Втратив на війні обидві ноги: унікальна історія про Героя з Волині, який організував ремонт вулиці у селищі

Втратив на війні обидві ноги: унікальна історія про Героя з Волині,  який організував ремонт вулиці у селищі
28-річний воїн з Волині Дмитро Сливець втратив ноги на війні, але зберіг любов до життя. Воїн самотужки організував ремонт вулиці у селищі Головне.

Про це написала Ольга Бузулук на своїй сторінці у фейсбуці.

"Зараз буде абсолютно унікальна історія про Героя цієї війни. Героя, який залишив обидві ноги на Херсонщині під час атаки на ворожу ДРГ, але який зберіг прагнення жити по-людськи, достойно та гідно. Чого дуже багатьом людям ще треба вчитися…

Знайомтесь: Дмитро Сливець, 28 років. Старший сержант, командир взводу розвідки 63 окремої бригади.

Нині проживає в с. Головне Ковельського району, де успішно організував ремонт частини однієї з вулиць.

Історія Дмитра на перший погляд звичайна. Він був призваний ще в 2013 році, служив контрактником в «Азові» в Маріуполі, згодом звільнився", - йдеться в дописі.

З першого дня повномасштабного вторгнення пішов до «військкомату» разом з товаришами, з якими працював на будівництві в Києві. Став командиром взводу розвідки в 63 окремій бригаді.

"А далі – історія трагічна. Обидві ноги військовий втратив на Херсонщині у травні, виконуючи бойове завдання. «Ми коректували вогонь у Снігурівці і повертались з завдання. На виїзді з першої лінії оборони помітив разом з побратимами, що інших хлопців підірвала ворожа ДРГ. Почали переслідувати цю ДРГ, двох мені вдалось знищити. Поки побратими (два рідних брати) відбігли в інший бік, я залишився під прицілом двох окупантів. Один вистрілив з «мухи», другий з такого гранатомета, який ставить за раз чотири розтяжки в ряд. Я хотів сховатись за автомобілем, але ступив два метри – і напоровся на першу розтяжку. Відірвало одну ногу. Перемотався, почав відповзати, і зачепився за другу розтяжку. Так втратив другу ногу», - додає Ольга.

Два рідні брати-побратими встигли витягнути Дмитра, посадити в авто і відійти. Дорогою в лікарню весь час перебував у свідомості.
Згодом у госпіталь приїхала дівчина, з якою познайомився в Києві напередодні. Через місяць після поранення, прямо в медзакладі, вони й одружились. Після госпіталя перебував на реабілітації у Львівській області.

"А потім вирішили звивати своє гніздечко. Оскільки родом Дмитро з с. Нудиже, а в Головному мешкає його сестра, то вирішили оселитись в Любомлі. Навіть дали завдаток за квартиру. Однак власниця гроші взяла, а квартиру продовжувала продавати далі.

Тож знайшли хатину в с. Головне, де й оселились нещодавно. Дружина Вікторія працює в місцевому магазині. Дмитро ж займається власною справою: виготовляє блоки, плитку, згодом буде бруківка. Нині – в пошуках підходящого приміщення в селі для відкриття власного бізнесу. Каже: тоді будуть робочі місця, податки у бюджет територіальної громади, село розвиватиметься ще краще.

Останні два тижні Дмитро організовує ремонт дороги на вулиці Грушевського, колишня Чкалова. Це майже 2 кілометри. Каже, що при поганій погоді він навіть з дому не може нормально вийти на дорогу: все в ямах і калюжах, тож на протезах незручно пересуватись, а на кріслі колісному – тим більше.

9 березня Дмитро написав у сільській групі в вайбері, мовляв, приєднуйтесь, допомагайте: або фінансово, або фізичною силою, адже треба довести дорогу до пуття.

Зголосилось кілька чоловіків-сусідів.

Також протягом дня назбирали 7 тисяч гривень. Але вже вклали більше 15. Ще треба кілька десятків тисяч гривень, щоб завершити.
Наразі прокопали рів, куди сходитиме вода, осушили дорогу. Далі її вирівняють і засиплять щебенем. Частково посприяв цьому голова громади", - розповідає Ольга.

Чоловіки-сусіди охоче підтримали ідею Дмитра самим хоч частково відремонтувати дорогу. Військовий жартує: були б кошти – можна не одну вулицю в селі зробити.

"Зараз конче необхідно завершити цей відрізок. Маємо підтримати нашого Героя! Він настільки оптимістичний, щирий і відкритий, сповнений мрій та планів! Саме за такими, як Дмитро, - майбутнє країни. І це не голослівні фрази. Це реальні Герої, які сьогодні повертаються (і ще повертатимуться), і живуть, і житимуть серед нас", - зазначає Ольга у дописі.

Реквізити для допомоги:

Приватбанк 5168745612237195

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Втратив на війні обидві ноги: унікальна історія про Героя з Волині, який організував ремонт вулиці у селищі
10 березень, 10:39