У волинській лікарні досліджують сон та рахують зупинки дихання. ВІДЕО

Ще один крок у діагностиці хропіння. У ЛОР-відділенні Волинської обласної клінічної лікарні протестували новий апарат поліграфії сну. За ним визначають сонне апное, тобто зупинки дихання під час сну.

Апарат зчитує стан пацієнта, тривалість кожної зупинки, сатурацію і пульс, а також розрізняє обструктивне апное від центрального. Перше безпосередньо пов’язане з хропінням, а отже ця проблема не лише побутова, а й загрозлива здоров’ю людини. Про це йдеться в сюжеті журналіста Андрія Гнатюка, - пише ІА Волинські новини.

Хропіння – його давня проблема, розповідає 51-річний волинянин Сергій Ковальський. Дошкуляє десятки років. Але чому вона виникає і як її позбутися – не знає. Тому чоловік прийшов питати спеціалістів.

«Буває гучно, буває не дуже. Але рідним не дуже подобається, як хроплять поруч. Буває, хроплю, коли лежу на спині. Коли на боці, то майже не хроплю, дуже рідко. Можливо, воно пов’язане із задишкою, бо в мене є проблеми з легенями», – каже Сергій Ковальський.

Читати ще: Поганий сон може викликати сліпоту

Щоби з’ясувати, чим хропіння загрожує чоловікові і чи часто в розслабленому стані він перестає дихати, на нього надівають поліграф сну. Усю ніч апарат буде записувати дихання пацієнта.

Прилад надягають безпосередньо перед сном. Його фіксують на грудній клітці ремінцем. Другий ремінець – на животі. Далі приєднують пульсоксиметр, який чіпляють на безіменний палець. Після цього пацієнту вставляють носову канюлю для діагностики дихання носом. Коли все обладнання зафіксоване, одягнене на пацієнта, натисканням кнопки запускають прилад.

«Після обстеження, проаналізувавши результати, ми можемо визначити, який саме тип апное в цього пацієнта, і підібрати правильне лікування», – зазначає лікар ЛОР-відділення Волинської обласної клінічної лікарні Антон Щурук.

Зранку апарат знімають, а дані завантажують у комп’ютер для вивчення. Новий прилад розрізняє обструктивне апное від центрального. Перше пов’язане зі звуженням дихальних шляхів, що в результаті проходу повітря утворює специфічний звук – людина хропе. Центральне апное пов’язане безпосередньо з дихальними центрами головного мозку, але не призводить до хропіння. Втім в обох випадках апное стає причиною кисневого голодування мозку.

Читати ще: Лікар з Волині розповів, чому хропіння - небезпечно

«Зупинки дихання під час сну у вас унаслідок якихось анатомічних особливостей верхніх дихальних шляхів. Це, наприклад, м’яке піднебіння, язичок м’якого піднебіння, гіпертрофовані мигдалинки – ми це ще подивимося в оглядовій. І що ми бачимо: зупинки дихання супроводжуються падінням сатурації. Також ми бачимо змішане апное, воно тривало 35 секунд, – пояснює Антон Щурук пацієнту. – У такому випадку вам перебачені тільки дієта або СІПАП-терапія (Терапія безперервним позитивним тиском у дихальних шляхах при деструктивних станах, коли в легені надходить недостатньо повітря, – примітка). Є звуження на якомусь етапі верхніх дихальних шляхів. Щоби розправити це звуження, потрібно надягнути маску, СІПАП-апарат і дихати через нього під час сну».

При важкому індексі апное-гіпопное, тобто синдром обструктивного апное сну важкого ступеня, операція не дасть позитивного ефекту, додає лікар.

Із проблемою хропіння звернувся до ЛОР-спеціалістів військовий Максим. Каже: нічим зарадити собі не може, але перед побратимами дуже незручно. Іноді він змушений покидати кімнату й ночувати окремо, аби не заважати спати іншим.

«Турбує хропіння вже 7–8 років. У цивільному житті вдавалося нівелювати ці проблеми. Проте нині в умовах служби, перебуваючи у частині, де багато людей, то їх шкода. Я заважаю, вони не висипаються, довелося щось із цим робити», – ділиться Максим.

Чоловік розповідає, що йому психологічно важко. Також відчуває задишку й нестачу кисню. До цього додається загальна втома, тому впродовж дня хочеться спати.

«Запис апарату тривав вісім годин. З того часу одну годину 25 хвилин Ви зовсім не дихали. Сумарно було 203 зупинки. Вони тривали по 15–20 секунд, але загалом це півтори години. А в цей час мозок працював, і дуже інтенсивно. І в цей час дуже мало надходило кисню Вам в організм – і в мозок, і в серце. Тобто страждають усі органи», – пояснює Антон Щурук.

Допомогти Максимові в перспективі можна хірургічним шляхом, каже лікар, але він мусить схуднути хоча би на 12 кілограмів.

Щоб продіагностувати своє хропіння, можна звернутися в ЛОР-відділення обласної лікарні. Якщо апарат не залучений у чиїйсь діагностиці, його можуть на певних умовах позичити на ніч додому. Вранці пацієнт повинен його повернути і зможе отримати консультацію.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!