«Не знаю, як мені вдалося вижити»: військовий з Волині півтора року відновлюється від поранення

У Любомльському ТМО проходить лікування та реабілітацію боєць, котрий дістав поранення під Соледаром. Захисник шість місяців був прикутий до ліжка.

Про це повідомляють у КНП "Любомльське ТМО Любомльської міської ради".

У кабінеті фізичної терапії, яким завідує лікар фізичний терапевт Сергій Кучко, Андрій Прокопюк саме робив останні вправи з гирею правою рукою, розробляючи зламану під час поранення ключицю. Тепер, зізнається Андрій, може з легкістю завести праву руку за голову, за спину, а ще пів року тому не міг навіть підняти її на рівні плечей.

З першого дня початку великої війни пішов воювати, отримав поранення ще у серпні 2022 року під Соледаром, зачепивши виставлену росіянами «розтяжку» на протипіхотній міні. Осколки просікли майже все тіло, розтрощили кістки на ногах, позастрягали у руках. Тоді Андрій отримав сім переломів.

«Ще дев’ять осколків ношу в собі. А оце – ті шрами, які залишилися після операцій, - і чоловік підгортаючи штани, показує шрами на обох ногах. – Отут, на правій нозі, немає частини кістки. Думав, що ногу мені так і не врятують. Бо були порвані мало не всі артерії, пробиті легені».

Військовослужбовець каже, що протипіхотна міна 82 мм містить у собі понад 2,5 тисячі осколків, які розлітаються на 30 метрів у радіусі (сама міна при детонації «підскакує на 80 см у висоту, і лише потім розривається).

«І от в радіусі 30 метрів ці осколки косять все. Як мені вдалося вижити – не знаю досі. Лікарі у львівському військовому госпіталі, куди я згодом потрапив, казали, що як мінімум у мене мало не бути обох ніг», - розповідає Андрій.

Одразу після поранення з «червоної зони» військового евакуювали у стабілізаційний пункт у Бахмут, звідти – у Дніпровську лікарню імені Мечникова, де одразу його помістили у реанімацію, зробили декілька стабілізаційних операцій. Після Дніпра перевезли у Вінницю, де зробили 4 операції. Потім Андрій потрапив у Львів, де уже переніс 15 операцій.

Потім Андрій потрапив у Закарпаття у Мукачівський госпіталь, де на нього чекало ще вісім оперативних втручань. В сумі Андрій переніс близько 30 операцій. І весь цей час боєць був лежачим.

Там же військовослужбовець попросився у лікарів відправити його ближче до рідної домівки. Так Андрій потрапив на реабілітацію у Ковельське МТМО, де його поставили на ноги. Хоч і з милицями, але чоловік може самостійно пересуватися, обслуговувати себе.

З жовтня 2023 року Андрій Прокопюк проходить лікування та реабілітацію у травматологічному відділенні Любомльського ТМО, займається з фізіотерапевтами. Також військовий потребує постійного контролю лікарів, щоденних перев’язок рани на нозі, де відсутня частина кістки. Каже, за всі ці місяці, що лікується та займається із реабілітологами у Любомльському ТМО, відчув себе значно краще.

«Дуже дякую за все лікарю-травматологу Олександру Скучинському та завідувачу травматологічного відділення Андрієві Бондаренку, медичній директорці Наталії Ліщук, фізичному терапевту Сергієві Кучку, невропатологині Надії Станіславчук, а також медичним сестрам та санітаркам травматологічного відділення (старша медична сестра - Оксана Волинець) та відділення реабілітації за професіоналізм, чуйність, доброту та хороше ставлення», - каже Андрій Прокопюк.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!