Коли Івана Купала 2024 року за новим календарем: чи змінилася дата, традиції та обряди

Чи змінилася дата святкування Івана Купала після реформи церковного календаря?

Коли Івана Купала 2024 року за новим календарем

Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар змінилася дата більшості церковних свят. Тепер українці святкують їх на 13 днів раніше. Залишається незмінною лише дата Великодня, яка вираховується щороку, а також тих свят, які прив'язані до святкування Христового Воскресіння, передає ТСН.

Як перехід українських вірян на новий календар вплинув на святкування народного свята Івана Купала? Все дуже просто. Це свято прив'язане до святкування важливої церковної події – Різдва Івана Хрестителя, яке колись припадало на 7 липня, а тепер на 24 червня.
Саме тому ми святкуватимемо Івана Купала в ніч проти 24 червня.

Івана Купала: історія свята

Свято Івана Купала має давнє коріння і багату історію, яка поєднує язичницькі традиції та християнські обряди.

Наші предки пов'язували свято з літнім сонцестоянням. Люди вірили, що в цей час можна звертатися до природних божеств по плодючість і врожайність. Після прийняття християнства свято почали асоціювати з днем народження (різдвом) Івана Хрестителя. Від цього часу свято також стало відоме як Івана Купала, що поєднує обряди очищення від гріхів, які проводив Іван Хреститель.

Перші згадки про Івана Купала як свято з'явилися у Волинському літописі. Там розповідається про події "напередодні Івана дня на самі купалья". Це свято було традиційним для слов'ян, адже в часи язичників у Київській Русі особливо шанували сонце й воду.

Існує кілька версій походження назви свята. Найпопулярнішою серед них є думка, що вона пішла від слова "купатися", адже святкування традиційно відбувається біля водойм. Цікаво, що в різних регіонах України існують різні назви свята. Також відомими є Сонцекрес і Купайла.

Івана Купала: традиції та обряди

Сьогодні Івана Купала в Україні вже не святкують з таким розмахом, як це робили в давнину. Однак важливо пам'ятати про звичаї своїх предків для збереження культурних традицій народу. Купальські обряди уособлювали собою єднання з природою. Головними дійовими особами були не люди, а трави, водойми, Сонце та Місяць. Традиційно вночі купалися, плели віночки, стрибали через полум'я, ворожили та вирушали на пошуки містичної квітки папороті.

Стрибки через багаття були кульмінацією святкування. Розпалювалося величезне вогнище, через яке пари намагалися перестрибнути, взявшись за руки. Якщо молоді люди не роз'єднали руки під час стрибка, вони обов'язково візьмуть шлюб і будуть щасливі в ньому. Якщо на людині загориться частина одягу – це до нещасть.

Незаміжні дівчата плели віночки з різнотрав'я, які опускали до річки чи іншої водойми. При цьому співали пісень. Вірили – куди віночок попливе, звідти потрібно чекати на нареченого. А якщо він потонув, то дівчина ще рік буде самотньою.

Незвичайною традицією вважався пошук квітки папороті, яка, згідно з легендою, квітне лише цієї єдиної ночі року. Існувала думка, що квітка наділена особливими магічними силами: допоможе розуміти мову тварин і бачити заховані скарби.

На Івана Купала заборонялося піднімати знайдені на землі гроші. Вірили, що це принесе фінансові проблеми. Також не бажано спати, тому що до оселі зайде нечиста сила.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!