З броварні ХІХ століття у сучасне підприємство: історик розповів, як виник Луцький спиртогорілчаний комбінат

Чи не усі жителі обласного центру Волині чули про спиртогорілчаний комбінат, який розташовується у мікрорайоні Красне. Однак далеко не кожен знає, що його історія тягнеться коренями у глибоке ХІХ століття. Ще тоді це було велике підприємство, яке задавало промисловий ритм цієї частини Луцька, а й навіть візуально вирізнялося серед фонової історичної забудови, яка подекуди збереглася до нашого часу.

Детальніше історію появи підприємства та життя людей навколо нього дослідив луцький історик та краєзнавець Олександр Котис. Своїми унікальними знахідками та матеріалами він поділився із журналістами Інформаційного агентства ВолиньPost, які ми публікуватимемо окремими частинами на нашому сайті.

Матеріал виходить за підтримки преміального горілчаного бренду Ukrainian Spirit. Народжений в мужності та волі Український Дух…

Район Красне, а колись село з такою ж назвою, важлива історична частина сьогоднішнього Луцька. У ХІХ столітті це був справжній промисловий район, де заснувалися великі підприємства. В післявоєнний час ХХ століття на основі них вже відкривали нові радянські заводи, продовжуючи їхню історію.

У 1830-х роках в Луцьку ще не було ніяких фабрик. Проте у 1838 році зафіксовано вже аж дві броварні. Це були невеликі виробництва, які покривали попит лише місцевого населення. Виробництвом дуже часто займалося єврейське населення. Землі на Красному, при вигоні дороги, яка йшла далі на Ковель, отримала у власність родина Шнайдерів. Саме вони стали розвивати броварню, яка й сформувала один із осередків промисловості у цій частині пізнішого Луцька.
Уже ближче до кінця століття промислове виробництво Волинської губернії сконцентрувалося саме в Луцьку та Житомирі. Більшість виробів реалізовували на місцях, проте з Луцька частину везли в Королівство Польське.

У 1880-х вже фіксують шість заводів у місті: маслобійня, свічарня, миловарня, броварня, тютюнова та фарбувальна фабрики. Швидко їхня кількість подвоюється. Більша частина промисловості все ще зосереджується у дрібних приватних руках. Діє ціла мережа майстрів та робітників. Їх було сотні. Серед кількох десятків тодішніх луцьких професій зустрічаємо колоритних майстрів: літографи, шпалерники, пряничники, черепичники, чемоданники, водовози тощо.
Знаємо імена одних із перших власників броварні. Це подружжя Шнайдерів – Берко та Цива. Поступово їхнє виробництво збільшується.


На початку ХХ століття промисловість Красного уже по-справжньому кипіла. Неподалік Шнайдерів розташовувалося зерносховище і хмелярня братів Жданових, які торгували по всій Волинській губернії відбірним ячменем, пшеницею, хмелем тощо, зібраним у навколишніх виробників. Трохи далі брати Свободи заснували ливарню з механічними майстернями. Над річкою Стир був млин Пінчука (другий вже, бо перший розташовувався в районі нинішньої гімназії ім. Модеста Левицького). Далі по нинішній вулиці Шевченка була винокурня, спиртовий склад, фабрика свічок. Поміж цими підприємствами процвітало дрібне приватне виробництво. Кількість ремісників вимірювалася сотнями.

Ділянка Шнайдерів складалася з броварні, млина, складів, магазину, солодовні, сушарні. Це був один із найбільших таких об’єктів на Красному і добре проглядався на панорамі цієї частини міста. З часом вона розбудовувалася і збільшувала об’єми виробництва. Пиво броварні Шнайдерів було досить популярним і брало участь у різних виставках. Самі ж Шнайдери тримали кілька пивниць на різних вулицях Луцька.

У 1907 році броварня Берка Шнайдера перейшла у власність трьох його синів – Герша, Іделя та Сруля. З того часу вона вже називалася «Броварня братів Шнайдерів». Кожен із трьох синів володів третиною підприємства.

Коли в Луцьку в перші роки ХХ століття заснували телефону мережу, броварня Шнайдерів стала одним із перших абонентів. Телефонний номер 54 був довгий час незмінним. У 1906 році в Луцьку дворянин Альфонс Яр збудував першу в місті електростанцію. Перші дроти від неї повели в напрямку вулиці Шосейної і великих підприємств Красного, в тому числі броварні Шнайдерів та ливарні Свободів. Електрика значно спрощувала і збільшувала об’єми виробництва, адже її наявність потягнула за собою модернізацію броварні і перехід на електродвигуни.

У великому родинному бізнесі працювало багато Шнайдерів. З однією з них пов’язана історія створення окремого сорту пива. Герш Шнайдер мав дочку Малку, яка працювала у пивному шинку на вулиці Костюшка при броварні. Туди вчащало багато місцевої чоловічої публіки. У Малки зав’язалися відносини з мешканцем вулиці Хмільної (тягнулася в глибині забудови напроти броварні, зараз це вулиця Волноваська) Аврумом. Через деякий час це переросло в кохання.

Не раз бачили, як Малка з Аврумом каталися на велосипеді. На вихідні вони обоє вбиралися по святковому і виїжджали на Ягеллонську, чи в сторону замку. Інколи їздили в напрямку Вульки, чи міського пляжу. Пара на велосипеді стала упізнаваною в місті. У неділю багато лучан виходили на «шпацер» по Ягеллонській – від церков старого міста до міського парку на нинішньому Театральному майдані. Велосипед був упізнаваним ще й тому, що закохані часто заквітчували його трояндами. Ровер з трояндами на розі двох вулиць приваблював увагу більше, ніж навіть навколишні кінотеатри і ресторації, розповідали старожили.

Малка й Аврум, як і багато євреїв, прагнули переїхати до Палестини. Це бажання було настільки сильним, що євреї продавали все, що мали, і вирушали в далеку дорогу. Але не завжди все складалося добре. Через деякий час Малка і справді виїхала до Палестини, але сама. З невідомих причин Аврум Ландсберг мусив залишитися в Луцьку. Він страждав і після від’їзду коханої пішов працювати на броварню її родини. Там багато зусиль доклав до створенням нового сорту пива – Експортового. Його продавали далеко за межами Луцька, але чи експортувалося за кордон, відомостей немає. Через деяких час у документах Аврум Ландсберг фігурує вже як бухгалтер броварні. Подальша його доля невідома.

В середині 1920-х років на підприємстві сталися зміни. У 1926 році Герш Шнайдер вирішив продати частину своєї землі разом із розташованими на ній млином, великим будинком та солодовнею. Купили це все шестеро власників, які заснували фірму Chlebosłod. Інша його частина перейшла до нащадків його брата Сруля – Вольфа й Арона. І в подальшому, аж до початку Другої світової війни броварнею керували вже нащадки Сруля Шнайдера зі своїми компаньйонами. Про Герша Шнайдера відомо, що він у 1928 році виїхав до Палестини, як і його дочка Малка, де через 6 років помер.

Окрім нащадків Сруля Шнайдера, на броварні працював ще Шимшон, син Герша. Коли батько виїхав до Палестини, той працював то в Луцьку, то в Любліні, але зрештою таки вернувся на родинну броварню в якості технолога з варіння пива і завідувача, де працював до 1940 року, коли його арештувало НКВД через те, що свого часу він був кадровим офіцером польської армії. У слідчій справі №20488 Шимшона Шнайдера офіційно звинувачували в тому, що він був «одним из участников карательной системи фашистского строя в Польше, принимал участие в подавлении революционного движения в стране». Спочатку його помістили в луцьку тюрму, тоді перевезли до Києва, а відтак – до Миколаєва, де й оголосили вирок. Йому присудили 8 років виправно-трудового табору.

Що сталося з тодішніми власниками, нащадками одного з братів Сруля Шнайдера, невідомо. У 1940 році підприємство націоналізували. У 1944 році на базі броварні заснували Луцький спиртогорілчаний комбінат.

Шістдесяті роки були десятиліттям реконструкцій і поступовим введення в дію нового обладнання. Реконструкція старого і запуск нового обладнання дали свої результати у вигляді збільшення обсягів виробництва, що відбувалося на заводі ще неодноразово згодом.
Після здобуття Україною незалежності Ukrainian Spirit отримав можливість показати свою власну ідентичність, міцний характер, давню історію, духовну спадщину та традиції українського народу всьому світу.

Нині ж компанія рухається в ногу із часом, застосовуючи передові технології у виробництві: Single Water (єдина вода) для виробництва спирту та горілки, спирти класу “Люкс”, органічну сировину, що відповідає міжнародним стандартам.

Самостійно познайомитись ближче із продукцією Ukrainian Spirit можна у фірмових магазинах у Луцьку за адресами:

Вулиця Ковельська, 67. Телефон: +38 095 067 16 20

Вулиця Набережна, 28 (Мийка "Нептун"). Телефон: +38 095 067 15 44

Або на сайті: https://ukrainianspirit.ua/ua

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!