Прославив село і підрозділ: уродженець Баєва отримав орден «За мужність»

Командир відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 100 ОМБР Святослав Душак отримав високу державну нагороду – орден «За мужність» III ступеня.

Молодший сержант Святослав Душак, з позивним «Дєд», на захисті Батьківщини стоїть з перших днів повномасштабного вторгнення.

Службу в ЗСУ розпочинав кулеметником, тепер командує відділенням протитанкістів.

У складі Луцького батальйону територіальної оборони «Дєд» пройшов Бахмутський та Куп’янський напрямки. У складі 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ – Лиманський, Авдіївський, Покровський напрямки. З волинською «Сталевою соткою» нині продовжує успішно виконувати бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків східного фронту – Торецькому.

Перший бойовий досвід Святослав здобув на Бахмутському напрямку на початку березня 2023 року. В середині травня його підрозділ вів запеклі бої з рашистськими окупантами в районі Берхівського водосховища. 16 травня бійці пішли на штурм ворожих позицій.

Проявивши пильність, витримку та мужність, молодший сержант Святослав Душак вправними пострілами ліквідував вороже кулеметне гніздо, знищив російського кулеметника, який висунувся з позицій і збирався відкрити шквальний вогонь по українських захисниках.

Цим самим «Дєд» врятував життя та зберіг здоров’я багатьом своїм побратимам, допомігши підрозділу успішно виконати бойове завдання. А довершив бій вогонь артилерії: на позиціях ворога стали детонувати боєприпаси.

За цей переможний бій молодший сержант Святослав Ігорьович власне й був представлений до відзначення орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Відповідний Указ Президента був підписаний ще в грудні минулого року. А цими днями висока державна нагорода знайшла свого Героя.

«Дєд» завжди пишався, що родом – зі славного козацького села Баїв Луцького району. Він вважає себе «чистокровним баївцем» і хизується тим, що пліч-о-пліч з ним у 100-й бригаді захищають Батьківщину чимало його земляків. Один із них – командир його підрозділу, старший сержант Федір (позивний «Куба»).

«Надійний. Знаю його з дитинства, вчилися в одному класі. Такий, на якого завжди можна покластися, Людина з великої букви», – відгукується про побратима друг «Куба».

«Один із найкращих воїнів, які є у нас в підрозділі. Воюємо з ним від початків. Мужній, рішучий, холоднокровний, завше проявляє себе з найкращих сторін», – додає командир протитанкового взводу РВП лейтенант Володимир (позивний «Давід»).

Удома на «Дєда» чекають дружина Марина та дві доньки – Марина й Оксана, а також мама Софія Климівна. Чекають також земля і техніка.
Чого ще прагне від життя? Зізнається: найперше – вижити. Аби й надалі воювати за українську Україну. Таку, яку століттями виборювали славні покоління українських Героїв.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!