Волинянка зібрала колекцію африканських масок
Майже чотири десятиріччя збирає дерев’яні африканські маски Наталія Авдєєнко.
Розповідає, що перший експонат в колекції з’явився у 1975 році, ‒ пише Слово Волині.
«Перша дерев’яна маска у мене з’явилась у 1975 році – її привіз прямісінько з Африки мій перший чоловік, моряк дальнього плавання. До цього я збирала лише глиняні – така була мода. Чоловік поважав моє захоплення, хотів здивувати подарунком. І це йому ще й як вдалося!» – каже жінка.
Маска ‒ метр завдовжки, зображує два міфічні обличчя, вирізана з цільного шматка червоного дерева. А господиня її ще й підсвітила зсередини – вийшла містична картина.
Іншим жінкам чоловіки привозять норкові шуби, а тобі маски, – дивувались друзі.
Проте кожне повернення пана Авдєєнка з кількамісячного рейсу вперто поповнювало чудернацьку колекцію дружини. Якось з салону літака він заледве виніс на спині цілий дерев’яний барельєф із зображенням полювання на африканського слона. Наталія зустрічала його в аеропорту Таллінна і на власні очі бачила це.
З наступної закордонної поїздки у Володимир «примандрував» ще один сюжет із життя Чорного континенту – мавпочки, які збирають банани.
«Культура Африки – інша, особлива, первісна, саме тому вона так нас дивує і зачаровує. В усіх персонажів є роги, багато ликів, у кожного – своя емоція. Тепер африканські маски мені дарує донька і зять, вони живуть у Норвегії, багато подорожують. Саме через маски я ніколи не могла собі дозволити поклеїти в кімнаті шпалери у квіточки, мушу підбирати для них відповідне тло з мішковини, каменю», – розповідає пані Авдєєнко.
Її колекція складається також із чудернацьких ликів пальмового, червоного та коркового дерев, власниця зізнається, що любить їх усі, проте найбільше емоцій у неї викликає перша з привезених масок.
«Коли її побачила, то це стало справжнім відкриттям, у чомусь – культурним шоком. Маски завжди поряд зі мною вже майже сорок років, поміняли четверту квартиру. Люди прикрашають стіни килимами, а я – ними. Колись, у скрутні часи, мені запропонували продати колекцію, не погодилась, бо не знала за скільки. Для мене вона безцінна», ‒ розповідає жінка.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Розповідає, що перший експонат в колекції з’явився у 1975 році, ‒ пише Слово Волині.
«Перша дерев’яна маска у мене з’явилась у 1975 році – її привіз прямісінько з Африки мій перший чоловік, моряк дальнього плавання. До цього я збирала лише глиняні – така була мода. Чоловік поважав моє захоплення, хотів здивувати подарунком. І це йому ще й як вдалося!» – каже жінка.
Маска ‒ метр завдовжки, зображує два міфічні обличчя, вирізана з цільного шматка червоного дерева. А господиня її ще й підсвітила зсередини – вийшла містична картина.
Іншим жінкам чоловіки привозять норкові шуби, а тобі маски, – дивувались друзі.
Проте кожне повернення пана Авдєєнка з кількамісячного рейсу вперто поповнювало чудернацьку колекцію дружини. Якось з салону літака він заледве виніс на спині цілий дерев’яний барельєф із зображенням полювання на африканського слона. Наталія зустрічала його в аеропорту Таллінна і на власні очі бачила це.
З наступної закордонної поїздки у Володимир «примандрував» ще один сюжет із життя Чорного континенту – мавпочки, які збирають банани.
«Культура Африки – інша, особлива, первісна, саме тому вона так нас дивує і зачаровує. В усіх персонажів є роги, багато ликів, у кожного – своя емоція. Тепер африканські маски мені дарує донька і зять, вони живуть у Норвегії, багато подорожують. Саме через маски я ніколи не могла собі дозволити поклеїти в кімнаті шпалери у квіточки, мушу підбирати для них відповідне тло з мішковини, каменю», – розповідає пані Авдєєнко.
Її колекція складається також із чудернацьких ликів пальмового, червоного та коркового дерев, власниця зізнається, що любить їх усі, проте найбільше емоцій у неї викликає перша з привезених масок.
«Коли її побачила, то це стало справжнім відкриттям, у чомусь – культурним шоком. Маски завжди поряд зі мною вже майже сорок років, поміняли четверту квартиру. Люди прикрашають стіни килимами, а я – ними. Колись, у скрутні часи, мені запропонували продати колекцію, не погодилась, бо не знала за скільки. Для мене вона безцінна», ‒ розповідає жінка.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 5
Вам до мене.
А вам, лікарю, до мене. І то терміново!!!
У вотчині "князя" є чимало людей .небайдужих до мистецтва...значить не все так погано у нашому домі!
Горжусь такими своїми земляками! Шкода що місцева бандитська влада шанує інших.
Удачі Вам!
Останні новини
Прогноз погоди у Луцьку на понеділок, 23 грудня
22 грудень, 2013, 16:57
Волинянка зібрала колекцію африканських масок
22 грудень, 2013, 15:50