Прилетіли птахи і прокидаються рослини. Як теплий січень вплинув на природу

Цьогорічний січень став третім найтеплішим січнем у рейтингу з 1947 року. 27 та 30 січня максимальна температура досягла 13—14°С тепла. Всього за місяць зафіксували 6 температурних рекордів. Про це повідомляв Волинський обласний центр з гідрометеорології.

Утім у лютому вже повернулись морозні дні. Розповідаємо, як такі «температурні гойдалки» впливають на природу.

Вплив на рослини

Останніми роками спостерігається загальна тенденція до потепління. Як наслідок, збиваються фенологічні, тобто сезонні ритми: природа раніше прокидається, розповідає misto.media завідувач кафедри екології Луцького національного технічного університету Василь Іванців.

Раннє тепло, як цьогоріч, може мати позитивний вплив на сільське господарство. Наприклад, агрокультури можуть давати не два, а три врожаї за сезон (наприклад, у 2023 році на Миколаївщині аграрії зібрали 2 урожаї). Але це буде залежати від того, якою буде погода надалі.

Якщо після теплого місця прийде сніг із похолоданням — це не страшно. А от поєднання дощу з морозом — небезпечне: ніжні стебла рослин можуть зламатися під масою замерзлої води.

Найстійкіші до холодів — ранні рослини. Аномально теплий початок року і повернення холодів їм не зашкодить. До прикладу, у січні в національному парку «Прип’ять—Стохід» розквітли рослини, які зазвичай цвітуть у квітні: глуха кропива пурпурова та підмаренник м’який.

Тварини пристосовуються

Загалом природа має широкі адаптаційні межі. На хребетних тварин зміни клімату не вплинуть суттєво. А безхребетним видам, в яких менш досконала система терморегуляції, виживати буде складніше.

Потепління призводить до того, що із зимової сплячки тварини можуть прокидатись вже зараз. Немає підстав для хвилювань, адже в лісі для них є достатня кормова база. Крім цього, в лісі температурний режим завжди м’якший, а в місті — агресивніший.

«Якщо говорити загалом, то потепління призведе до кращого виживання більшості тварин та рослин. Водночас є ймовірність, що збільшиться популяція шкідників», — резюмує науковець.

Птахи повернулись чи далеко не літали?

27 січня в Луцькому районі помітили журавлів, які зазвичай зимують в Південній Європі, Африці чи на Близькому Сході. Появу їх на Волині пов’язують також із теплою зимою.

Втім, з’явились не лише журавлі, а й гуси, дрозди, шпаки, жовтоногі мартини, великі крехи та крижня. Це перші вісники весни, хоч і не масові, кажуть у Шацькому національному природному парку.

«Можливо, в цьому році взагалі була відсутня глобальна міграція птахів. Вони не відлітали далеко, а лише на підвень України, до моря. Зима м’яка, їм достатньо їжі, тому немає сенсу далеко летіти», — ділиться орнітолог і засновник реабілітаційного центру для птахів «Вільні крила» у Кожищах (Львівська область) Віктор Шельвінський.

Таку думку припускає і науковець Шацького національного природного парку Василь Матейчик і додає, що в птахів є таке явище, як зворотна міграція. Тобто, вони можуть знову відлетіли в тепліші регіони, якщо буде надто морозно.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!