У Львові 22 липня прощатимуться з Іриною Фаріон

Прощання з мовознавицею та громадською діячкою Іриною Фаріон, яку застрелили 19 липня, відбудеться в її рідному місті Львові 21 липня, чин похорону розпочнеться наступного дня.

Про це повідомила донька вбитої науковиці Софія Семчишин, пише Громадське.

Парастас за Іриною Фаріон розпочнеться 21 липня о 19:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові за адресою вулиця Театральна, 11. Попрощатися можна буде до 22:00 у храмі.

Чин похорону розпочнеться 22 липня о 14:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Поховають громадську діячку на Личаківському кладовищі на центральній алеї (поле № 22, неподалік могили Володимира Івасюка).

«Сумуємо невимовно. Ти для нас — наше життя… Ми будемо робити все, щоб втілити Твою ідею у життя і щоб Ти побачила Україну Твоєї мрії: українську, сильну, наступальну, Україну-переможця! Любимо!» — наголосила донька мовознавиці.

Вбивство Ірини Фаріон

Поліція 19 липня о 19:30 отримала повідомлення про те, що на вулиці Масарика у Львові невідомий чоловік стріляв у перехожу — нею була Ірина Фаріон. Саме там жила мовознавиця.

Її госпіталізували з вогнепальним пораненням голови. Медики встигли провести операцію первинної хірургічної обробки рани голови, жінка перебувала у глибокій мозковій комі та на штучній вентиляції легень. 60-річна громадська діячка померла після 23:00 — у неї не витримало серце.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк оперативно доповідають президентові Володимиру Зеленському щодо розшуку нападника на Ірину Фаріон.

Справу розслідують за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі. Як імовірні версії вбивства слідчі розглядають громадсько-політичну діяльність Фаріон та особисту неприязнь до неї.

Мешканці будинку загиблої розповідали, що протягом кількох тижнів бачили підозрілого молодика, який із ранку й до вечора сидів на лаві неподалік її будинку. Глава МЗС Ігор Клименко сказав, що про цього чоловіка поки що нічого невідомо, однак він дійсно кілька днів перебував поблизу будинку у визначений час і, ймовірно, він і є нападником.

Про Ірину Фаріон

Ірина Фаріон — українська мовознавиця, науковиця, блогерка, громадська діячка та колишня народна депутатка від консервативно-націоналістичного Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Вона народилася 29 квітня 1964 року у місті Львові.

У Верховній Раді популяризувала ідею важливості української мови, зокрема виступала проти «Закону Ківалова-Колесніченка». Закон від 2012 року, який зрештою визнали незаконним, передбачав офіційну двомовність у регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків. Тоді низка обласних та місцевих рад визначили регіональною мовою російську.

У грудні 2012 року політикиня розкритикувала намір уряду скасувати обов’язковість дублювання фільмів українською, а також неволодіння державною мовою тодішнього глави Кабінету Міністрів Миколи Азарова. Вона звернулася до ексглави уряду: «Мову не знають ті, які або політично упереджені, або розумово відсталі».

Також політична діячка була авторкою телевізійних просвітницьких проєктів «Велич особистості» та «Ген українців», присвячених визначним постатям в українській історії.

У 2023 році Ірина Фаріон заявила, що категорично не сприймає російськомовних військовослужбовців Збройних сил України та не може вважати їх українцями. Це викликало обурення серед військових та в суспільстві загалом.

Крім того, у своїх соцмережах мовознавиця опублікувала скриншот листа від хлопця, який відрекомендувався проукраїнським студентом з окупованого Криму. При цьому у скриншоті були відкриті його персональні дані. Окупанти згодом завили, що знайшли цього хлопця та записали з ним відео, як він «визнає свою провину» за лист Фаріон.

Зрештою, на тлі скандалів Ірину Фаріон звільнили з посади професорки Львівської політехніки. Але згодом Львівський апеляційний суд постановив поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри в університеті.

Після оголошення вироку Фаріон заявила, що «є дуже багато сил, які хотіли би, щоби я не повернулася у <Львівську> політехніку». А втім, наголосила, що їй подобається «йти проти» таких сил.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!