На Волині демобілізували перших строковиків-прикордонників. ВІДЕО
На Волині перші прикордонники строкової служби звільнилися в запас. Призвані на строкову службу вони були ще до початку повномасштабного вторгнення.
Через агресію росії у війську прикордонники були значно довший період. Дехто добровільно зголосився брати участь у боях на передовій, - йдеться у матеріалі "5 каналу".
88-ро прикордонників їдуть додому після проходження строкової служби. Указ про звільнення у запас строковиків різних військових формувань був підписаний ще в березні. Перед дорогою додому – усіх вишикували на плацу. Щоб привітати й вручити подяки та відзнаки.
До рідного села Ценів на Тернопільщині їде 24-річний солдат Володимир Юськів. Розповідає: два з половиною роки служби були насиченими.
"Війна мене застала в Львівському прикордонному загоні ВПС "Сянки", після чого звідти я написав декілька рапортів на схід, які були неодобрені. Зі мною були і товариші – нікому не одобряли, а в певний певний період дозволили поїхати і строковикам показати свої сили. Можу відмітити, що строковики показували себе не гірше, а з деякої сторони і краще, ніж військовослужбовці і контрактної, і мобілізованої служби", – зазначив прикордонник Володимир Юськів.
Володимир – серед семи прикордонників-строковиків загону, які зголосилися долучитися до сил оборони в найгарячіших точках. Служив гранатометником. Кілька місяців провів у боях за Бахмут.
"Психічних порушень я не бачу за собою після цього. Так само і негативних чи позитивних вражень немає – просто як робота. Для кожного вона відбувається по-різному. В майбутньому планую продовжувати службу після відпочинку, спробувати себе в інших родах військ", – каже прикордонник Володимир Юськів.
22-річний Андрій Чигринов теж пройшов бої на Донеччині. Каже: не міг лишатись осторонь. Адже рідний Павлоград – недалеко від лінії фронту. Вдома чоловіка також чекає рідня: під час відпустки, розповідає, одружився.
"Знаєте, такі відчуття непонятні, бо ти три года просидів, відслужив в цій армії – треба звикати до цивільного життя. Зразу їду до домівки. Побути треба рік дома і будуть мобілізовувати обратно, або сам піду, якщо не найду все в цивільному житті", – розповів прикордонник Андрій Чигринов.
Це – лише початок звільнення у запас строковиків Волинського прикордонного загону. Згодом ще кілька хвиль. Про яку кількість військових йдеться – командир загону Сергій Лозінський не говорить. Мовляв, – військова таємниця. Каже: пишається бійцями, чимало з них запам’ятаються мужніми воїнами.
"Є такі хлопці, які виявили власне бажання, тому що військовослужбовці строкової служби за власним бажанням відбувають зону активних бойових дій. Серед них таких було семеро. На жаль, двоє загинуло але вони були прикладом для решти особового складу. Служба важка, особливо на білоруській ділянці кордону – це охорона кордони перекриття і облаштування кордону це дуже багато заходів і вони 24/7 не покладаючи рук працювали", – заявив командир Волинського прикордонного загону Сергій Лозінський.
Тепер хлопці отримають відстрочку від мобілізації на 12 місяців. Серед військовиків вже є охочі підписати контракт і лишитись у Держприкордонслужбі. Але спершу – прагнуть перепочити і трохи пожити цивільним життям.
Через агресію росії у війську прикордонники були значно довший період. Дехто добровільно зголосився брати участь у боях на передовій, - йдеться у матеріалі "5 каналу".
88-ро прикордонників їдуть додому після проходження строкової служби. Указ про звільнення у запас строковиків різних військових формувань був підписаний ще в березні. Перед дорогою додому – усіх вишикували на плацу. Щоб привітати й вручити подяки та відзнаки.
До рідного села Ценів на Тернопільщині їде 24-річний солдат Володимир Юськів. Розповідає: два з половиною роки служби були насиченими.
"Війна мене застала в Львівському прикордонному загоні ВПС "Сянки", після чого звідти я написав декілька рапортів на схід, які були неодобрені. Зі мною були і товариші – нікому не одобряли, а в певний певний період дозволили поїхати і строковикам показати свої сили. Можу відмітити, що строковики показували себе не гірше, а з деякої сторони і краще, ніж військовослужбовці і контрактної, і мобілізованої служби", – зазначив прикордонник Володимир Юськів.
Володимир – серед семи прикордонників-строковиків загону, які зголосилися долучитися до сил оборони в найгарячіших точках. Служив гранатометником. Кілька місяців провів у боях за Бахмут.
"Психічних порушень я не бачу за собою після цього. Так само і негативних чи позитивних вражень немає – просто як робота. Для кожного вона відбувається по-різному. В майбутньому планую продовжувати службу після відпочинку, спробувати себе в інших родах військ", – каже прикордонник Володимир Юськів.
22-річний Андрій Чигринов теж пройшов бої на Донеччині. Каже: не міг лишатись осторонь. Адже рідний Павлоград – недалеко від лінії фронту. Вдома чоловіка також чекає рідня: під час відпустки, розповідає, одружився.
"Знаєте, такі відчуття непонятні, бо ти три года просидів, відслужив в цій армії – треба звикати до цивільного життя. Зразу їду до домівки. Побути треба рік дома і будуть мобілізовувати обратно, або сам піду, якщо не найду все в цивільному житті", – розповів прикордонник Андрій Чигринов.
Це – лише початок звільнення у запас строковиків Волинського прикордонного загону. Згодом ще кілька хвиль. Про яку кількість військових йдеться – командир загону Сергій Лозінський не говорить. Мовляв, – військова таємниця. Каже: пишається бійцями, чимало з них запам’ятаються мужніми воїнами.
"Є такі хлопці, які виявили власне бажання, тому що військовослужбовці строкової служби за власним бажанням відбувають зону активних бойових дій. Серед них таких було семеро. На жаль, двоє загинуло але вони були прикладом для решти особового складу. Служба важка, особливо на білоруській ділянці кордону – це охорона кордони перекриття і облаштування кордону це дуже багато заходів і вони 24/7 не покладаючи рук працювали", – заявив командир Волинського прикордонного загону Сергій Лозінський.
Тепер хлопці отримають відстрочку від мобілізації на 12 місяців. Серед військовиків вже є охочі підписати контракт і лишитись у Держприкордонслужбі. Але спершу – прагнуть перепочити і трохи пожити цивільним життям.