Де на Волині пропонують житло для ВПО і коли з’явиться не тимчасове? Огляд прихистків

У перші місяці після повномасштабного вторгнення українці показали колосальну організованість у допомозі тим, хто залишився без житла.

Не чекаючи законодавчих врегулювань, указів і постанов, у західних і центральних регіонах почали активно приймати сім’ї переселенців у свої домівки та створювати масові місця для тимчасового проживання.

Притулки організовували в гуртожитках, навчальних і соціальних закладах, церквах, ресторанах, готелях — усюди, де була можливість швидко адаптувати приміщення під житло. Не завжди вдавалося створити ідеальні умови для проживання, швидше — як варіант тимчасового вирішення проблеми.

Лише у вересні 2023 року держава вперше законодавчо втрутилась у процес надання тимчасового житла для ВПО. Детальніше про те, хто саме має можливість отримати безкоштовне місце проживання та які варіанти прихистків є на Волині — у статті.

Перший етап. Стихійна допомога
За останніми даними у Волинській області на обліку перебуває 47 400 внутрішньо переміщених осіб: майже вдвічі менше, ніж загалом сюди приїхало за час повномасштабної війни. Хтось перебував на Волині лише транзитом і поїхав далі, найчастіше — за кордон, інші вже повернулися додому на визволені території.

Більшість із цих людей поселилися у приватному секторі — самостійно винаймають житло, зупинилися у знайомих чи родичів, або ж знайшли хату-пустку у якомусь селі. Лише близько 8% вимушених переселенців не мають змоги самостійно вирішувати житлове питання і потребують місць у прихистках.

Зараз таких на Волині, за інформацією Волинської ОВА, — 82. Усі вони — різні за форматами. Десь це лише частина сільської амбулаторії, де проживає 1-2 сімʼї. В інших — переважно, в приміщеннях колишніх гуртожитків — облаштували від 50 до 100 місць.

До речі, на відміну від інших західних областей України, на Волині не було і немає жодного стихійного транзитного прихистку — типу настелених матраців у спортзалах чи церквах. Усі приміщення, де приймали ВПО, мали мінімальні умови для проживання.


Другий етап. Врегулювання державою
Уже в перший рік масового розселення ВПО виникло багато запитань щодо їхніх прав та процедури поселення і проживання. Хто має першочергове право на заселення? Наскільки довго ВПО можуть жити у гуртожитках? Яка подальша доля приміщень, облаштованих під прихистки?

Для внесення ясності у ситуацію 1 вересня 2023 року Кабмін прийняв Постанову № 930 про «Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання ВПО». У першу чергу визначили, хто саме із ВПО має право на безкоштовні місця тимчасового проживання. Це — ті, хто:

- має офіційний статус ВПО і приїхав із територій, де ведуться активні бойові дії,
- не мають у власності житла на територіях, де не ведуться активні бойові дії (площею не менше, як 13,65 м2 на одного члена родини),
не є військовослужбовцями,
- не мають іншого тимчасового місця проживання — наприклад, гуртожитку від навчального закладу, якщо ВПО є студентом.

Цим нормативним актом держава також запропонувала стихійно утвореним прихисткам отримати офіційний статус. На Волині таку процедуру пройшло лише 17 прихистків (із 82).

Що це змінює? Постанова зобовʼязує ВПО та балансоутримувачів приміщень укладати договори, в яких вони обумовлюють:

- порядок вселення і виселення, передачі майна в користування, умов відшкодування майна у разі пошкодження,
- правила проживання, за системне порушення яких балансоутримувач приміщення має право виселяти мешканців,
- обов’язок балансоутримувача забезпечувати надання комунальних послуг,
- термін проживання — півроку із можливістю продовження ще на півроку та ін.

У той же час Постанова не визначає правових наслідків, які б мали настати, коли прихисток відмовляється отримати офіційний статус місця тимчасового проживання ВПО. Тому більшість приватних прихистків залишились працювати у старому режимі — без офіційного статусу.

Які варіанти житла для ВПО є зараз на Волині?

Гуртожитки. Найбільше місць для тимчасового проживання ВПО облаштовані у гуртожитках навчальних закладів. Восени 2022 року у більшості навчальних закладів виникла потреба заселяти в гуртожитки студентів, відповідно, для ВПО залишили тільки частину приміщень.



Наразі вільні місця для ВПО є у прихистках:

с. Луків Ковельського району, гуртожиток профтехучилища,
м. Любомль, гуртожиток ліцею,
м. Нововолинськ, гуртожиток електромеханічного коледжу,
м. Нововолинськ, гуртожиток центру профтехосвіти,
м. Володимир, гуртожиток педколеджу,
с. Сенкевичівка Городищенської громади Луцького району, гуртожиток школи,
м. Горохів, гуртожиток коледжу Львівського національного університету природокористування.




Деякі заклади висловили бажання заселяти у свої гуртожитки лише ВПО із числа студентів та викладачів релокованих вузів. Така ситуація, наприклад, із гуртожитком ЛНТУ, який нещодавно відремонтували за європейські грантові кошти. 1,6 млн євро пішло на реконструкцію приміщення та облаштування 180 місць. Після завершення робіт сюди заселили студентів свого вишу, а також студентів і викладачів Донецького національного технічного університету.


Законсервовані сільські школи та амбулаторії. У процесі реформування освіти та медицини за останні роки в селах закрили багато малокомплектних шкіл та амбулаторій. Приміщення цих закладів — законсервували. У 2022 році у багатьох із них облаштували прихистки для ВПО.

Із плюсів — приміщення здебільшого перебувають в хорошому стані, після капітальних ремонтів, мають усі зручності. У порівнянні з гуртожитками — компактні, а тому — більш затишні для проживання. Із мінусів — у селах, де закривали школи та амбулаторії — не надто активне життя, мало мешканців, немає роботи, розвинутої інфраструктури.

Варіант такого житла швидше підійде не молодим сім’ям із дітьми, а літнім людям чи з обмеженою дієздатністю. Хоча, з іншого боку, цим категоріям потрібен оперативний доступ до медичних послуг, чого віддалені невеликі села теж не можуть запропонувати.

Наразі вільні місця для ВПО є у прихистках, що облаштовані у законсервованих школах та амбулаторіях, є у:

с.Ставок Олицької громади,
смт Олика Луцького району,
с. Смідин колишнього Старовижівського району,
с. Новий Мосир Голобської громади Ковельського району,
с. Дерно Луцького району.




Релігійні громади, благодійні фонди та інші приватні прихистки. До потреби надати житло людям, які рятуються від війни, із перших днів активно долучилися релігійні громади та благодійні організації.

Благодійний фонд «Переображення» організував притулок у своєму ретрит-центрі в с. Заозерне, що біля Згоран; церква «Еммануїл» — у смт Турійськ; «Фіміам» приймав ВПО у Луцьку; у с. Озеро Ківерцівської громади на території оздоровчого табору благодійного фонду «Шведський центр допомоги» провели ремонт старих приміщень та зводять нові модульні будинки.


Організовані релігійними громадами притулки — одні з найкращих на Волині. У приміщеннях —- хороші ремонти, сучасні умови для проживання, крім того, мешканцям таких притулків регулярно надають гуманітарну допомогу.

Жодна із релігійних громад не захотіла офіційно реєструвати місце тимчасового проживання ВПО, згідно із Постановою Кабміну №930. Проте це не означає, що переселенців будуть примусово виселяти чи іншим чином змінять умови проживання. Зазвичай тут чітко діють власні прописані правила, дотримання яких є обов’язковим.



Із усіх волинських притулків приватної форми власності отримати офіційно статус місця тимчасового проживання вирішив лише притулок, що розташований в «Адреналіні» у Луцьку. Тут із перших днів повномасштабного вторгнення надавали прихисток ВПО. Наразі є можливість заселити 81 людину, проте майже всі місця зазвичай зайняті.

Третій етап. Не тимчасове, а постійне житло
Резерву соціального житла на Волині наразі немає, проте потреба забезпечувати певні категорії ВПО не тимчасовим, а постійним місцем для проживання — очевидна.

У деяких громадах Волині місцева влада уже розглядає можливість передачі місць, де були облаштовані тимчасові прихистки, під соціальне житло. Наприклад, таке, ймовірно, можуть зробити із гуртожитком ветеринарного коледжу у Рожищі, який понад 10 років не використовувався за призначенням. Під час заселення сюди ВПО з’ясувалося, що будівля за час простою стала майже непридатною для проживання, проте за допомогою іноземних благодійних фондів та силами самих ВПО вдалося відновити систему опалення, водопостачання, освітлення, провести інші ремонтні роботи.

Також можливість передачі гуртожитків під соціальне житло розглядають у Нововолинську, Володимирі і Ковелі. Проте для того, щоб справа швидше зрушилася з місця, потрібне сприяння на рівні центральних державних органів. Більшість гуртожитків — на балансі Міністерства освіти і науки, тому справі допомогла б розробка спрощеного механізму передачі державного майна в комунальне.

Етап на перспективу. Не лише житло
Постраждалі від війни українці, змінюючи місце проживання навіть на тимчасове, потребують не лише квадратних метрів. Окрім базових потреб у заробітку, належній медичній допомозі, додалася необхідність психологічної допомоги, фахових юридичних консультацій, часто — інклюзивного підходу до облаштування приміщень і простору.
У перші місяці повномасштабного вторгнення була потреба організовувати прихистки дуже швидко, тому подібні нюанси часто не враховувались. Проте для повноцінної інтеграції ВПО та облаштування нормального способу життя — необхідне не тільки місце, де можна жити.

Організації, які системно працюють із внутрішньо переміщеними особами, розуміють таку потребу.

«Ми надаємо різну допомогу ВПО у місцях компактного поселення: від засобів гігієни і до психосоціальної підтримки та навіть ремонтних робіт у приміщеннях. Але також реалізовуємо і більш глобальні інтеграційні проєкти. Відкриваємо спортивні і дитячі майданчики, інші громадські інтеграційні простори, де ВПО можуть знайомитись із місцевими мешканцями», – повідомила старша соціальна працівниця по роботі з громадами благодійного фонду «Рокада» Тетяна Франчук.

«Один із наших перших проєктів — «Крути педалі», який ми реалізували в Колках. Приватний прихисток розташований у будівлі колишнього санаторію, за 3 км від від центру громади, і туди не доїжджає громадський транспорт. Для того, щоб вирішити цю проблему, ми закупили велосипеди, облаштували велопарковки. Коли дозволяють погодні умови — мешканці прихистку тепер мають можливість легко добратися до центру селища», — розповідає соціальна працівниця по роботі з громадами благодійного фонду «Рокада» Волинь Олена Кузьмич.

Іще один проєкт, який почали реалізовувати на Волині за принципом «не лише житло» — центр відновлення RE: Ukraine Housing Lutsk у с. Жидичин Луцької громади. Ініціаторами проєкту є платформа «Алгоритм дій», що долучилися до всеукраїнської ініціативи RE:Ukraine Housing архітектурного бюро balbec bureau.

Своєю ціллю вони називають створення повноцінної екосистеми: окрім гідного комфортного житла, людям, що постраждали від війни, буде надаватись ще й спектр послуг для їх ментального та фізичного відновлення.

Також тут запланована інтегрована інфраструктура. Територія містечка буде загальнодоступна – всі місцеві жителі матимуть можливість відвідувати облаштовану набережну річки Стир, спортивні майданчики тощо. Крім того, для ВПО буде розроблена спеціальна програма реінтеграції, продумані умови та можливості для їхнього відновлення.
Наразі уже облаштована дорога до майбутнього містечка, підведені комунікації, а також встановлений зразок модульного будиночка. Загалом на площі у 6 гектарів одночасно може відновлюватись приблизно 450 українців, що потребують допомоги.

Куди звертатися, якщо виникла потреба у тимчасовому житлі для ВПО?
Телефон гарячої лінії, де нададуть більше інформації про вільні місця у прихистках на Волині – 066 657 09 15.

Текст — Людмила Яворська
За матеріалами, наданими у Департаменті соціальної політики Волинської військової адміністрації, Благодійному фонді «Рокада» Волинь.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!