Історик розповів, як у Луцьку зароджувалася барна культура біля колишньої броварні Шнайдерів

Луцький історик та краєзнавець Олександр Котис поділився унікальними фактоми про броварню Шнайдерів, яка була заснована у ХІХ столітті і на місці якої нині активно працює Луцький спиртогорілчаний комбінат. Ми вже писали про те, як було засноване це підприємство та переповідали давню легенду про його відвідувачів-гусарів. Цього разу розкажемо про структуру броварні, як вона працювала, яке пиво там виготовляли та як у Луцьку зароджувалася барна культура.

Матеріал виходить за підтримки преміального горілчаного бренду Ukrainian Spirit. Народжений в мужності та волі Український Дух…

В середині 1920-х років броварня випускала кілька сортів пива: Дубельтове, Експортне та так зване Марцове, або Березневе (лагер, який вироблявся з запасів торішнього солоду з витримкою до осені). На підприємстві працювало 40 осіб. Це була одна з найбільших броварень на Волині.

Власники фірми Chlebosłod, колишньої частини Герша, інвестували кошти в розбудову млина, підвищивши його на один (третій) поверх. А наступного року прибудували до млина машинну залу. Тим часом у луцькій пресі тих часів зустрічаються оголошення про продаж Шнайдерами млинового двигуна і різного технічного начиння. Так розуміємо, що давній Шнайдерів млин у 1927 році отримав нове життя з новим обладнанням завдяки новим підприємливим власникам.

У 1936 році власники Chlebosłod вирішили реконструювати ще й приміщенні крупарні і надбудувати ще один поверх. Проект надбудови виконав архітектор Казимир Школьницький. Він же накреслив ескіз промислової частини вулиці Фабричної з підписами будівель для отримання власниками промислового патенту, виданого в 1936 році.

У міжвоєнний час в Луцьку швидко збільшувалася мережа ресторанів, кав’ярень, цукерень, клубів, кнайп і наливайок. Вони урізноманітнювалися так, щоб задовольнити попити різних шарів населення. В Луцьку були як тихі і спокійні місця для інтелігентної публіки, так і гарячі «локалі» для любителів позависати в нічний час з алкоголем і не тільки. Якийсь заклад, де можна було чогось поїсти та випити, був на кожному кроці. Кожен заклад славився чимось своїм, якоюсь особливою фішкою, яка відрізняла його з-поміж інших. Це вражало відвідувачів.

Головною магістраллю відпочинку була вулиця Ягеллонська. У 1920-х роках вона включала нинішні вулиці Стрілецьку, Винниченка, Лесі Українки. Та за кілька років ця довга вулиця зменшилася так, що фактично з кінця 1920-х вона включала лише нинішню вулицю Лесі Українки. Отже, як і нині, це була головна вулиця, де вирувало життя – бізнесове, культурне, економічне. Саме тут, на Ягеллонській, Шнайдери мали одну зі своїх відомих пивниць. Заклад славився доброю репутацією, де не допускалися випадки, які б розбурхували суспільну мораль. Про це згадує старожил Петро Ринковський у своїх мемуарах про юність.

«Ми важко працювали весь день у майстерні, а по вечорах, особливо влітку, любили йти на веслярську пристань. Ми, молодші, ще мали сили на танечні забави і каву. Але всі разом ми обов’язково заходили у воду і пропливали кілька десятків метрів кожен. Прохолодна вода добре знімала втому. Після водойми наша обов’язкова зупинка – ресторан братів Шнайдерів на Ягеллонській, де наливали найсмачніше в Луцьку пиво Експортове. До вибору були варіанти темного пива, пілзнери та різні закуски. Темний хліб, різні шинки, по-особливому мариновані помідори, запечені з часником баклажани по-шнайдерівськи любив кожен відвідувач. Завжди чиста та пристойна атмосфера, яка не давала підстав, як деякі інші заклади, нарікати мешканцям на пізню роботу пивниці, приваблювала любителів поласувати пивом і додавала пристойної репутації власникам», - згадував відвідувач.

Броварня Шнайдерів дала початок цілій вулиці, яка збереглася до нашого часу – Фабричній. Сьогодні вулиця Фабрична починається на кільці Львівської-Володимирської і нібито нікуди не веде, бо одразу на початку за першим будинком перекрита парканом. Та якщо зазирнути за нього, ми побачимо напрямок давньої і сьогодні забутої містом вулиці. Всі промислові споруди Фабричної працювали за звичним укладом до початку Другої світової. Будівлі ніяк не постраждали під час війни.

Коли вже в пізніший час вирішили добудувати новий цех заводу, то звели його на місці давнього млина. Так він не зберігся. Більшість же старих промислових споруд Фабричної досі збережені. Збережена крупарня колишнього підприємства Chlebosłod, машинна зала і частково приміщення броварні Шнайдерів. Всі вони були з часом дещо перебудовані, але фасади тих споруд і досі впізнаються.

У 1940-му році підприємство націоналізували. В результаті у 1944-му на базі броварні заснували Луцький спиртогорілчаний комбінат. Шістдесяті роки були десятиліттям реконструкцій і поступовим введення в дію нового обладнання. Реконструкція старого і запуск нового обладнання дали свої результати у вигляді збільшення обсягів виробництва, що відбувалося на заводі ще неодноразово згодом.

Нині на цьому ж місці працює Луцький спиртогорілчаний завод, який після здобуття Україною незалежності отримав можливість показати свою власну ідентичність, міцний характер, давню історію, духовну спадщину та традиції українського народу всьому світу.

Сьогодні Ukrainian Spirit рухається в ногу із часом, застосовуючи передові технології у виробництві: Single Water (єдина вода) для виробництва спирту та горілки, спирти класу “Люкс”, органічну сировину, що відповідає міжнародним стандартам.

Самостійно познайомитись ближче із продукцією Ukrainian Spirit можна у фірмових магазинах у Луцьку за адресами:

Вулиця Ковельська, 67. Телефон: +38 095 067 16 20

Вулиця Набережна, 28 (Мийка "Нептун"). Телефон: +38 095 067 15 44

Або на сайті: https://ukrainianspirit.ua/ua

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!