Годинні допити та свідчення колег: за що радянська влада судила бухгалтера Волинського радіокомітету

Серед останніх зацифрованих справ у державному архіві Волинської області — справа під номером 4945 з архіву СБУ. Це історія волинянина, старшого бухгалтера Волинського обласного комітету радіо Степана Новака. У документах міститься 476 сторінок, з них 228 аркушів — це копія вироку.

Чому волинянину влаштовували допити та за що радянська каральна система утримувала його під вартою — розповіли в проєкті "Маловідомі імена Волині" на "Українському радіо. Луцьк" до 100-річчя Українського радіо, яке відзначають 16 листопада.

Розгляд справи розпочали 21 липня 1949 року, а завершили 20 жовтня того ж року. Степану Новаку висували звинувачення в антирадянській націоналістичній агітації та причетності до ОУН. Йому закидали висміювання заходів, які проводили партійні органи. Це призвело до того, що оперуповноважений Чечерін постановив: "Новак підлягає арешту і обшуку".

3 місяці тюремного життя з постійними годинними допитами: хто такий Степан Новак

Після звинувачень Степана Новака затримали за підозрою, передбаченою ст. 54-10 ч.ІІ "а". Деталі цієї статті Кримінального кодексу УРСР розповіла регіональна представниця Інституту національної пам’яті України на Волині Лесі Бондарук, котра проаналізувала справу № 4945.

Степан Новак походить із сім’ї селян-середняків, мав середню освіту (10 класів), безпартійний, працював старшим бухгалтером. Брав участь в німецько-радянській війні у складі 1,2,3 Білоруських фронтів. Сім’ї не мав, із рідних був лише батько, який помер в 1944 році. Під час обшуку в Новака виявили: паспорт однорічний, військовий і профспілковий квитки; нічого іншого, щоб скомпрометувало волинянина, слідчі не знайшли. Попри це його затримали.

Перший допит відбувся того ж дня 21 липня 1949 року і розпочався о полудні та закінчився о 4 годині ночі 22 липня. Під час допиту слідчі занотували автобіографічні дані Новака. Чоловік народився в 1920 році в селі Воротнів на Волині.

У 1930 вступив у Теремнівську початкову школу і, закінчивши сім класів, хотів вступати в польську гімназію, яка в той час була в Луцьку. Це йому не вдалося, і Новак пішов вчитися в Українську гімназію в Луцьку. У 1939 році з приходом Червоної Армії встановилася радянська влада і гімназію перевели на середню школу № 2. Після нападу Німеччини на союз Степан Новак переїхав жити до батька у село Воротнів.

Спершу із батьком вів домашнє господарство, потім працював на маслозаводі. Після служби в армії чоловік повернувся до Луцька, де в 1946 році пройшов бухгалтерські курси. Це дало йому змогу працевлаштуватися в обласний радіокомітет. Там він працював до арешту — 21 липня 1949 року.

Ще до затримання 22 жовтня 1948 року Новак написав заяву про звільнення із займаної посади старшого бухгалтера Волинського обласного комітету радіо через неприязні стосунки із головою обласного комітету і заступником Іваном Роєм.

Усі подальші допити рясніли звинуваченнями в антирадянській діяльності, спільних інтересах з керівниками молодіжних організацій, причетності до ОУН тощо. Новак це всіляко заперечував, відмовляючись надавати свідчення.

Після оголошення вироку кількагодинні допити, здебільшого нічні, продовжилися: запитання Новаку зводилися до того, щоб він визнав себе винним до причетності до націоналістів і антирадянської пропаганди.

На архівних сторінках справи вказані свідчення проти Степана Новака від його колег, працівників Волинського обласного радіокомітету. Їх, майже всіх із тодішнього радіо, опитали слідчі впродовж літа 1949 року.

Справу Новака постійно продовжували. 2 листопада 1949 року документи відправили до Особливої Ради при МДБ СРСР. 21 березня 1950 року її повернули у Волинський обласний суд. До того часу Степан Новак подав скаргу на керівників обласного радіокомітету. Навіть в тоталітарній системі на цю скаргу потрібно було реагувати.

17 травня утримання Новака під вартою мали продовжити до 22 червня. Проте, в кінці протоколу від руки є написана резолюція, в якій зазначено: "Підстав для продовження строку слідства й утримання Новака не бачу, оскільки немає достатньо доказів щодо його антирадянської позиції, та підтримки націоналістів, тому справу негайно закрити".

Як роз'яснила представниця Інституту національної пам’яті України на Волині Лесі Бондарук, радянська тоталітарна система забрала у старшого бухгалтера Волинського обласного комітету радіо Степана Новака рік життя через постійні допити, звинувачення, розчарування і зневіру. Подальша доля Степана Новака після звільнення невідома. Справу № 4945 закрили 20 травня 1950 року.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!