Луцький вуличний баяніст розповів про заробітки й ідеальну дівчину. ФОТО

Лучанин Сергій заробляє собі на життя грою на баяні.

Каже, що для нього – це робота, він не випрошує у людей гроші, просто грає, а люди платять за це, хто скільки може, ‒ йдеться в публікації на сайті торгово-розважального комплексу CityPark.

Розповідає, що ще в 6 років втратив зір через пухлину мозку. Вже після того почав грати на баяні. «Виріс без батька, бо той пив. Де зараз – не знаю. Мама працює прибиральницею. У дитинстві ніхто мене не бив, тому лікарі і не знають, від чого та пухлина з’явилася», ‒ каже Сергій.

Чутки про розумову відсталість та «каламутне» товариство хлопця у публікації спростовують. Також стверджують, що теза про те, що всі гроші, які заробляє хлопець, тратить на випивку, теж неправдива. Аби у цьому переконатися, достатньо придивитися до хлопця уважніше: Сергій охайно одягнутий, поголений, з підстриженими нігтями, у нього ‒ білі рівні зуби, від нього приємно пахне, ‒ йдеться в статті.

Хлопець ‒ нормальний, має свій погляд на життя. Щоправда, через хворобу у нього порушена координація рухів, тому й ходить, ніби п’яний. Алкоголь не вживає та не курить.

Коли виходить «на роботу», обирає собі зручне місце. Потім у якомусь закладі поблизу бере стілець. Перед собою ставить сумку, куди можна кидати гроші. Грає різну музику, постійно вивчає нові пісні. Каже, що найбільше людям подобається вальс.

Скільки в день заробляє, не каже, зазначає, що на життя вистачає. «Для когось це копійки (подумаєш ‒ декілька гривень!), а мені вистачить трохи прожити. Найбільшу купюру, яку кинули – 50 гривень. Ну ще трапляються долари, російські рублі», ‒ розповідає він.

Каже, що гроші розрізняє на дотик: гривня трохи ширшава, п’ять гривень ‒ коротші від інших.

Незважаючи на ваду, 24-річний Сергій займається спортом. Він тричі на тиждень ходить до спортзали.

Про справи «на особистому фронті» розповідає, що все добре. «Непогано (сміється) у мене є подруга, тому все добре. Щоправда, не було ні з ким інтимних відносин – бо не було серйозних як таких стосунків. Хотілося б зустріти нормальну дівчину та створити сім’ю», ‒ зізнається хлопець.

Категорично проти стосунків з дівчиною-інвалідом: «Ні в якому разі. Я взагалі проти такого. Якщо ще вона буде кульгати там, то ще нормально. А от якщо теж буде ще й сліпа, то це взагалі жах – мені не треба така дівчина. Я музикант, не п’ю, не курю, тому заслуговую на нормальну здорову дівчину».

Каже, що дівчина на візку йому теж не підходить: «Мені це теж не підходить. Нащо мені така дівчина, вона не зможе дати мені і собі ради».

Сергія обурюють перехожі, які крім себе нікого не помічають. Були випадки, коли йому ламали його тростину, якою він контролює дорогу під час ходьби. Або забирали зароблені гроші із сумки.

Також хлопець розповідає, що якось над ним хотів «взяти шефство» якийсь чоловік. «Був один такий чоловік. Підходить, каже: давай, ти будеш платити нам з виручки, а ми дамо тобі місце на початку вулиці Лесі Українки, будеш там грати і ніхто на твоє місце більш не сяде. Звичайно, я відмовився. Ще я тільки не платив за непотрібну мені «кришу»!


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!