародних виставках.
Шумський не втомлюється наголошувати: "Усе, що зроблено – це заслуга наших людей, нашого колективу". Цікаво говорить і про штрафи, система яких (як і система преміювань) працює на його підприємстві. "Покарання ніколи не ображає і не озлоблює, якщо воно справедливе. В цьому весь секрет. А ось добиватися слухняності Й поваги від працівників ніколи не ставив собі за мету. Просто сам поважаю людей чесних, порядних, працьовитих, наполегливих і живу за правилом: "Твоя перемога – заслуга інших, твоя поразка – твоя вина".
Ще одна справа життя на покоління – то сосновий ліс, який росте у Ратневі та Вікторянах. Його посадили у час, коли Віктор Шумський був сільським головою. Сьогодні це – і легені краю, і місце, де проводять час люди, і пам’ять про добру справу.
Ратнів і навколишні села – певною мірою територія унікальна. Тут нема закинутих хат, тут не кажуть "молодь втікає до міста". Адже чимало місцевих хлопців та дівчат працюють на "Раті". "За турботу про людей в односельчан до Віктора Шумського особлива повага – старші люди не називають його інакше, як сином, а працівники щиро зізнаються: він їм як батько, бо добре дбає, завжди порадить та допоможе" – писала якось волинська журналістка Василина Боруцька.
Створили його ще у 90-х за ініціативи Віктора Шумського, на той час – сільського голови. Музей села Ратнів діє і донині. Тут зібрані знахідки давніх часів з території села, зразки знарядь народних ремесел, предмети часів Першої й Другої світових воєн, старовинні фото та багато іншого.
Шумський переконаний, що без її найактуальніших досягнень у сучасному сільському господарстві – нікуди. Каже:"Головним завданням нашого підприємства є не збільшення кількісних показників виробленої продукції, а зменшення її собівартості. З цією метою ми використовуємо новітні технології, наукові дослідження, враховуємо досвід європейських країн".
Аграрій регулярно вивчає технології ведення сільського виробництва в Польщі, Німеччині, Австрії, Словаччині. на полях у нього працює передова і найсучасніша техніка, на фермах – доїльні установки, міксери, механізовані кормороздавачі. Господар говорить: "У сільському господарстві найбільші несподіванки може підкинути природа. Але для того, щоб менше залежати від її примх (посух, злив, морозів), потрібно дружити з наукою і просити благодаті у Бога".
То, кажуть – суперсила Шумського. Він завжди на звʼязку з ріднею, колегами, партнерами. Дає вказівки, радить, нон-стоп вирішує і дрібні негаразди, і стратегічні виклики. Телефон у нього часто не змовкає. Нерідко рішення ухвалює відразу під час чергової розмови, не відкладаючи.
То маловідомий факт, але мисливство – одна з особливих пристрастей Шумського. Каже полювання – це більше про зустріч з друзями, спілкування й активний відпочинок. Втім, і до цього діла він підходить як Господар і Людина: підтримує мисливську галузь, надає кормову базу та щиро радіє, коли на Волині збільшується поголів'я кабана чи кози. Звісно, з початком війни Шумський поставив свою зброю на зберігання, і не полює. Каже: поки працюємо на перемогу.
То справжня праця всього життя. Підприємство було створене в 2000 році. І з того часу постійно розвивається. Розпочинали господарювати в селі Ратнів на 930 га ріллі, маючи 470 голів великої рогатої худоби та 350 свиней. А сьогодні підприємство охоплює багато сіл і має декілька тисяч посівних площ, отримало статус насіннєвого господарства і може виробляти та реалізовувати елітне насіння, має статус племзаводу з розведення корів української чорнорябої молочної породи та статус племрепродуктора з вирощування свиней великої білої породи.
Двоє синів Віктора Анатолійовича – щира причина для батькової гордості. Молодший Олександр наразі працює заступником начальника управління КОРД у Волинській області. Старший Юрій пішов по батькових слідах і зараз є заступником директора СГПП "Рать", а ще – депутатом Боратинської сільської ради
Батьки Віктора Шумського – сільські трудівники. Батько Анатолій Іванович працював водієм, мама Галина Григорівна – спочатку у колгоспі, а згодом у школі. Тож син ще змалку мав тягу до сільської праці: допомагав на фермі, їздив на машині разом з батьком, цікавився роботою трактористів і комбайнерів. Любов’ю до людей, села, праці й країни він, каже, завдячує мамі й татові.
Українська чорно-ряба молочна порода – гордість підприємства "Рать". Над нею – багато праці, але й користі – теж. Близько 70 % усього колективу працюють саме з корівками "Раті": доглядають їх, годують, доять…. А ще – возять на міжнародні виставки, де ратнівська чорно-ряба користується незмінним успіхом. Якось на одній з таких виставок Віктора Шумського спитали, яку б породу корів він вибрав серед усіх, запропонованих тут. "Ніякої, бо мої – найкращі!" – відповів він.
Це ще одне дітище Шумського, втілене ним на посаді сільського голови. Народний фольклорний гурт "Світлиця" відновив і взяв у свій репертуар пісні народного товариства "Просвіта", яке діяло у Ратневі ще у довоєнні роки. У колективі співала і мама Віктора Шумського Галина Григорівна.
З 1943 року селяни у Ратневі не мали свого храму, молилися у Баєві. Свою почали будувати у 1991-му. Сьогодні величний Храм Святої Параскеви своїм виглядом і станом завдячує спільним зусиллям та бажанню громади, а ще – активній підтримці з боку СГПП «Рать» і його керівника. Приміром, у храмі є унікальна копія іконостасу, оригінал якого був встановлений у Софії Константинопольській до Османського періоду, куди Володимир Великий виряджав свою делегацію напередодні хрещення Русі.
"Кобзар" – особлива книга для Віктора Шумського. Рідні розповідають: той любить час від часу перечитувати Тараса Шевченка. Знає напамʼять багато творів. "Тільки хто ж його зараз читає? А якщо і читає, то чи розуміє?" – інколи не стримується він. І додає: "Нація повинна прозріти. Коли б ми його добре вчили, то не робили б багатьох помилок". До слова, час від часу Шумський відвідує Канів і піднімається на Чернечу гору, де похований Кобзар.
Садок підприємства "Рать" розкинувся на п’яти гектарах між селами Ратнів і Коршів. Тут вирощують понад десяток сортів яблук, більшість з яких вважають елітними – "Едера", "Лігол", "Амулет", "Чемпіон", "Гарант", "Червона Рута", "Ренет Симиренка" тощо. Щоосені сюди приїжджають сотні людей і купують фруктів на цілу зиму. Для того діє і фруктова крамничка одразу поруч із садом. Для Віктора Шумського сад – це не лише можливість виростити якісну продукцію для волинян, а й справа для душі.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Активна, успішна і цікава людина – чим не герой фірмової "волиньпостівської" рубрики “Абетка”?
У ній ми зібрали відомі й не дуже факти про сьогоднішнього іменинника.
А – Аграрій
Це головне покликання Віктора Шумського у цьому житті. Народився в селі, тут виріс, полюбив нелегку працю. Навчався у Горохівському радгосптехнікумі на агронома. А з 2000 року не полишає аграрну сферу, створивши чи не найуспішніше сільськогосподарське підприємство на Волині.
Б – Благодійність
Ремонт доріг, допомога медустановам, школам і дитсадкам, підтримка дітей та молоді – про усі ці заслуги Віктора Шумського може розповісти кожен мешканець Ратнева й сусідніх сіл. Сам він про це говорить неохоче, бо хоч і займається благодійністю постійно, та ніколи не афішуючи. До слова, нерідко односельці до нього звертаються по допомогу й особисто.
В – Вплив
Жоден з рейтингів впливових людей Волині, складених будь-коли волинськими медіа, не обходилися без Віктора Шумського.
І всюди у переліку є Шумський. Міняються посадовці й політики, а він – стабільно у топі.
Г – Голова
Досі у селі пам’ятають Шумського у статусі сільського голови. Посаду цю він обіймав цілих вісім років: з 1992-го по 2000-ий.
"Віктор Анатолійович заслужив великий авторитет у людей. То були важкі часи, але за його керівництва на посаді голови сільради було багато зроблено: газифіковано село Ратнів, збудовано церкву, відкрито ФАП і магазин у селі Вікторяни, придбано машину швидкої допомоги. На той час цілодобово працювали три водії і "швидка" багато разів виручала людей. Якби не та машина, то деякі випадки могли б геть погано завершитися", – пригадувала у 2018 році тодішня голова села Галина Яковець.
Д – Депутатство
Окрема і важлива сторінка у біографії Віктора Шумського. Кілька разів він обирався до районної та сільської рад, а у 2010 році виборці довірили йому представляти інтереси у стінах Волинської обласної ради. Там був членом постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин. Про результати роботи всього через рік після обрання говорив так:
"Вдалося мені "вирвати" з обласного бюджету кілька мільйонів гривень на будівництво школи в селі Баїв. Допоміг людям отримати кошти на лікування. Вирішував питання будівництва доріг на території Луцького району".
"Зокрема, за сприяння депутата облради Віктора Шумського, у селі Гірка Полонка, по вулиці Горохівській, пролягла асфальтівка протяжністю 900 метрів. З обласного бюджету на це було виділено 250 тисяч гривень. Завдяки його старанням було побудовано дорогу з твердим покриттям, що з’єднує села Полонка та Гірка Полонка. Саме з подання Віктора Шумського в обласній раді було розглянуто питання придбання медичного обладнання для флюографічного кабінету Луцької центральної районної лікарні", – писала тоді газета "Слава праці" та багато іншого.
Е – Економіка
Праця Віктора Шумського – ідеальний приклад того, що сільське господарство в Україні здатне стати потужною галуззю економіки, попри складні десятиліття криз і навіть війну.
"Ставку треба робити на великі сільськогосподарські підприємства, які мають можливість використовувати потужну сучасну техніку, новітні технології, різноманітну галузеву спеціалізацію і можуть зменшити собівартість продукції, – завжди стверджував аграрій, втім додавав, – у всьому потрібна міра. Це не повинна бути гонитва за прибутками, коли не бачать людину та її потреби".
Ще один рецепт економічного успіху від Шумського: сільським господарством вигідно займатися лише тоді, коли є повністю завершений технологічний процес.
"Тваринництво без рослинництва та без створення власної кормової бази – приречене на провал. І, навпаки, – не може бути великих врожаїв без органічних добрив. А в ідеалі було б правильно і переробляти власну продукцію".
Є – Єгипет
То вже стало частиною сільського фольклору. Досі в селі розповідають, як ратнівські доярки завдяки Віктору Шумському змогли позасмагати під сонцем Шарм-ель-Шейху. А все тому, що має керівник підприємства "Рать" цікаву та неординарну традицію – робити гарні подарунки "відмінникам" виробництва.
Дарували телевізори, пральні машини, автомобілі, щедрі грошові премії, а то й поїздки на "теплі" курорти посеред зими. Люди пригадують, що спершу, коли працівникам вручали путівки, вони були просто в шоці: "Як це? Ніхто ж про таке й не чув. А тут – ось вам путівка". Та повернувшись взимку із берегів Червоного моря, сумнівів більше не виникало.
Ж – Журналісти
Окрема та особлива професія, яку поважає і цінує Віктор Шумський. Підтримує хороші зв’язки з багатьма медійниками краю – як зі старожилами галузі, так і з молоддю. Завжди каже їм: "Пишіть не про владу, не хваліть! Більше розповідайте про простих людей – воїнів, вчителів, лікарів, доярок, трактористів…" То ж односельчани Шумського не раз ставали героями газетних публікацій і відеосюжетів. А ще аграрій часто повторює: "Засоби масової інформації в Україні мають бути українськими й формувати національну ідею!"
З – Земля
Що для селянина має найвищу цінність? Звісно ж – земля. Тож якщо він довіряє комусь свій власний шматок цього "золота" – то є чи не найвищим виявом довіри. У Ратневі в 90-х розпався місцевий колгосп, люди отримали у власність земельні паї. У селі не довго думали над тим, як вчиняти із землею – майже всі довірили свої ділянки Шумському. Так 23 лютого 2000 року він став директором СГПП "Рать", яке згодом переросло в одне з найпотужніших на Волині аграрних підприємств. Погасив борги колишнього колгоспу, земля почала давати високі врожаї, а підприємство – отримувати прибутки.
«Я б узагалі землю націоналізував та заборонив її продавати», – говорить волинський аграрій.
І – Імідж
Слово – певно, таки не властиве лексикону Шумського (сільській людині нема коли про це думати), але точно асоціюється з ним. Бо має він і особистий неабиякий позитивний імідж, сформований хорошими справами. І до формування іміджу рідного села теж доклався чимало. На вулицях не побачиш пʼяничок, всі в селі працюють. Ратнів – охайне село, де відразу видно: тут живуть господарі. Ну і, звісно, не можна не згадати окремо про імідж підприємства "Рать", яке знають далеко за межами Волині, переймають досвід і щасливі, коли зустрічають його представників на міжнародних виставках.
К – Колектив
Шумський не втомлюється наголошувати: "Усе, що зроблено – це заслуга наших людей, нашого колективу". Цікаво говорить і про штрафи, система яких (як і система преміювань) працює на його підприємстві. "Покарання ніколи не ображає і не озлоблює, якщо воно справедливе. В цьому весь секрет. А ось добиватися слухняності Й поваги від працівників ніколи не ставив собі за мету. Просто сам поважаю людей чесних, порядних, працьовитих, наполегливих і живу за правилом: "Твоя перемога – заслуга інших, твоя поразка – твоя вина".
Л – Ліс
Ще одна справа життя на покоління – то сосновий ліс, який росте у Ратневі та Вікторянах. Його посадили у час, коли Віктор Шумський був сільським головою. Сьогодні це – і легені краю, і місце, де проводять час люди, і пам’ять про добру справу.
М – Молодь
Ратнів і навколишні села – певною мірою територія унікальна. Тут нема закинутих хат, тут не кажуть "молодь втікає до міста". Адже чимало місцевих хлопців та дівчат працюють на "Раті". "За турботу про людей в односельчан до Віктора Шумського особлива повага – старші люди не називають його інакше, як сином, а працівники щиро зізнаються: він їм як батько, бо добре дбає, завжди порадить та допоможе" – писала якось волинська журналістка Василина Боруцька.
М – Музей села
Створили його ще у 90-х за ініціативи Віктора Шумського, на той час – сільського голови. Музей села Ратнів діє і донині. Тут зібрані знахідки давніх часів з території села, зразки знарядь народних ремесел, предмети часів Першої й Другої світових воєн, старовинні фото та багато іншого.
Н – Наука
Шумський переконаний, що без її найактуальніших досягнень у сучасному сільському господарстві – нікуди. Каже:"Головним завданням нашого підприємства є не збільшення кількісних показників виробленої продукції, а зменшення її собівартості. З цією метою ми використовуємо новітні технології, наукові дослідження, враховуємо досвід європейських країн".
Аграрій регулярно вивчає технології ведення сільського виробництва в Польщі, Німеччині, Австрії, Словаччині. на полях у нього працює передова і найсучасніша техніка, на фермах – доїльні установки, міксери, механізовані кормороздавачі. Господар говорить: "У сільському господарстві найбільші несподіванки може підкинути природа. Але для того, щоб менше залежати від її примх (посух, злив, морозів), потрібно дружити з наукою і просити благодаті у Бога".
О – Оперативність
То, кажуть – суперсила Шумського. Він завжди на звʼязку з ріднею, колегами, партнерами. Дає вказівки, радить, нон-стоп вирішує і дрібні негаразди, і стратегічні виклики. Телефон у нього часто не змовкає. Нерідко рішення ухвалює відразу під час чергової розмови, не відкладаючи.
П – Полювання
То маловідомий факт, але мисливство – одна з особливих пристрастей Шумського. Каже полювання – це більше про зустріч з друзями, спілкування й активний відпочинок. Втім, і до цього діла він підходить як Господар і Людина: підтримує мисливську галузь, надає кормову базу та щиро радіє, коли на Волині збільшується поголів'я кабана чи кози. Звісно, з початком війни Шумський поставив свою зброю на зберігання, і не полює. Каже: поки працюємо на перемогу.
Р – "Рать"
То справжня праця всього життя. Підприємство було створене в 2000 році. І з того часу постійно розвивається. Розпочинали господарювати в селі Ратнів на 930 га ріллі, маючи 470 голів великої рогатої худоби та 350 свиней. А сьогодні підприємство охоплює багато сіл і має декілька тисяч посівних площ, отримало статус насіннєвого господарства і може виробляти та реалізовувати елітне насіння, має статус племзаводу з розведення корів української чорнорябої молочної породи та статус племрепродуктора з вирощування свиней великої білої породи.
С – Сини
Двоє синів Віктора Анатолійовича – щира причина для батькової гордості. Молодший Олександр наразі працює заступником начальника управління КОРД у Волинській області. Старший Юрій пішов по батькових слідах і зараз є заступником директора СГПП "Рать", а ще – депутатом Боратинської сільської ради
Т – Тато і мама
Батьки Віктора Шумського – сільські трудівники. Батько Анатолій Іванович працював водієм, мама Галина Григорівна – спочатку у колгоспі, а згодом у школі. Тож син ще змалку мав тягу до сільської праці: допомагав на фермі, їздив на машині разом з батьком, цікавився роботою трактористів і комбайнерів. Любов’ю до людей, села, праці й країни він, каже, завдячує мамі й татові.
У – Українська чорно-ряба порода корів
Українська чорно-ряба молочна порода – гордість підприємства "Рать". Над нею – багато праці, але й користі – теж. Близько 70 % усього колективу працюють саме з корівками "Раті": доглядають їх, годують, доять…. А ще – возять на міжнародні виставки, де ратнівська чорно-ряба користується незмінним успіхом. Якось на одній з таких виставок Віктора Шумського спитали, яку б породу корів він вибрав серед усіх, запропонованих тут. "Ніякої, бо мої – найкращі!" – відповів він.
Ф – Фольклорний гурт "Світлиця"
Це ще одне дітище Шумського, втілене ним на посаді сільського голови. Народний фольклорний гурт "Світлиця" відновив і взяв у свій репертуар пісні народного товариства "Просвіта", яке діяло у Ратневі ще у довоєнні роки. У колективі співала і мама Віктора Шумського Галина Григорівна.
Ц – Церква
З 1943 року селяни у Ратневі не мали свого храму, молилися у Баєві. Свою почали будувати у 1991-му. Сьогодні величний Храм Святої Параскеви своїм виглядом і станом завдячує спільним зусиллям та бажанню громади, а ще – активній підтримці з боку СГПП «Рать» і його керівника. Приміром, у храмі є унікальна копія іконостасу, оригінал якого був встановлений у Софії Константинопольській до Османського періоду, куди Володимир Великий виряджав свою делегацію напередодні хрещення Русі.
Ш – Шевченко
"Кобзар" – особлива книга для Віктора Шумського. Рідні розповідають: той любить час від часу перечитувати Тараса Шевченка. Знає напамʼять багато творів. "Тільки хто ж його зараз читає? А якщо і читає, то чи розуміє?" – інколи не стримується він. І додає: "Нація повинна прозріти. Коли б ми його добре вчили, то не робили б багатьох помилок". До слова, час від часу Шумський відвідує Канів і піднімається на Чернечу гору, де похований Кобзар.
Я – Яблуневий сад
Садок підприємства "Рать" розкинувся на п’яти гектарах між селами Ратнів і Коршів. Тут вирощують понад десяток сортів яблук, більшість з яких вважають елітними – "Едера", "Лігол", "Амулет", "Чемпіон", "Гарант", "Червона Рута", "Ренет Симиренка" тощо. Щоосені сюди приїжджають сотні людей і купують фруктів на цілу зиму. Для того діє і фруктова крамничка одразу поруч із садом. Для Віктора Шумського сад – це не лише можливість виростити якісну продукцію для волинян, а й справа для душі.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Останні новини
У 5 областях можуть запровадити локальні карантини через зростання захворюваності на ГРВІ
Сьогодні, 19:10
«Абетка» Віктора Шумського
Сьогодні, 18:40
Глава Пентагону назвав вступ України до НАТО і повернення до кордонів до 2014 року нереалістичними
Сьогодні, 17:01
Справжній Ґосподар!
Міцного здоров'я йому,його сім'ї і всій команді "Раті".Многая літа!!!