«Спорт допоміг вистояти в неволі»: лучанка, яка пройшла полон, – учасниця відбору до Ігор нескорених-2025

Суспільне Спорт побувало на відбіркових змаганнях Ігор нескорених у Києві. Серед учасників - лучанка Алла Сенченко, яка пройшла російський полон.

Про це пише видання.

В одному з найвиснажливіших видів спорту на цих змаганнях — веслуванні на тренажерах — стартує повністю жіночий заїзд, до якого долучилися троє з 12 учасниць відбору. Посеред "запливу" музика й інформація на табло різко зникають. "Відключення світла", — перемовляються люди, дивлячись на годинники. Та виступ не переривається: захисниці веслують до кінця під оплески побратимів та посестер. Поруч стоїть одна з них — Алла, яка відзмагалася раніше, у змішаному заїзді.

Поки військовослужбовиця відновлює дихання після своєї чотирихвилинки, повз неї пробігає пес, наздоганяючи палицю. Епізод навіяв Аллі спогад про російський полон, у якому вона пробула вісім місяців. Там, згадує військова, поруч із нею часто лишався собака: вона гладила його, і "на душі ставало легше". Каже, перед цими змаганнями так само погладила собаку. "На удачу".

Лучанка Алла Сенченко служить з 2018 року: тоді підписала контракт з 24-ю окремою механізованою бригадою імені короля Данила. Її три роки закінчилися в грудні 2021-го: перед самим повномасштабним вторгненням. "Я не встигла навіть вирішити якісь побутові питання. Сумочку склала й поставила", — підготувалася тоді захисниця.

З початком повномасштабної війни знову мобілізувалася: тепер — до 2-го окремого стрілецького батальйону Волинської ТрО. У Лимані Алла потрапила до полону, з якого її визволили на початку лютого 2023 року. Нині вона працює в ТЦК.

"До речі, в обміні 31 травня були останні двоє цивільних дівчат, які з нами перебували. Я також була з дівчатами з Маріуполя. Їх раніше поміняли. Мені пощастило вижити, вистояти й не зламатися. Полон "добре" вплинув на здоровʼя. Травма плеча, закрита черепно-мозкова травма, хребет, суглоби. Маса проблем, побиття… І дуже це повпливало на психологічний стан. Тримаєшся-тримаєшся, але виснаження йде. Психіка в людини не безмежна. Але в мене були гарні психологи в реабілітаційному центрі. До цього дня, коли виникають питання, я завжди до них звертаюся".

На Іграх нескорених Алла, за її словами, випробовувала свої "можливості й надможливості", а окрім веслування, виступила у стрільбі з лука та волейболі сидячи. "Я люблю розумний ризик і над тілом своїм стараюся працювати, — зазначає військова. — Тут, до речі, є моя посестра, з якою ми разом перебували в полоні. Ми з нею тільки удвох займалися добровільно <спортом>. Бо коли примусово, то всі мусили займатися".

Алла переконана, що спорт допоміг їй вистояти в неволі та впоратися з іншими викликами: "Я займалася фітнесом, а перед повномасштабним вторгненням пішла на тайський бокс. Думала: чого я так себе вбиваю? Я ж пройшла три роки армії. Чому приїхала додому й знову таким займаюся? А потім, у полоні, згадувала свого тренера Рому. Завдяки йому й тому фізичному навантаженню, <яке він давав>, мені вдалося гарно пересуватися, коли мене атакували. Це мені дуже допомогло".

"Спорт гарно допомагає психологічно вирівнятися. Це мотивація. Такі маленькі перемоги дають силу, наснагу боротися. Дуже багато речей нас тригерить. Але наше середовище настільки спокійне, врівноважне. Ти наче в колі родини знаходишся. Навіть якщо сказала зайве, тебе розуміють. Ми зазирнули смерті в очі й цінуємо понад усе життя, яке нам відведено зараз. Нам вдалося вижити, а коли ти вижив, то на повні груди дихаєш", - каже військовослужбовиця.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!