На Волині засудили ґвалтівників

На Волині засудили ґвалтівників
Трьох чоловіків, які зґвалтували жінку, засудили до 9, 8 та 5 років позбавлення волі.

Злочин вони скоїли в у Горохівському районі, ‒ повідомляють у прес-службі прокуратури Волині.

Заступник прокурора Горохівського району підтримав державне обвинувачення у кримінальному провадженні щодо трьох жителів району, які у серпні 2013 року вчинили групове зґвалтування 39-річної жінки.

Досудове розслідування, процесуальне керівництво яким здійснювалося прокуратурою району, встановило, що троє молодиків віком від 21 до 23 років, долаючи опір жертви, завдали їй ще й численних тілесних ушкоджень.

Зловмисників затримали. З’ясувалося, що один із них раніше був судимий за хуліганство і на момент вчинення злочину перебував на іспитовому терміні.

Вироком суду молодиків визнано винними у зґвалтуванні групою осіб за попередньою змовою між собою (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України) та призначено покарання ‒ 9, 8 та 5 років позбавлення волі.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Теги: кримінал
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Вспоминая совок...
Мать за меня боялась часто. Но чего боялась? Сломаю ногу. Нападет собака. Утону. Выбью глаз. И еще тридцать три страха — все тогдашние материнские страхи, кроме одного: ни разу, никогда, ни при каких условиях ни ей, ни мне даже в голову не могло прийти, что какой-то взрослый сознательно сделает что-то плохое ребенку. Даже самый пьяно-распьяный. Даже самый отмороженный. Синий от наколок (такие иногда у нас попадались) или злой как собака (и эти были). Но чтобы ребенка обидеть?! «Да че, я фашист, что ли?!».

Слухи о каких-то маньяках, убийцах, похитителях временами прорывались. Но какие слухи? Сказки из другой реальности. В реальности советский ребенок имел шансов пересечься с ними не больше, чем попасть под метеорит, их пересказывали друг другу в одном разделе с Зелеными Шторами и котлетами из человечины в таинственной «одной столовой».

Впрочем, было одно. Году в 1981-1982 мальчишку и девчонку у нас украли цыгане. Милиция освободила детей в 15 километрах от города, а весь табор поехал с веселыми песнями куда-то на север. Кажется, лет на восемь.

Еще один пацан (ему было лет 15, мне меньше) застрелил приятеля из отцовского ружья — игрались сдуру, он и вышиб однокласснику мозги. Полгода по городу ходила буквально одна тень несчастного убийцы, и все его сторонились — не со зла, не от сочувствия... просто не знали, как с ним общаться. Потом их семья уехала из города...
Відповісти