З міста мільйонника в Туреччині переїхав до коханої у райцентр на Волині

Турок Хусейн без вагань пристав на пропозицію дружини – із міста, де мешкає понад мільйон людей, приїхав жити на батьківщину своєї обраниці, у Камінь-Каширський.

Шлюбний союз волинянки Тетяни Шилік та громадянина Туреччини Хусейна Урея дещо зруйнував стереотипи традиційного з іноземцем, коли українки іммігрують на малу батьківщину чоловіка. Закохавшись до безтями у волинянку, Хусейн Урей з Адани приїхав на постійне проживання до Каменя-Каширського. Заради збереження стосунків з Тетяною він не побоявся вирушити в країну, де активно ведуться бойові дії. Про історію знайомства міжнаціональної пари та як живеться туркові із міста-мільйонника у райцентрі, пише газета «Полісся».

Хусейн розповів, що думки про одруження його охоплювали одразу після закінчення армійської служби. Втім він точно знав, що в жодному разі не братиме шлюб з туркинею.

"Я не хочу образити наших жінок, проте мені завжди імпонували представниці прекрасної статі європейської чи слов’янської зовнішності, а головне їхні культура, традиції і спосіб життя. Тож, познайомившись з Тетяною, я знав напевне, що саме їй зроблю пропозицію руки і серця. Після року спілкування у соцмережах та по відеозв’язку я нарешті вмовив її приїхати до нас у гості, а попередньо познайомив Тетяну зі своєю родиною. Мої батьки та сестра були в захваті від іноземної подруги і понад усе хотіли побачити та поспілкуватися з нею наживо. Про це мріяв і я сам. Коли ж година “ікс” настала і ми зустрілися в аеропорту, то одразу зрозумів: шансу одружитись з красивою ззовні та серцем жінкою я не змарную", - пригадав турецький зять.

Пані Тетяна розповіла, що до знайомства з Хусейном вона, мабуть, на підсвідомому рівні, але опосередковано цікавилася культурою країн сходу.

Жінка займається шиттям на замовлення, і, щоб улюблена справа була ще приємнішою, постійно слухала мелодії східного мотиву.

"Завжди мріяла навчитися виконувати танець живота. І, мабуть, усі ці відчуття і бажання сплелися і поволі стали реальністю, тому я почала жартувати з цього приводу, що мріяти треба обережно", - жартує волинянка.

Хусейн є вихідцем із демократичної сім’ї, де жінки не носять хіджаб чи паранджу. Їм можна одружуватися із представниками інших національностей та релігій. Також жінки цієї родини надають перевагу одягу, який носять європейці. У переважній більшості туркені не навантажують себе багатьма обов’язками, а заробляння грошей у турецькій сім’ї — це лише клопіт чоловіка. Натомість у домі «заправляє» жінка.

"Коли я від нудьги починала шити, перебуваючи в Туреччині, чоловікова мама питала мене, чи я, бува, не робот. Спершу я не мала наміру узаконювати наші стосунки з Хусейном. Але турецькі чоловіки занадто наполегливі. Вони вимагають конкретики і вільні відносини їм не до снаги. Тож, зваживши усі нюанси наших взаємин, все-таки прийняла рішення погодитись на одруження. Весільна церемонія відбулася у Стамбулі, де мешкають свекри, а святкову сукню на свій смак для мене обрав наречений", - розповіла пані Тетяна.

На початку повномасштабного вторгнення Тетяна зі своїми двома доньками-студентками поїхала в Туреччину, всі проживали в квартирі чоловіка у великому місті Адана на півдні країни.

Щоб якось бути корисними волиняни допомагали українським волонтерам, виходили на мітинги в підтримку України. Та, на жаль, біда не ходить одна.

"Ми втекли від війни, але зазнали поневірянь внаслідок землетрусу, що стався в Туреччині минулогіч. Доводилося годинами стояти у чергах по хліб, жити в підвалі та гаражі. Землетрус застав нас сплячих уночі: звернули увагу, що трясеться диван, а далі на власні очі бачили, як щосили розвалювало будинки і вивертало землю. До речі, у 1998 в Адані стався великий землетрус. Мій чоловік із сім’єю тоді переїхав до Албанії, де через кілька днів землетрус наздогнав їх і там. Родина, рятуючись від лиха, переїхала на Сицилію. І там також невдовзі почався землетрус. Відтак у Камені ми знайшли безпечне місце від руйнацій та природних стихій", - каже Тетяна Шилік.

Хусейн вже встиг звикнути до українського побуту та кухні. Звичайно, свинина - під забороною, зате непогано смакує телятиною.

"Мені подобаються усі види перших страв, а надто ваш червоний борщ та загалом борщі усіх інших відтінків. У Камені навіть побілішала моя шкіра без впливу на неї нещадного сонця Туреччини. Тетяна готує смачні вареники з різними начинками, навчилася варити розсипний турецький плов. А от пахлава та шаурма в Україні зовсім відрізняється від турецької. Ще полюбляю українські тістечка та тутешній шоколад. Маю такі побажання, щоб моя дружина пізнала науку приготування східного десерту з сиру — кюнефе", - ділиться турок.

Хусейн робить чудові знімки нашого міста і демонструє їх в соцмережах для аудиторії його підписників з різних куточків світу. Знімає блоги в Тік Токтоці, ходить у парк медитувати, адже певен, що під час такого когнітивного тренінгу треба ще й мріяти. Бо мрія — це вже частина здійснення будь-якого плану.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!