Президент та прем’єрка Литви погоджуються, що українських чоловіків варто повернути в Україну

Президент Литви Ґітанас Науседа та прем’єр-міністерка країни Інґріда Шимоніте підтримують повернення в Україну військовозобов’язаних чоловіків. Голова комітету Сейму Литви з питань національної безпеки та оборони Арвідас Поцюс каже, що з такими чоловіками він би у розвідку не пішов. А в міграційній службі вважають, що призовники можуть сховатися в іншій країні.

Про це йшлося в обговоренні в етері литовського мовника LRT, пише Громадське.

Поцюс, який з 2009 по 2014 рік обіймав посаду командувача збройних сил Литви, зазначив, що розпочати роботу над поверненням українських чоловіків можна буде тільки після офіційного звернення від України.

«Це потрібно буде оформити юридично, потрібно буде прийняти певні правові документи, а не просто депортувати, для відправлення людей одного усного прохання недостатньо», — пояснив він.

Водночас він вважає, що невмотивовані солдати найлегше піддаються на вмовляння ворога здатися або можуть дезертувати при найпершій нагоді. За його словами, він би не хотів відправитись у розвідку з такими бійцями.

Як розповіла голова Департаменту міграції Литви Евеліни Гудзінскайте, у країні проживає майже 30 тисяч українських чоловіків призовного віку. Близько 5 тисяч з них мають тимчасовий захист як військові біженці, а інші приїхали до балтійської країни працювати або навчатися.

Вона пояснила, що тимчасовий захист поки діє до 4 березня 2025 року. Скасувати його Литва може лише в разі загрози безпеці держави, зазначила Гудзінскайте.

«Для цього <повернення чоловіків> має бути створена якась спеціальна законодавча база, тому що наразі її немає. А якщо говорити про право Європейського Союзу про тимчасовий захист, то це європейське рішення, тому має бути європейське рішення, як реагувати на такий запит з боку України», — наголосила вона.

Гудзінскайте зауважила, що технічно місцеперебування українських чоловіків у Литві можна відстежити. Проте додала, що українцські призовники можуть виїхати та нелегально перебувати в іншій країні Європейського Союзу.

«Якщо людина не хоче, щоб її знайшли, вона знайде можливості сховатися», — підсумувала вона.

Зміни в мобілізації

16 квітня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію. У ньому передбачається обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів.

Закон набуде чинності 18 травня, проте українські консульства вже перестали приймати документи у громадян призовного віку на отримання консульських послуг. Чому так сталося і коли відновлять надання послуг, читайте тут.

Крім того, уряд заборонив пересилати закордонні паспорти та паспорти громадянина України за кордон. Тепер призовники зможуть отримати їх тільки в Україні.

На тлі цього в Німеччині оголосили, що рішення призупинити консульські послуги для українських чоловіків призовного віку не вплине на їхній статус біженців.

Водночас у Литві допускають, що можуть посприяти поверненню до України чоловіків призовного віку. Там заявляють, що ще не розглядали конкретні сценарії та стежать за діями Польщі в цьому питанні.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що його країна може допомогти Україні повернути військовозобов’язаних додому. Каже, поляки обурені, коли бачать українців призовного віку «в готелях і кафе». А ось Міністерство внутрішніх справ Польщі пообіцяло продовжити тимчасовий захист для українських біженців, які не матимуть паспортів.

У США заявили, що Вашингтон не має жодного рішення чи офіційної позиції щодо спроби України повернути військовозобов’язаних. Однак уряд країни поважає право Києва визначати свою політику.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!