«Мусила вижити, щоб обійняти сина», - експолонена з «Азову»

Під час обміну 31 травня з полону повернулася Наталія Мануїлова, сержант ОЗСП «Азов».

Історію військовослужбовиці опублікував Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

З 2017 року Наталія проходила службу за контрактом на посаді кухаря, згодом керувала їдальнею. Після переходу української оборони на територію "Азовсталі" продовжувала годувати воїнів незважаючи на постійні бомбардування.

Навіть після того, як була зруйнована частина меткомбінату, де розташовувалась польова кухня, кухарі підрозділу готували на маленьких пічках.

Увесь цей час на окупованій території знаходився маленький син Наталії, якого необхідно було рятувати.

Коли надійшла команда негайної евакуації жінок з меткомбінату, Наталія негайно вирушила до дитини: пройшла ворожі блокпости, потрапляла під шквальний вогонь і зрештою – син в її обіймах.

Він мав складне запалення легень. Наталія без необхідних медикаментів намагалася вилікували дитину, переховуючись від окупантів.

"Якось уранці до нашого помешкання вдерлися російські військові, – згадує вона. – Одягнули мішка на голову, скрутили руки та відвезли до Донецького СІЗО. І знов хвилювання за дитину, знов невідомість про його долю".

У полоні Наталію перевозили до різних місць утримання. Вона пройшла інсценоване судилище, яке висвітлювали пропагандистські ЗМІ. ЇЇ тримали у клітці, вона бачила страждання наших полонених під час катувань.

Завдячуючи представникам Офісу Омбудсмена, рідні Наталії мали можливість вивезти сина на безпечну територію. Вони нарешті зустрілися, коли Наталія вийшла з автобуса після обміну.

«Це був важкий шлях до сина тривалістю у двадцять сім місяців полону», – згадує військовослужбовиця.

Весь цей час він фільмував на телефон свої здобутки, цікаві події для того, щоб показати мамі після її повернення, щоби бодай так надолужити втрачені роки.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!