Розслідуванню справи «пального Курченка» перешкоджали кадри Пашинського

Однією з причин відтермінування розслідування у справі з незаконною реалізацією конфіскованих «нафтопродуктів Курченка», головним підозрюваним у якій проходить колишній т.в.о. голови Адміністрації Президента Сергій Пашинський, є вплив політика на кадрові призначення у 2015-2019 роках. Зокрема, через посаду голови Державної аудиторської служби України.

Про це пише РБК-Україна

Видання наголошує, що у ті роки основу коаліції у Верховній раді складали «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», і майже всі державні посади ділилися за квотним принципом цими двома політичними силами. Так, за квотою «Народного фронту» (одним із засновників якого був Пашинський) у 2015 році головою ДАСУ призначено Лідію Гаврилову (очолювала службу до 2019 року).

Гаврилова була дружиною Володимира Гаврилова, гендиректора ДП «Укртранснафтопродукт», одного із підозрюваних у кримінальному провадженні. Саме через цю компанію здійснювалася реалізація конфіскованого пального.

У 2017 році НАБУ порушило проти Лідії Гаврилової справу за незаконне збагачення. Детективи з’ясували, що у 2015-2016 роках головна аудиторка набула активів на майже 10 млн грн і подала неправдиву декларацію.

Лише після поновлення розслідування у 2019 році та зміни керівництва ДАСУ у 2022-му НАБУ звернулося до Держаудитслужби з проханням провести перевірку ДП «Укртранснафтопродукт». Висновки аудиторів стали підставою для висунення підозри головним фігурантам у справі «пального Курченка», відповідно до якої інтересам держави завдано збитків на суму майже 1 млрд грн.

Як повідомлялося раніше, після того, як аудитори ДАСУ провели перевірку ДП «Укртранснафтопродукт», Сергій Пашинський влаштував замовні інформкампанії проти нинішньої голови Держаудитслужби Алли Басалаєвої.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!