Чоловік - тиран: історії волинянок, які пережили домашнє насильство
Щороку з 25 листопада по 10 грудня в державі відбувається Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства".
Суспільне побувало у Волинському центрі соціально-психологічної допомоги, де надають допомогу людям, які пережили психологічне і фізичне насильство від рідних.
Далі розповідаємо історії двох жінок, які звернулися по допомогу до центру соціально-психологічної допомоги. Вони не бажають називати свої справжні імена і показувати обличчя, але розповіли про пережите, щоб застерегти інших.
"Змушена переховуватися від чоловіка"
У центрі соціально-психологічної допомоги разом із двома дітьми третій місяць перебуває 32-річна волинянка. Суспільному жінка розповіла, вперше із насильством зіштовхнулася ще в підлітковому віці — на неї підіймав руку вітчим. Тоді ж вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, від якого нині переховується, бо він бив її та дітей.
"З кожним роком все гірше, і гірше ставало, — пригадує жінка. — Змушена переховуватись від чоловіка, тому що неодноразово протягував руки, коли напивався, не пам'ятав цього Постійні дзвінки: де ти? Шо ти? Включи камеру, ти на гульках".
Зі слів волинянки, вона неодноразово розривала стосунки із чоловіком, але поверталася, бо сподівалася, що він виправиться і їм вдасться відновити сімейні стосунки.
"В один прекрасний момент, мене не було вдома, він напився, взяв дитину за горло і підняв по стінці. Я дуже сильно злякалась, почала шукати в чужих людей допомоги, в зв'язку з тим, що моя сім'я говорила, що потрібно зберігати сім'ю, якою б вона не була. Він почав ще більше пити, почав руки протягувати часто, що я навіть боялась вже додому заходити", — додає волинянка.
Звернутися у центр соціально-психологічної допомоги жінці порадили знайомі. Із нею та дітьми постійно працюють психологи. тепер, каже жінка, хоче докорінно змінити своє життя.
"Я стала спокійнішою, перестала зриватися на дітях. Діти дуже спокійними стали, вони не хочуть з ним спілкуватись. Жінкам, які переживають такі самі ситуації, як я, що чоловік — тиран, раджу втікати! Втікати, як тільки є перші дзвоники. Не тягнути до останнього. Є чудовий центр, де дійсно допомагають таким жінкам, як я", — додала постраждала від насильства.
32, свого імені вона не називає, обличчя просить не показувати. В центрі соціально-психологічної допомоги разом з дітьми вона перебуває 3 місяці.
"Якби застрелили мене — то і слава Богу"
Ще одна жінка, яка знайшла прихисток у центрі соціально-психологічної допомоги розповіла: боїться не лише називати власне ім’я, навіть, точного віку вказати не може, бо перебуває в центрі таємно.
"Складні життєві обставини, така була перспектива, що якби застрелили мене — то і слава Богу. А то так — або мене зробити калікою, або дати, щоб вже нічого не розуміла. В мене вік 60+, я взагалі ніколи не думала, що я доживу до такого ", — говорить жінка.
Зі слів волинянки, її сімейне життя починалося добре. Відносини із чоловіком змінювалися поступово. Спершу вона зіштовхнулася із ревнощами, з роками ситуація погіршувалася.
"У мене немає дому через нього, мені немає куди повертатись. Ті синці під одягом не видно, з часом вони проходили.... Було насильство таке моральне, людина десь тебе залякує, може з тобою зробити будь-що. Хочу сказати для тих людей, в кого може є ситуація така ж, що там уже не можна залишатись, де вони живуть, людина має зробити вибір і в неї є цей вибір", — додала жінка.
Як працює Волинський центр соціально-психологічної допомоги
Директор Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги Григорій Дідух розповів Суспільному, що центр функціонує з 2005 року, надає соціальні послуги людям, які внаслідок стихійного лиха, збройних конфліктів, домашнього насильства, торгівлі людьми перебувають у складних життєвих обставинах.
В центрі 30 ліжкомісць, проживати у ньому можна 90 діб, за потреби термін можна продовжити.
"Зараз у нас проживають 9 людей, з початку року в нас перебувало 105 людей, з них 49 жінок, 21 дівчина і 35 хлопців, це діти. Під час перебування, ми створюємо для них усі умови для того, щоб соціалізувати, допомогти їм при потребі з пошуком роботи, житла, виготовлення документів, надаємо допомогу у безоплатній правовій допомозі", — зазначив директор.
За час повномасштабного вторгнення на Волині викликів, пов'язаних з різними видами насилля, побільшало, розповіла Суспільному начальниця відділу обласного управління патрульної поліції Ольга Шмігель. Патрульні склали 540 протоколів про адмінправопорушення, йдеться про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або не повідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Суспільне побувало у Волинському центрі соціально-психологічної допомоги, де надають допомогу людям, які пережили психологічне і фізичне насильство від рідних.
Далі розповідаємо історії двох жінок, які звернулися по допомогу до центру соціально-психологічної допомоги. Вони не бажають називати свої справжні імена і показувати обличчя, але розповіли про пережите, щоб застерегти інших.
"Змушена переховуватися від чоловіка"
У центрі соціально-психологічної допомоги разом із двома дітьми третій місяць перебуває 32-річна волинянка. Суспільному жінка розповіла, вперше із насильством зіштовхнулася ще в підлітковому віці — на неї підіймав руку вітчим. Тоді ж вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, від якого нині переховується, бо він бив її та дітей.
"З кожним роком все гірше, і гірше ставало, — пригадує жінка. — Змушена переховуватись від чоловіка, тому що неодноразово протягував руки, коли напивався, не пам'ятав цього Постійні дзвінки: де ти? Шо ти? Включи камеру, ти на гульках".
Зі слів волинянки, вона неодноразово розривала стосунки із чоловіком, але поверталася, бо сподівалася, що він виправиться і їм вдасться відновити сімейні стосунки.
"В один прекрасний момент, мене не було вдома, він напився, взяв дитину за горло і підняв по стінці. Я дуже сильно злякалась, почала шукати в чужих людей допомоги, в зв'язку з тим, що моя сім'я говорила, що потрібно зберігати сім'ю, якою б вона не була. Він почав ще більше пити, почав руки протягувати часто, що я навіть боялась вже додому заходити", — додає волинянка.
Звернутися у центр соціально-психологічної допомоги жінці порадили знайомі. Із нею та дітьми постійно працюють психологи. тепер, каже жінка, хоче докорінно змінити своє життя.
"Я стала спокійнішою, перестала зриватися на дітях. Діти дуже спокійними стали, вони не хочуть з ним спілкуватись. Жінкам, які переживають такі самі ситуації, як я, що чоловік — тиран, раджу втікати! Втікати, як тільки є перші дзвоники. Не тягнути до останнього. Є чудовий центр, де дійсно допомагають таким жінкам, як я", — додала постраждала від насильства.
32, свого імені вона не називає, обличчя просить не показувати. В центрі соціально-психологічної допомоги разом з дітьми вона перебуває 3 місяці.
"Якби застрелили мене — то і слава Богу"
Ще одна жінка, яка знайшла прихисток у центрі соціально-психологічної допомоги розповіла: боїться не лише називати власне ім’я, навіть, точного віку вказати не може, бо перебуває в центрі таємно.
"Складні життєві обставини, така була перспектива, що якби застрелили мене — то і слава Богу. А то так — або мене зробити калікою, або дати, щоб вже нічого не розуміла. В мене вік 60+, я взагалі ніколи не думала, що я доживу до такого ", — говорить жінка.
Зі слів волинянки, її сімейне життя починалося добре. Відносини із чоловіком змінювалися поступово. Спершу вона зіштовхнулася із ревнощами, з роками ситуація погіршувалася.
"У мене немає дому через нього, мені немає куди повертатись. Ті синці під одягом не видно, з часом вони проходили.... Було насильство таке моральне, людина десь тебе залякує, може з тобою зробити будь-що. Хочу сказати для тих людей, в кого може є ситуація така ж, що там уже не можна залишатись, де вони живуть, людина має зробити вибір і в неї є цей вибір", — додала жінка.
Як працює Волинський центр соціально-психологічної допомоги
Директор Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги Григорій Дідух розповів Суспільному, що центр функціонує з 2005 року, надає соціальні послуги людям, які внаслідок стихійного лиха, збройних конфліктів, домашнього насильства, торгівлі людьми перебувають у складних життєвих обставинах.
В центрі 30 ліжкомісць, проживати у ньому можна 90 діб, за потреби термін можна продовжити.
"Зараз у нас проживають 9 людей, з початку року в нас перебувало 105 людей, з них 49 жінок, 21 дівчина і 35 хлопців, це діти. Під час перебування, ми створюємо для них усі умови для того, щоб соціалізувати, допомогти їм при потребі з пошуком роботи, житла, виготовлення документів, надаємо допомогу у безоплатній правовій допомозі", — зазначив директор.
За час повномасштабного вторгнення на Волині викликів, пов'язаних з різними видами насилля, побільшало, розповіла Суспільному начальниця відділу обласного управління патрульної поліції Ольга Шмігель. Патрульні склали 540 протоколів про адмінправопорушення, йдеться про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або не повідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Росія штурмує на чотирьох напрямках, тривають важкі бої, - Генштаб
02 грудень, 11:43
Чоловік - тиран: історії волинянок, які пережили домашнє насильство
02 грудень, 11:08
На Волині в озері втопилися двоє братів
02 грудень, 10:20
Канцлер Німеччини Шольц приїхав у Київ
02 грудень, 10:06