«Білогорівку на Луганщині окупанти зрівняли з землею, навіть не має фундаментів», – воїн з Волині Ісус-Назарій
Ісус-Назарій Коржов із Старої Вижівки є командиром розвідувальної роти 24-ої ОМБр імені короля Данила. Його бойовий шлях почався ще до повномасштабного вторгнення, а далі були бої в Кремінній, під Бахмутом та на Херсонщині.
Про це розповіли у бригаді.
Далі - пряма мова.
"Я - старший лейтенант Коржов Ісус-Назар Андрійович, командир розвідувальної роти 24-ї бригади імені короля Данила. У нас взагалі дуже цікава сімейна історія. Мій тато у минулому був засуджений, і у них з мамою довгий час не було дітей. Він дає клятву перед Богом, якщо народиться першим хлопчик, то назве його в честь Бога - Ісусом. Через два тижні мама подзвонила і сказала, що вагітна. І так з'явився я.
Друге ім'я Назарій дала Львівська братва. Можна так сказати. Були такі люди, яким незручно так називати з релігійних міркувань, і мене назвали Назаром, тобто Ісус з Назарета.
Завжди мене питали, чому батьки так назвали. Усіх цікавило, що мій батько, який був засудженим, назвав сина у честь Бога. Такого раніше в історії не було ніколи, я був першим в Україні і в Європі.
Коли рідні дізнались, теж дивувались. Моя рідна тітка взагалі втратила свідомість. Важлива віра у Бога у кожного в серці.
Хлопці жартують, що, мовляв, "на землі все так погано, що сам Ісус прийшов в армію служити".
Служу у 24-ій окремій механізованій бригаді на посаді командира розвідувальної роти після певного бойового шляху та бойових заслуг. Загалом в армії служу з 2017 року контрактником, служив у 80-й десантно-штурмовій бригаді з самого початку. Сказали після певного періоду, що в тебе є непогані задатки, можливо, ти підеш вчитися на офіцера. Довго я так думав, років два. Потім пішов навчатися в Одеську військову академію.
Згодом потрапив у 28-му гірсько-штурмову бригаду. Сідаю на ешелон, приїжджаю в Червоний Лиман. Наш батальйон стоїть у Кремінній. Нас вигрузили, що робити, куди йти, нікого не знаю взагалі.
Потім познайомився з командиром батальйону. Мене запитують, що я вмію робити. Кажу: "Вмію літати". Дали мені "пташечку", і ми почали виїжджати на передній край літати. Начали орки наступати на село Торське. Вони перерізали дорогу між Лиманом та Кремінною, яка вже була в оточенні.
Таку ж велику операцію орки провернули у Білогорівці. Це село просто зрівняли, от взагалі не існує навіть фундаментів.
От я просто не знаю, що ними керує для того, щоб отак іти на чужу землю. Це ж не їхня земля! Вони ж не відбивають своє, це ж чужа територія, взагалі чужі кордони!"
Детальніше про тодішні бої, тактику вагнерівців - дивіться в нашому інтерв’ю з офіцером Королівської бригади.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це розповіли у бригаді.
Далі - пряма мова.
"Я - старший лейтенант Коржов Ісус-Назар Андрійович, командир розвідувальної роти 24-ї бригади імені короля Данила. У нас взагалі дуже цікава сімейна історія. Мій тато у минулому був засуджений, і у них з мамою довгий час не було дітей. Він дає клятву перед Богом, якщо народиться першим хлопчик, то назве його в честь Бога - Ісусом. Через два тижні мама подзвонила і сказала, що вагітна. І так з'явився я.
Друге ім'я Назарій дала Львівська братва. Можна так сказати. Були такі люди, яким незручно так називати з релігійних міркувань, і мене назвали Назаром, тобто Ісус з Назарета.
Завжди мене питали, чому батьки так назвали. Усіх цікавило, що мій батько, який був засудженим, назвав сина у честь Бога. Такого раніше в історії не було ніколи, я був першим в Україні і в Європі.
Коли рідні дізнались, теж дивувались. Моя рідна тітка взагалі втратила свідомість. Важлива віра у Бога у кожного в серці.
Хлопці жартують, що, мовляв, "на землі все так погано, що сам Ісус прийшов в армію служити".
Служу у 24-ій окремій механізованій бригаді на посаді командира розвідувальної роти після певного бойового шляху та бойових заслуг. Загалом в армії служу з 2017 року контрактником, служив у 80-й десантно-штурмовій бригаді з самого початку. Сказали після певного періоду, що в тебе є непогані задатки, можливо, ти підеш вчитися на офіцера. Довго я так думав, років два. Потім пішов навчатися в Одеську військову академію.
Згодом потрапив у 28-му гірсько-штурмову бригаду. Сідаю на ешелон, приїжджаю в Червоний Лиман. Наш батальйон стоїть у Кремінній. Нас вигрузили, що робити, куди йти, нікого не знаю взагалі.
Потім познайомився з командиром батальйону. Мене запитують, що я вмію робити. Кажу: "Вмію літати". Дали мені "пташечку", і ми почали виїжджати на передній край літати. Начали орки наступати на село Торське. Вони перерізали дорогу між Лиманом та Кремінною, яка вже була в оточенні.
Таку ж велику операцію орки провернули у Білогорівці. Це село просто зрівняли, от взагалі не існує навіть фундаментів.
От я просто не знаю, що ними керує для того, щоб отак іти на чужу землю. Це ж не їхня земля! Вони ж не відбивають своє, це ж чужа територія, взагалі чужі кордони!"
Детальніше про тодішні бої, тактику вагнерівців - дивіться в нашому інтерв’ю з офіцером Королівської бригади.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0