Святвечір: значення, традиції, правила

Святвечір відзначається напередодні Різдва. Саме цієї ночі, за переказами, народився Ісус Христос, а на небі засяяла Вифлеємська зірка, сповістивши про народження Спасителя.

Після переходу українських церков на новоюліанський календар, Святвечір припадає на 24 грудня. У цей день заведено дотримуватися посту, спокою і молитовного настрою.

Святвечір є часом підготовки до великого свята, зосередження на духовності, родинних цінностях та спогадах про померлих.

Підготовка

Господині починають приготування з самого ранку, адже цей день наповнений символізмом і вимагає особливого ставлення.

Важливим етапом є прибирання дому — оселя має бути чистою, що символізує духовне очищення перед святом.

Особливу увагу приділяють прикрашанню оселі. Стіл застеляють білою скатертиною, яка уособлює чистоту і святість, а під скатертину кладуть сіно як символ ясел, у яких народився Христос.

По кутах столу розміщують зубчики часнику — вони покликані захищати оселю від злих духів і недуг.

Головна роль у підготовці відводиться стравам. Спочатку готують кутю та узвар — основні символічні страви Святвечора. Окрім них, на стіл подають ще 10 пісних страв, які втілюють традиції та духовне багатство свята.

Традиції

Святвечір розпочинається з очікування першої зірки на небі. Тільки після її появи родина збирається за святковим столом, адже ця зірка є символом Вифлеємської зірки, яка сповістила про народження Христа.

На столі має бути 12 пісних страв, що символізують число апостолів. Серед них обов’язковими є кутя та узвар, а також борщ із вушками, вареники, голубці, гриби, оселедець, пампухи й інші традиційні частування. За повір'ями, щоб протягом року не голодувати, варто обов'язково скуштувати всі страви. Також заведено пригощати самотніх і нужденних людей.

Особливе місце у святі займає дідух — сніп, який господар приносить до хати і ставить під образами. Він є символом добробуту, родючості й зв’язку з предками.

Запалена свічка на столі уособлює Божественне світло і стає символом єдності родини в молитві та мирі.

Перед початком вечері обов’язково моляться та читають молитву "Отче наш". Під час трапези не можна вставати з-за столу, а тим більше виходити з дому, щоб не допустити проникнення нечистої сили.

За народними віруваннями, на Святвечір душі померлих відвідують своїх рідних, тому недоїдені страви залишають на столі на ніч, щоб пригостити їх.

Що не можна робити у Святвечір?

На Святвечір існують чіткі заборони, порушення яких вважається гріхом.

Не можна лихословити, сваритися чи говорити погано про інших, пліткувати або проявляти заздрість. Святвечір має відбуватися у дружній атмосфері. Крім того, гучні веселощі варто відкласти. Натомість уже після трапези можна починати колядувати, щоб прославляти народження Христа.

Також не можна займатися важкою фізичною роботою, шити, вишивати, в’язати.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!