«Я молив Бога, щоб Аліна була жива»: історія волинян, які разом захищали Маріуполь і потрапили в полон
У Державній прикордонній службі розповіли вражаючу історію кохання пари волинських прикордонників, що пройшла полон – а тепер знову разом.
Про це йдеться на сторінці ДПСУ у фейсбуці.
Прикордонників Іллю та Аліну війна розлучила в Маріуполі. Дівчину звільнили з полону в жовтні 2022 року і відтоді вона чекала на повернення коханого додому. За цей довгий період від нього не було жодної звістки. Та 3 січня 2024 року пролунав дзвінок і вже за кілька секунд почулося рідне й довгоочікуване «Це я…».
"Я молив Бога, щоб Аліна була жива-здорова. Я вже думав, що її немає. Я вже дуже багато разів її похоронив. Однак біля мене були хлопці, які казали "Ілля, вона сильна, не переживай, все буде добре"", – каже військовий.
3 січня, коли Іллю обміняли разом з 230 українцями, він набрав батька.
"Кажу: "Ти знаєш, хто це дзвонить?".
Він відповідає: "Ні".
"Тату, це Ілля". Він кричить, плаче. "Синок, ти живий, ти вернувся! Я думав, тебе вже нема".
Після того я одразу запитав, де Аліна. Він каже: "Аліна, слава Богу, вже рік як вдома", – розповідає хлопець.
Наразі Ілля проходить реабілітацію та нарешті має можливість міцно тримати свою наречену за руку. Про нелегкі випробування й перші емоції зустрічі – у відео.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це йдеться на сторінці ДПСУ у фейсбуці.
Прикордонників Іллю та Аліну війна розлучила в Маріуполі. Дівчину звільнили з полону в жовтні 2022 року і відтоді вона чекала на повернення коханого додому. За цей довгий період від нього не було жодної звістки. Та 3 січня 2024 року пролунав дзвінок і вже за кілька секунд почулося рідне й довгоочікуване «Це я…».
"Я молив Бога, щоб Аліна була жива-здорова. Я вже думав, що її немає. Я вже дуже багато разів її похоронив. Однак біля мене були хлопці, які казали "Ілля, вона сильна, не переживай, все буде добре"", – каже військовий.
3 січня, коли Іллю обміняли разом з 230 українцями, він набрав батька.
"Кажу: "Ти знаєш, хто це дзвонить?".
Він відповідає: "Ні".
"Тату, це Ілля". Він кричить, плаче. "Синок, ти живий, ти вернувся! Я думав, тебе вже нема".
Після того я одразу запитав, де Аліна. Він каже: "Аліна, слава Богу, вже рік як вдома", – розповідає хлопець.
Наразі Ілля проходить реабілітацію та нарешті має можливість міцно тримати свою наречену за руку. Про нелегкі випробування й перші емоції зустрічі – у відео.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
«Я молив Бога, щоб Аліна була жива»: історія волинян, які разом захищали Маріуполь і потрапили в полон
17 січень, 12:50
У центрі Луцька хочуть збільшити кількість паркомісць та впровадити в’їзні термінали
17 січень, 12:25