«Мене вберегла ікона в кишені та молитва», – історія 25-річного Героя з Волині, який воює з 18 років

Олексій Назарчук - 25-річний захисник з Волині. На війні хлопець з 18 років - ще з часів АТО. А від початку повномасштабного вторгнення до Олексія доєдналися всі чоловіки в його родині: батько та четверо дядьків. Разом вони несли службу у 100-й окремій бригаді ТРО та брали участь у боях на Донеччині.

Історію воїна розповіли у реабілітаційному Центрі НЕЗЛАМНІ.

“Мене вберегла ікона в кишені та молитва”, - у цьому переконаний воїн, в метрі від якого приземлився ворожий боєприпас. Уламки хоч і посікли все тіло, однак не зачепили життєво-важливих органів. Нині захисника ставлять на ноги спеціалісти Національного реабілітаційного Центру НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN).

Поранення Олексій отримав на початку цієї зими. Пригадує як це було: “Ми сиділи в будівлі та спостерігали через тепловізор за росіянами. В момент я чую як щось летить прямо в нас. Ховатися було ніде. Я витяг з кишені ікону та почав молитися. Прилетіло в метрі від нас. Уламки посікли мені все тіло, а особливо - ногу”. Саме в той день в його батька був день народження. Тому цей день він не забуде ніколи.

Медикам вдалося зберегти Олексієві ногу, адже уламки - на диво - не зачепили кістку. Утім поранення все одно серйозне. Сильно пошкоджені м'які тканини, судини, м'язи та сухожилля. Позаду в пораненого захисника три шпиталі в різних куточках України. Після заживлення ран Олексія скерували на реабілітацію до Львова - у Центр НЕЗЛАМНІ.

“Дуже хотів саме у цей центр, бо впевнений, що тут мене поставлять на ноги. До цього дивився фотографії, як хлопці успішно реабілітуються з надважкими пораненнями та на що здатні ваші спеціалісти. Тому хотів саме сюди”, – говорить Олексій.

З першого дня перебування у Центрі із захисником почали займатися фізичні терапевти. Спершу - просто на лікарняному ліжку. Наші спеціалісти кажуть, що Олексій не зважає на біль та труднощі і докладає максимум зусиль до свого якнайшвидшого відновлення. Вже є перші успіхи. Воїн почав потрохи ставати на стопу.

Мотивує Олексія на шляху до одужання бажання повернутися до побратимів і разом продовжити боротьбу. НЕЗЛАМНИЙ захисник каже: “Я не боюся померти за свою Україну, зовсім не боюся. Я її дуже сильно люблю і поважаю”.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!