На Київ! НОТАТКИ ОЧЕВИДЦЯ

Пролог

Після дводенної "відпустки" їхала на Майдан, як на свято Останнього дзвінка в школі - в передчутті чогось нового і пригод. На маршрутку, як зажди, не встигала. Викликала таксі. Дорогою розповідала тим, хто проводив, про події на Михайлівській, Банковій, Майдані і навколо Майдану - поговорити про те, що було, так і не знайшлося часу. Таксист мовчки слухав. Під'їхали, даю гроші, кажу: "Скільки там?" - "Давайте 20. Ви на Майдан?" - "Так".
На лічильнику було 40.

Їхала в хорошому настрої - то там, то там на будинках над трасою траплялися синьо-жовті прапори. У вухах - Kozak System у перемішку з Rock-H. На екрані телевізора в маршрутці - "Діамантова рука" (дякувати Богу не "Клініка" чи "Менти").

Зачин

Приїхала - і одразу ж на Майдан, в атмосферу, з якої була видьоргнута насильно. В атмосферу, в якій не пам'ятаєш, що є золоті унітази, золоті візитки чи золоті Bentley на вулицях міст.

Основна частина

"Революціонуючи" в Києві, аби тримати руку на пульсі і бути в епіцентрі, треба мати: маску (чи шалик), лимон (в кишені), ноги (міцні), інтернет (щоб розуміти, що взагалі відбувається). Тож, аби не пропустити нічого, час від часу треба "чекатися" в основних точках: Майдан Незалежності, Адміністрація Президента (Банкова), Верховна Рада, Маріїнський парк (сховище для тітушок та беркутів почергово), Кабінет Міністрів, Європейська площа, Михайлівська площа, Майдан Незалежності. Таке собі коло, зате ніхто не замерзне.

Так от, перше, куди пішла, - АП. Там - все стабільно: звична загорожа з вулиці Інститутської, звичний кордон із правоохоронців під самою будівлею. Незвична тиша (барабанщики, мабуть, втомилися) і невелика кількість людей. Але загалом все на місці: люди, щити, будівля.

Спустилися до Майдану Незалежності. На сцену саме вийшов Володимир Кличко зі своєю американською нареченою Хейден Пентьєрі. Говорили про Україну, пам'ятки, народ і його сильний дух, який не зламати. Мила дівчинина час від часу погрожувала кулачком Чемпіону, мовляв, лише спробуй щось не так переклади.

Доки частина люду захоплено бігла за зірковою парою (Володимире, йди повечеряй!) ще одна частина направилася в бік Шевченківського суду. Там, як відомо, саме засудили активіста, який влаштовував автопробіги на майдані Андрія Дзіндзю. Ніби за те, що він влаштував провокацію на Банковій 1 грудня.

Суд з усіх боків оточений. З одного боку паркану - мітингувальниками, з іншого - беркутом. Підійшла, зазирнула, сфотографувала (вийшло - не вийшло, хай думають, що вийшло, що в нас на них всіх досьє є) Скучила :) Люди кричать вже звичне: "Банду геть!", "Зека геть!". Є й бандурист - для підняття бойового, промерзлого до останньої клітинки (тут чай не роздають), духу.

Кричать: "Андрію - волю". Біля мене стоїть чоловік у синьо-жовтій шапці з гербом, кричить: "Сергію - волю". Мовчу. Він вперто й переконливо повторюється. Значить не почулося. Кажу: "Його ім'я Андрій". - "Да??" - "Так". - "А то той, що там щось із машинами?" - "Так. Автопробіг влаштовував". - "І того його самого там зара судять?" - "Так".

Відійшла. Пішла в найближчий заклад, попила чаю - зігрілася. Вийшла - та ж картина. Люди кричать, "Беркут" стоїть, хлопця судять.

Оскільки інші "чек поінти" було обходити пізно - на метро не встигну, пішла на Майдан Незалежності, щоб знати, з чим спати лягати. На площі - напівпорожньо. На сцені - фанера. На пропускному пункті - нетверезий молодик доводить, що він з народом, просить, щоб пропустили.

Кінцівка
Іду в метро і думаю, що сьогодні Майдан, як "Адреналін сіті" в Луцьку: хочете стабільність - маєте стабільність (Банкова), хочете шоу - маєте шоу (Майдан Незалежності), хочете екстриму (кийків спецпідрозділу) - маєте кийки (Шевченківський суд). І все живе своїм окремим життям, незалежним одне від іншого. Біля сцени немає ніякого Андрія, біля Андрія і думати ніхто не хоче про веселощі - байдуже, що навіть ім'я хлопця не знають, а на Банковій, як не дивно, але як завжди, взагалі нічого іншого, окрім Банкової немає.

Епілог
А потім з'явилася інформація про підписання Януковичем зобов'язання вступу в Митний Союз. І мені відлягло. Тепер я впевнена, що на завтра "з духом" у нас все буде гаразд :)





Ольга ДАЦЮК (ВолиньPost)

(Записано о 3:50 7 грудня)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!