Як ухилянти на Волині посилають на війну пораненого бійця

Військовослужбовець із Нововолинська Василь Столярук воював із загарбниками на Київщині, Миколаївщині, Запоріжжі. Нині, після поранення, здійснює оповіщення як представник ТЦК.

Про це пише ВСН із посиланням на сюжет 12 каналу.

Василь Столярук - із Нововолинська на Волині. Велика війна застала його на Київщині. Працював будівельником. Одразу перевіз на Волинь родину із сумнозвісної Бучі. 25 лютого із зятем уже був у військкоматі, хоч мав за 50 літ.

«Тоді черги були, 25 - прийняли документи, сказали почекати і прийти 26-го. І 26 увечері я вже був мобілізованим. А 28-го лютого я вже був в 14 бригаді», - пригадує Василь Столярук, представник Нововолинського ТЦК та СП.

Злагодження на Рівненщині, а далі - бої. Як один з найстрашніший - військовий згадує бій 11 березня під Макаровим на Київщині.

«Там загинуло дуже багато наших хлопців. Командир роти. Усул Павло. Після цього йому присвоїли звання Героя України посмертно. Спочатку не усвідомлювали, що це таке, ніхто не знав, що це. Нас заходило в ту Липівку 60 чоловік на 6 БМБ і 2 танки, а розвідка потім розказала, що їх там було 600», - каже волинянин.

Згодом були бої за Миколаївську та Запорізьку області. Військовий розповідає сухо. А коли чує запитання, чи має спогад, яким пишається, каже: «В перший бій, коли всі йшли, не було ні одного такого, що сказав би: «Я не піду». Пішли всі».

Тепер Василь Столярук служить у ТЦК - видає повістки. Сюди його перевели після складної травми, яку отримав під час авіанальоту. Його колеги - всі з пораненнями, контузіями або каліцтвом. Тому, каже військовий, йому важко звикнути до відмовок, які чує то від одного, то від іншого чоловіка на вулиці.

«Він каже: «Я… згоден іти воювати, але коли мені дадуть повістку». Але щоб йому дати повістку – його треба десь знайти. І він втікає від неї. Це мене дивує. У нас нікого нікуди не пакують. Якщо хочеш – береш повістку, не хочеш відмовляєшся від цього. Тому потрібен закон. Після другого року війни повинен бути якийсь закон», - наголошує представник Нововолинського ТЦК та СП.

Було у Василя Столярука й таке, що ті, кому дає повістку, посилають його на війну.

«Були такі випадки – кажуть: «Вам нічо не бракує» чи «Чого ти не йдеш воювати?» Таке було.
- Що ви кажете?
- Кажу: «Вже там був». Пояснюю причину, чому я тут».

Нині чоловік мріє зустріти Перемогу в Ялті. І вболіває за те, щоб в Україні не меншало тих, хто може дати відсіч ворогу, як було у лютому 22-го.

«Ну, якби такі дядьки не пішли, і молодих багато було, думаю, що це було б дуже драматично. Якось вона зачепить кожного. Тому що ми воюємо з монстром, в яких нема ніяких моральних принципів, ні совісті - нічого», - підсумовує Василь Столярук.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!