Громада на Волині віддала останню шану Герою Олександру Дубчуку

У Доросинівській громаді на Волині краяни провели в останню путь полеглого військовослужбовця Олександра Дубчука.

Про це у фейсбуці повідомляє Наш Край Медіа.

Жорстока війна, розв’язана російською федерацією на території нашої суверенної держави, щоденно забирає життя кращих представників української нації. Немає меж болю та горю, що сіє вона на землях України. І чергова сумна звістка воронячим крилом знову постукала в двері нашого краю - квітучого і гостинного села Доросині.

28 липня 2024 року стало чорним днем для Матері-героїні Тетяни Дубчук зі Студинь. В районі населеного пункту Парасковіївка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання, мужньо виконавши військовий обов'язок, загинув її син Дубчук Олександр Валерійович.

Він народився 4 жовтня 1990 року в селі Студині. Був другою дитиною у молодій сім'ї Дубчуків, де згодом народиться ще четверо діток. Не мала сім'я великих розкошів, але діти росли в ній, не маючи недостатку материнської любові, в повазі до батьків, дружніми та працьовитими. Олександр закінчив Рожищенський ветеринарний коледж. Трохи схибив у юності, але спокутував свій гріх у виправному закладі.

Одружився на дівчині Оксані з сусіднього Береська. У Доросинях купили хату, де почали вити своє сімейне гніздечко. Олександр планував розбудувати оселю, зробити її комфортною і для дружини, і для діточок - Христини та Арсена.

Росія, яка напала на нашу країну, поламала ці плани. У травні 2024 року Олександр був мобілізований. Не довгим був його бойовий шлях, всього три тижні на передовій. Ворожий дрон забрав його молоде життя.

У Героя, крім мами та сім'ї, залишилися сестри Руслана та Богдана, брати Сергій, Валентин з сім'ями, брат Назар.

Але смерть не зможе зруйнувати те, що залишив після себе Олександр Дубчук – це добрі справи та світлу пам’ять про себе. Розділити біль втрати та підтримати родину у години скорботи сьогодні зібралося дуже багато людей. Біля стели Героїв відбулася громадська панахида.



Далі дорога траурного кортежу пролягла до рідної домівки Героя.

Чин похорону відправили священники в сільському храмі Апостола Луки.

Похоронили Героя на кладовищі, поряд з могилами Героїв Ігоря Банковського, Василя Мілінчука та Василя Семери.

Неможливо втамувати біль і гіркоту від втрати, але гарна згадка, нетлінна пам’ять про захисника, який відійшов у засвіти, назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, односельчан, бойових побратимів.

«Сумуємо і розділяємо біль разом з рідними Воїна... Не маємо права забути, якою дорогою ціною наші захисники виборюють незалежність для кожного з нас… Світла пам‘ять і вічна слава Герою!» - йдеться у повідомленні.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!