На Волині вчителька не відпустила дитину до вбиральні: справою зацікавилися поліція та прокуратура

У місті Рожище, що у Луцькому районі вчителька історії ліцею №1 Галина Адамівна Степанюк на уроці у шостому класі не відпустила дитину в туалет. Дитина чотири рази просила про це вчительку, однак та не пускала до вбиральні, тому дитя сходило під себе просто на уроці.

Про це стало відомо завдяки допису анонімного користувача у соцмережі Фейсбук, передає ВСН.

«Степанюк Галинка Адамівна – вчитель школи №1 м.Рожище. Не пускає в туалет дітей роками. Сьогодні дитина чотири рази просилася, її не пустила вийти, вона не втримала і сходила прямо на уроці! Хай знають усі цю так звану горе-вчительку!» - йдеться у дописі.

Директор ліцею №1 Мирослав Максимюк у коментарі журналістам ВСН підтвердив, що такий інцидент дійсно трапився, батьки написали скаргу на вчительку.

Керівник навчального закладу був небагатослівний.

«Ми зараз проводимо внутрішню перевірку. За її результатами буде прийнято рішення стосовно педагога. Ситуацією зацікавилася поліція і прокуратура. Чекаю на їхніх представників, саме готую для них папери», - розповів Мирослав Максимюк.

Однак директор ліцею відмовив журналістам ВСН у тому, аби поспілкуватися із вчителькою історії Галиною Степанюк. Спочатку зазначив, що вона зайнята і на уроці. Коли ж зрозумів, що кореспонденти чекатимуть перерви, сказав, що вона у вчительській і бажання спілкуватися з пресою немає.

За коментарем журналісти ВСН звернулися до керівника Гуманітарного відділу Рожищенської міської ради Ігоря Кузави.

«Такий факт дійсно був. У Рожищенському ліцеї №1 створена відповідна комісія, проводиться відповідне службове розслідування. Гуманітарний відділ не перебуває у трудових відносинах з усіма педагогічними працівниками.

Ми не можемо звільнити будь-кого із них з роботи чи застосувати до них дисциплінарне стягнення. Це повноваження директора школи. За ситуацію знаємо, директору ліцею було доручено провести об’єктивне службове розслідування. Якщо будуть підстави, то він має застосувати до працівника дисциплінарне стягнення», - сказав посадовець.

Також, за словами Ігоря Кузави, це перша скарга на дії саме цієї вчительки. Раніше зауважень з боку батьків до її роботи не було.

Що робити батькам у цій ситуації ми поцікавилися думкою кризової психологині Лєни Шторм.

«Коли вже трапилася така ситуація, батькам варто показати, що відповідальність і провина тут лежить саме на педагогові.

Дитина пережила психотравмуючу подію, однак саме від підтримки залежить те, чи стане це психологічною травмою. Далеко не кожен пережитий стрес стає травмою», - розповідає вона.

За словами кризової психологині, важливо підтримати дитину та домогтися відповідальності педагога, рівноцінної ступеню вини, в рамках правового поля. Це дасть дитині зрозуміти, що світ не є по відношенню до неї недружелюбним чи тиранічним, а заподіяна шкода не лишається непоміченою. Саме таким чином відновлюється відчуття безпеки і справедливості.

«Окрім того, варто приділити увагу тому, аби в дитини не було відчуття штучного токсичного сорому. Щоб подібних ситуацій не траплялося, педагогам варто виявляти чуйність і делікатність, не ігноруючи потреби дітей. Адже сам випадок – справді шокуючий.

А дітям важливо пояснювати, що вони не повинні терпіти таке ставлення, де посягають не просто на їх свободу, а на базові потреби. Тож цілком нормальним у такому випадку буде просто сказати: «перепрошую, але я маю необхідність вийти до вбиральні», встати та піти», - підкреслює Лєна Шторм.

Психологиня навела приклад: ідентичну ситуацію на якійсь конференції чи іншому публічному івенті для дорослих людей. Ніхто навіть і не задумується про те, аби відмовитися вийти з приміщення, якщо є об’єктивна потреба.

«Звісно, заклади для дітей потребують дисципліни, діти лише вчаться будувати свою взаємодію зі світом, а дорослі стають у цьому менторами й посередниками. Та не слід забувати про те, що дитина – це така сама людина, як ми, просто маленька. Вона заслуговує на чуйність та повагу до своєї гідності», - додала Лєна Шторм.

Як акцентувала кризова психологиня, ситуація, при якій дитина 4 рази проситься у туалет, а їй відмовляють, виглядає якимось психологічним садизмом.

Досліджуючи ситуацію та її висвітлення у медіа, не менш дивує позиція дирекції з шаблонними фразами: «Батьки написали скаргу, відповідь надам». І двічі повторення фрази: «Це вперше сталося». Яке це повинно мати значення для конкретної дитини, яка в той момент почувалася скривдженою? До речі, показово, що в коментарі одному з медіа зі сторони дирекції закладу немає жодних слів жалю, що трапилася така прикра ситуація. Винятково загальні фрази про внутрішнє розслідування.

«Хай кожен робить власні висновки у цій історії, однак для самої дитини вагомо зробити так, щоб вона відчувала справедливість світу довкола, реалізацію принципу відповідальності та присутність поряд свідомих дорослих, здатних заступитися», - підсумувала Лєна Шторм.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!