Бренд з прадавніми символами і сенсом: як волинянка створює аксесуари з українською душею

Особливий бренд LADOM, який наполовину родом з Луцька, має амбітні плани, а ще – унікальні і надзвичайно глибокі сенси.

Народжений посеред бурхливих і важких подій для того, аби дати зрозуміти українцям – хто ми, допомогти пізнати коріння і предків, а також дати розуміння, що дізнаватись про це зовсім нескладно.

Одна із засновниць бренду Аліна Цьось розкрила секрети свого самобутнього дітища. Про шлях, який вони пройшли зі своєю бізнес-партнеркою Лілією Іваневич, - у матеріалі ІА Конкурент.

Бекграунд, або Передісторія народження бренду

Аліна родом з Луцька. З шести років займалася народними танцями в ансамблі «Радість», потім навчалась в Ірпені в університеті. Там також танцювала народні танці.
«Мені завжди була близька тема всього українського. Я пам’ятаю, як ми їздили на гастролі в дитинстві за кордон, і ці реакції іноземців, те, як вони сприймали нас, мені це приносило велике задоволення.
Після університету я професійно займалася у сфері страхування, підприємницькою діяльністю, ця тема з танцями у мене якось відлягла. Окрім цього, мене цікавила стилістика, це було моє хобі. З цим я жила», – розповіла нам Аліна.

Коли почалася повномасштабна війна, після кількох місяців активної волонтерської діяльності подруги залучили Аліну до їхнього бренду вишиванок.

«Ми продавали ці вишиванки за кордон. У цього бренду я була моделлю, було досить цікаво. Але почала задаватися питанням, що символізує та чи інша вишивка, орнамент, символ і т.д.
Відповіді я не мала де отримати. Розуміла, що є книги, є інтернет… Проте хотілося більш професійно дослідити цю тему.
Влітку 2022 року я поїхала на ретрит з йоги, там ми познайомились з моєю партнеркою Лілією Іваневич. Вона – доктор історичних наук і етнограф, досліджує українську орнаментику, випустила свою монографію на цю тему.

Під час однієї з наших телефонних розмов я розуміла, що у неї є та глибина, яка мені потрібна. У жовтні 2022-го ми зустрілися у Києві, там склався пазл з науки і мого бачення сучасного. Таким чином ми вирішили трансформувати матеріали, які Лілія назбирала, і реалізувати на практиці», – пояснила бізнесвумен.

Що таке LADOM і як він народився

«LADOM» – це дизайн-проєкт української орнаментики, створений на основі музейних, архівних, колекційних та експедиційних матеріалів 21-річних наукових досліджень докторки історичних наук і етнографа Лілії Іваневич та підприємницького досвіду у сфері виготовлення етновиробів Аліни Цьось.

Місія – інтеграція символізму народних орнаментів у життя людей та популяризація глибини української культури в світі. Ціль – захист життя людей за допомогою енергії автентичних орнаментальних символів усіх 16 етнорегіонів і етнорайонів України та через трансформацію їх колористики.

«Ми довго думали, що можемо робити. Власні вироби і створювати бренд? Для цього потрібні великі ресурси. Тому мені прийшла така ідея: швидше популяризувати українську орнаментику ми можемо за допомогою партнерства з різними виробниками.
Ми вирішили створити проєкт, придумали глибоку назву – LADOM, де L –логос, себто наука, А – аніма – душа, D – дерево життя – наш символ і ОМ – це перший звук всесвіту.
Згодом задались питанням: де б ми хотіли бачити українську орнаментику? Не тільки у вишиванках, не тільки у сорочках, а хотілось бачити на картинах, на аксесуарах… Тому ми вирішили запартнеритись з різними сферами і таким чином надавати дизайн-ескізи і відтворювати ці символи, даючи пояснення.
На одному з благодійних аукціонів, де ми були, познайомилися з брендом Shpalta. У власниці бренду був запит на українську колекцію і таким чином зробили колаборацію хустинкових виробів – це хустинки трьох видів і твіллі. Цією колекцією ми хотіли розкрити види української орнаментики, показати її глибину через аксесуари для жінок. Бо українська орнаментика є дуже різноманітна, як і застосування цих хустин», – каже Аліна Цьось.




Зазначимо, що ці хустини з орнаментами Поділля надзвичайно універсальні. Жінка може дуже по-різному застосувати їх: як топ, зав’язати на шию, як бандану, як аксесуар на сумку.

Чому Поділля? І як з іншими регіонами України?

Партнерка Аліни Лілія родом з Хмельницького, це її рідний етнорегіон України. До того ж, за словами засновниці бренду, саме Поділля є найбільш різноманітним у плані української орнаментики серед 16-ти етнорегіонів.

«Вирішили спершу показати центр української орнаментики, а далі уже розкривати усі інші етнорегіони.
Одна із цілей проєкту – це також і наукова сторона, бо ми розуміємо, що ніхто в Україні цього ще не зробив і практично доступ до фондів мають лише науковці. Хочемо паралельно додавати матеріали з усіх етнорегіонів України, оскільки всі матеріали формуємо у наш каталог, на який є авторське право. Таким чином даємо орнаментам цих регіонів ще й практичну сторону.

Показати етнорегіони України ми хочемо за допомогою власних колекцій сорочок. Це будуть такі собі фемелі-луки.
Хотіли спершу би розкрити Полісся, Волинь. Бо я родом звідси. Це буде чесно, це буде символічно. Зараз маємо запити з Луцька, з Волинської області. Наразі беремо участь у проєкті з брендом вишитого одягу SVARGA», – каже Аліна.

Бізнесвумен каже, що є запит на розкриття й інших регіонів етнорегіонів, більш східних.

«Це така глибока робота на роки. Один з проєктів – показати давню сорочку наших предків. Хотілось, щоб це було естетично красиво і люди бачили й розуміли відмінності тої чи іншої вишивки, символу і кольору свого етнорегіону», – додала жінка.

Також бренд розробив власну колекцію вишитих комірів і за допомогою них, зокрема, розкриває символіку вишивки усіх регіонів України.



LADOM згодом розробив власну колекцію бісерних прикрас – криз під назвою «Гармонія українських традиційних прикрас».


Третя у доробку бренду – ювелірна колекція. Бренд розробив 12 моделей підвісок давніх українських символів.

Шлях хустини

Впізнаваність бренду дали саме хустинкові вироби. Але ж погодьтеся, надзвичайно цікаво дізнатися, як саме її створюють. Особливо, коли здається на перший погляд, що нічого складного немає.

Засновниця Аліна каже, що вони з партнеркою спершу обирають орнамент з їхнього каталогу і досліджених матеріалів, читаючи мову цих символів.

«Це важливо, щоб розуміти, що ми можемо дати людям. Далі за роботу береться наша дизайнерка, якій даємо чітке ТЗ: як ми бачимо цю хустину, в яких кольорах... Намагаємося поєднати символ і трендовий колір, аби це було модно і сучасно. Далі вона вручну вимальовує кожну деталь, тому наша хустинка має такий ефект, ніби вишита вручну», – ділиться жінка.

Далі затверджений макет іде на друк. А після друку виріб ретельно тестують.

Виклики, труднощі і перешкоди

Власниця зізнається, що проєкт народжувався в гармонії через конфлікт і кризу. У них з партнеркою був нульовий досвід. Не знали, що робити, як створити бренд, як запустити сторінку у соцмережах. Перше, на що пішли – просто почали робити без професійних консультацій.
«Ми зіткнулися з тим, що не знаємо, як робити те чи інше, і як це робити правильно. Відповідно, втратили трохи часу. Почали створювати вироби, проте не торкнулися маркетингу, піару…
Також ми стикнулися з тим, що важко знайти людей в команду, які відчують нас, наш продукт. Були труднощі з підбором консультантів. Ми спілкувалися з багатьма маркетологами, вони відразу казали, що це новий проєкт, новий напрямок. А ще побачили: чим більше взаємодіємо з партнерами, тим більше розуміємо, що потрібно враховувати і їхні особливості», – каже Аліна Цьось.

«Ми спробували власне виробництво, і тут також є багато нюансів. Основне – ми вчимося, бо розуміємо, що робимо усе з нуля. Ми прийняли, що розкриваємо проєкт і розвиваємося самі. Ми дали собі цей час».

Як вплинула війна

Українці почали більше цікавитись своїм корінням і своїм минулим з початку повномасштабної війни. Але погодьтеся, це точно не все, що рухає людьми, які купують українське.

Засновниця LADOMу вважає, що у багатьох людей увімкнулася свідомість. Вони почали себе ідентифікувати українцями.

«Але чому українці? Чому у тій чи іншій області? А які там особливості? До того ж не треба забувати про моду і тренди. Уже другий рік бути українцем – це модно, носити українське – це модно, але є запит і на цю глибину. Тобто люди уже починають включати цю розпізнавальну здатність», – додає Аліна.

Як потрапила у центр Дія.Бізнес у Луцьку

Засновниця бренду зізнається, що все більше людей хочуть дізнатися про семантику і символіку вишивки, а не просто сприймати сам факт її існування.

«Коли я виступала з лекцією у центрі Дія.Бізнес у Луцьку, усім було цікаво пізнати цю глибину, види орнаментів, який вигляд вони мають, що вони означають, їхні кольори, особливості, і те, як їх інтегрувати у нашу сучасність», – зазначила бізнесвумен.

Аліна каже, що про центр Дія.Бізнес у Луцьку вона дізналася випадково, побачивши їх в Інстаграмі.

«Моя подруга – власниця GoodMoodFood Ольга Берестюк ходила на ці навчання офлайн, а я онлайн. Згодом я зрозуміла, що хочу бути присутня офлайн на заняттях і почала моніторити, які є лекції», – розповіла Аліна.

Проте не слухачкою єдиною. Власниця дизайн-проєкту уже встигла виступити з лекцією.

«Це для мене був момент прояву. Я багато їздила по різних містах, думала повертатися в Київ, бо довгий час жила там, а центр Дія.Бізнес мене так закріпив у Луцьку. Я зрозуміла, що тут є багато класних професійних людей, у них дуже круті цілі і місії – розвинути наше місто, проявити його. Таким чином мене це замагнітило.



Далі у мене виникла така ідея: можна принести користь Луцьку у форматі лекції. Я порозмовляла з Тетяною Зубрик (керівницею центру Дія.Бізнес у Луцьку, - ред.), вона підтримала. Спочатку з вхідною лекцією виступила моя партнерка про трансформацію традиційного одягу, а далі я продовжила цю тему своєю лекцією про те, як застососувати це практично. Ми дуже раді, що центр хоче зачепити і такий культурний напрямок», – пригадує власниця бренду.

«Це дуже круто – давати цінність людям, особливо, коли на це є запит. Навчання тут розкрило очі на те, що потрібно усе будувати, навчатися постійно, комунікувати з людьми, говорити про свої запити, проблеми і так набагато швидше можна вийти плюс», – підсумувала Аліна.
* * *
Цікаво, що унікальність дизайн-проєкту LADOM – у джерелі матеріалів, сформованих у вигляді монографії та окремого каталогу орнаментів з поясненнями їх класифікації, символіки й колористики.

Авторки планують продовжити наукові дослідження української орнаментики усіх 16-ти етнорегіонів і етнорайонів України, щоб розкривати їх глибину й розмаїття через дизайн ескізів та колекції виробів.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!