Назвали п'ять найважливіших подій 2013-го в економіці України

В Україні експерти назвали 5 найзнаковіших подій української економіки 2013 року.

Все ж найголовнішою подією, яка не залишила байдужим жодного громадянина, став провал асоціації з Євросоюзом у Вільнюсі, - пише ТСН.

ГАЗОВА ЕПОПЕЯ

У січні між Києвом і Москвою виник черговий газовий конфлікт, коли "Газпром" виставив рахунок на 7 мільярдів доларів за некуплений газ в 2012 році, посилаючись на пункт контракту про умову "бери або плати".

Україна, яка неодноразово просила знизити річний обсяг закупівлі, відмовила "Газпрому" у виплаті штрафних санкцій. Протягом року "Нафтогаз" знижував закупівлі блакитного палива і таким чином випав з трійки найбільших клієнтів "Газпрому".

А в листопаді і зовсім перестав закуповувати російський газ, після того, як в Росії пригрозили перевести Україну на 100% передоплату за борги. Пізніше Київ заявив, що може перекрити транзитну трубу в Європу і скоротити закупівлі газу до мінімуму, але все ж відновив закупівлі.

А згодом "Нафтогаз" домовився з "Газпромом" про погашення майже мільярдного боргу. Згідно з недавніми повідомленнями ЗМІ, Росія пообіцяла Україні в обмін на асоціацію цілий пакет пропозицій, включаючи зниження цін на паливо.

СОЛОДКА ВІЙНА

"Цукеркова" суперечка між Україною і Росією виникла у липні, коли Росспоживнагляд заборонив постачання на територію РФ солодощів Roshen. Росіяни назвали цукерки шкідливими і заборонили їх їсти - у солодощах нібито знайшли речовину бензопірен. Після цього перевіряти продукцію українського виробника взялися й інші країни, однак вони шкідливих речовин в цукерках не знайшли.

Росспоживнагляд почав перевірку якості борошняної кондитерської продукції, а згодом російська Митниця і зовсім посилила контроль за вантажами практично всіх українських експортерів. Вітчизняні компанії заявляли, що їхні поставки на російський ринок були фактично заблоковані.

Експерти пов'язували ситуацію на кордоні з бажанням влади Росії змусити Україну вступити до Митного союзу. Нещодавно стало відомо, що конфлікт вдалося врегулювати, і був знайдений механізм для того, щоб вітчизняні товари почали надходити на російський ринок, в тому числі і продукція Roshen.

"ДРАКОНСЬКІ" СПЕЦМИТА НА АВТО І УТИЛІЗАЦІЙНИЙ ЗБІР

Україна з 14 квітня ввела спеціальне мито на імпорт в країну нових легкових автомобілів, зробивши найбільш ходові іномарки дорожчими. Через "драконівські" мита країна нарвалася на претензії країн СОТ.

З 1 вересня з імпортерів і виробників машин в Україні почали стягувати утилізаційний збір, який передбачає, що в ціну нового авто закладається вартість його утилізації. Якщо ж у автовиробників є свої потужності для розбирання старих машин, вони можуть не закладати збір в їхню вартість.

Передбачалося, що спецмита на авто і утилізаційний збір допоможуть відродити вітчизняний автопром, однак збори не змусили українців купувати машини свого виробника. Втім і іномарки зараз не привертають уваги українців - їхні продажі в країні падають. Крім того, впав і сам випуск вітчизняних машин.

АНТИДОЛАРОВІ ЗАХОДИ

Нацбанк з метою зниження доларизації економіки, зростання ВВП та кредитних ресурсів з 1 вересня ввів обмеження, згідно з яким готівкою українці можуть сплачувати покупки на суму, що не перевищує 150 тисяч гривень.

А гранична сума для розрахунку між підприємствами становить 10 тисяч гривень. Угоди на велику суму повинні здійснюватися вже через банки.

Крім того, НБУ ввів міру, згідно з якою валюта при переказі на рахунок всередині країни перетворюється в гривні. Тобто, українці, як і раніше, можуть переказувати гроші в доларах на рахунки інших фізосіб, однак зараховуються вони вже в гривневому еквіваленті.

Пізніше, восени, Нацбанк випустив постанову, якою зобов'язав усі компанії продавати на міжбанку половину валютних надходжень.

ПРОВАЛ АСОЦІАЦІЇ

Безумовно, пальму першості в ТОП-5 здобуло рішення Кабміну зробити паузу в євроінтеграції. За словами глави уряду Миколи Азарова, асоціація з ЄС зараз може відправити Україну у 90-ті. Він пояснив, що призупиненням підготовки до асоціації відводить Україну від економічної прірви.

Крім того, прем'єр повідомив, що "заморозки" асоціації вимагала Росія. Москва зайняла жорстку позицію і обіцяла розірвати всі торгово-економічні зв'язки з Україною. А це погано позначиться на економіці, адже тільки в цьому році через торгівельний спір з РФ Україна зазнала втрат на десятки мільярдів.

Тим часом, президент Віктор Янукович акцентував увагу на тому, що європейцям необхідно розробити програму економічної допомоги Україні на період адаптації економіки до нових реалій зони вільної торгівлі з ЄС.

Президент звернув увагу на те, що державі потрібна підтримка МВФ і Світового банку, а також активна допомога ЄС у процесах модернізації газотранспортної системи. Український лідер закликав якомога швидше ввести безвізовий режим, а також долучити до переговорів про євроінтеграцію Росію.

І незважаючи на те, що від останнього європейці категорично відмовилися, все ж лідери ЄС сподіваються, що документ вступить в силу в майбутньому.

НЕРЕАЛІСТИЧНИЙ БЮДЖЕТ, РЕКОРДНИЙ УРОЖАЙ І НАДІЇ НА КИТАЙ

Варто зазначити, що думки експертів щодо найважливіших подій в українській економіці в 2013 році дещо розійшлися.

"Звичайно події, пов'язані з підписанням асоціації, - це ключове, також поліпшення відносин з Китаєм, запуск низки важливих промислових підприємств, інфраструктурних об'єктів, майже рекордний урожай", - зазначив завідувач відділом економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

А ось на думку кандидата економічних наук, голови Комітету економістів України Андрія Новака, до переліку найважливіших подій, що вплинули на економіку України в 2013 році, в першу чергу слід віднести прийняття "нереалістичного" бюджету, введення нових зборів, рекордний збір врожаю і зрив асоціації.

"Розробка і прийняття нереалістичного дефіцитного бюджету на 2013 рік на основі нереалістичних макроекономічних прогнозів, що в підсумку дало нам ще більший дефіцит бюджету, ніж той, який закладався. Це перша така економічна подія, яка вплинула на весь рік і далі продовжує впливати. Другий каскад дій - це введення нових нібито захисних податкових платежів у вигляді зборів у різних сферах, які замість захистити нацвиробника і збільшити доходи в бюджет, дали протилежний ефект. Третя подія - досить хороший результат нашого аграрного сектору. Четверта - зрив підписання асоціації, ну а найголовніше - зони вільної торгівлі з ЄС", - вважає він.

"Ми тепер не можемо розраховувати ні на фінансову підтримку самого ЄС, ні на швидке продовження співпраці з МВФ, ні на розширення програм ЄБРР, і найголовніше - не можемо розраховувати на повернення в Україну інвесторів. А п'яту подію ми можемо назвати тільки за підсумками цієї гострополітичної кризи, цього протистояння, що вилилося на вулиці. Якщо під час цього протесту ми утримаємо курс гривні - це буде п'ята найважливіша подія", - додав експерт.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!