Бронювання військовозобов’язаних за сплату податків обговорюється, але пропозицію ще не виносили офіційно, – ЗМІ
В Україні можуть змінитися правила бронювання військовозобовʼязаних, зокрема критерієм для цього може стати сплата податків з офіційної зарплати чи доходів, повідомило видання Forbes з посиланням на джерела в Офісі президента та двох фракціях.
Джерела Суспільного повідомили, що така ідея дійсно обговорюється. Водночас наразі офіційно її не виносили на обговорення ані комітету з нацбезпеки, ані владної фракції.
Як повідомило видання Forbes з посиланням на джерела, такі зміни розглядають в Офісі президента та уряді. Начебто бронювання від мобілізації зможуть отримати фізичні особи, які сплачують в місяць ПДФО на рівні 6 тисяч гривень, тобто ті, хто має близько 33 400 тисяч гривень окладу.
Також звучала пропозиція – поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 грн, що майже відповідає першому варіанту.
Третій параметр: на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (відповідає окладу 66 000 грн).
Співрозмовник Суспільного з оточення керівництва ОП сказав, що ініціатива бронювання військовозобов’язаних, які сплачують певну суму податків з офіційної зарплати чи доходів, дійсно обговорюється. Також це нам підтвердило джерело в Мінекономіки.
За словами нашого співрозмовника у "Слузі Народу", питання про це підніматимуть на наступному засіданні фракції.
Водночас прессекретарка фракції Юлія Палійчук повідомила, що депутати не отримали офіційні пропозиції щодо зміни підходу до бронювання: "Я можу лише ще раз повторити, що ми коментуємо виключно факти, законопроекти та інформацію з офіційних джерел".
Голова профільного комітету Ради з питань нацбезпеки Олександр Завітневич у коментарі Суспільному сказав, що наразі це лише чутки, оскільки в законопроєкті про внесення змін до мобілізації немає положення про зміну правил бронювання, а інших документів, які би стосувалися питань мобілізації, — не передбачено.
У Міністерстві оборони України готуються пакетні зміни й одна з пропозицій – оновлена процедура бронювання працівників. Наразі вона ще не узгоджена й формується, проте, як тільки процедура та її окремі елементи (мобілізація, бронювання, відпустки військовослужбовцям) буде погоджено – деталі буде анонсовано.
Бронювання військовозобов'язаних працівників
3 березня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив постанову № 194 "Про деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану. Вона стосується порядку бронювання, однак також вказує на основний критерій — бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Тобто, постановою не пов'язується процедура бронювання із мобілізаційними завданнями, що значно збільшує коло бізнесу, які можуть скористатись бронюванням.
27 січня 2023 року уряд прийняв постанову щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час №76, якою було затверджено "Порядок бронювання військовозобов’язаних".
Згідно з документом:
подаватися на бронювання співробітників можуть не лише державні структури та підприємства, що виробляють товари для ЗСУ або виконують "мобілізаційні завдання" (тобто так чи інакше працюють на підтримку сектору оборони), а й компанії, що отримали статус "критично важливих для економіки";
визначено конкретний відсоток працівників, яких можна бронювати – 50% від кількості військовозобовʼязаних, а не 40%, як раніше.
Кабмін допускає і більш високий відсоток, але лише "у разі обґрунтованої потреби". Важливе доповнення, якого не було раніше — топ-керівники підприємств чи держструктур підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
зазначено конкретні терміни бронювання – шість місяців. Раніше у постанові містилося менш чітке формулювання "до 6 місяців";
підприємства паливно-енергетичного комплексу не підпадають під обмеження кількості заброньованих осіб.
Воєнний стан і мобілізація в Україні
24 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження воєнного стану по всій Україні. Верховна рада проголосувала за запровадження воєнного стану. Того ж дня представник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі Суспільному підтвердив, що у зв'язку з агресією РФ та запровадженням воєнного стану на території України починає діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
Воєнний стан за час повномасштабного вторгнення продовжували 7 разів:
з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року;
з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
з 20 травня до 18 серпня 2023 року;
з 18 серпня до 15 листопада 2023 року;
з 15 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Джерела Суспільного повідомили, що така ідея дійсно обговорюється. Водночас наразі офіційно її не виносили на обговорення ані комітету з нацбезпеки, ані владної фракції.
Як повідомило видання Forbes з посиланням на джерела, такі зміни розглядають в Офісі президента та уряді. Начебто бронювання від мобілізації зможуть отримати фізичні особи, які сплачують в місяць ПДФО на рівні 6 тисяч гривень, тобто ті, хто має близько 33 400 тисяч гривень окладу.
Також звучала пропозиція – поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 грн, що майже відповідає першому варіанту.
Третій параметр: на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (відповідає окладу 66 000 грн).
Співрозмовник Суспільного з оточення керівництва ОП сказав, що ініціатива бронювання військовозобов’язаних, які сплачують певну суму податків з офіційної зарплати чи доходів, дійсно обговорюється. Також це нам підтвердило джерело в Мінекономіки.
За словами нашого співрозмовника у "Слузі Народу", питання про це підніматимуть на наступному засіданні фракції.
Водночас прессекретарка фракції Юлія Палійчук повідомила, що депутати не отримали офіційні пропозиції щодо зміни підходу до бронювання: "Я можу лише ще раз повторити, що ми коментуємо виключно факти, законопроекти та інформацію з офіційних джерел".
Голова профільного комітету Ради з питань нацбезпеки Олександр Завітневич у коментарі Суспільному сказав, що наразі це лише чутки, оскільки в законопроєкті про внесення змін до мобілізації немає положення про зміну правил бронювання, а інших документів, які би стосувалися питань мобілізації, — не передбачено.
У Міністерстві оборони України готуються пакетні зміни й одна з пропозицій – оновлена процедура бронювання працівників. Наразі вона ще не узгоджена й формується, проте, як тільки процедура та її окремі елементи (мобілізація, бронювання, відпустки військовослужбовцям) буде погоджено – деталі буде анонсовано.
Бронювання військовозобов'язаних працівників
3 березня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив постанову № 194 "Про деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану. Вона стосується порядку бронювання, однак також вказує на основний критерій — бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Тобто, постановою не пов'язується процедура бронювання із мобілізаційними завданнями, що значно збільшує коло бізнесу, які можуть скористатись бронюванням.
27 січня 2023 року уряд прийняв постанову щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час №76, якою було затверджено "Порядок бронювання військовозобов’язаних".
Згідно з документом:
подаватися на бронювання співробітників можуть не лише державні структури та підприємства, що виробляють товари для ЗСУ або виконують "мобілізаційні завдання" (тобто так чи інакше працюють на підтримку сектору оборони), а й компанії, що отримали статус "критично важливих для економіки";
визначено конкретний відсоток працівників, яких можна бронювати – 50% від кількості військовозобовʼязаних, а не 40%, як раніше.
Кабмін допускає і більш високий відсоток, але лише "у разі обґрунтованої потреби". Важливе доповнення, якого не було раніше — топ-керівники підприємств чи держструктур підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
зазначено конкретні терміни бронювання – шість місяців. Раніше у постанові містилося менш чітке формулювання "до 6 місяців";
підприємства паливно-енергетичного комплексу не підпадають під обмеження кількості заброньованих осіб.
Воєнний стан і мобілізація в Україні
24 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження воєнного стану по всій Україні. Верховна рада проголосувала за запровадження воєнного стану. Того ж дня представник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі Суспільному підтвердив, що у зв'язку з агресією РФ та запровадженням воєнного стану на території України починає діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
Воєнний стан за час повномасштабного вторгнення продовжували 7 разів:
з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року;
з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
з 20 травня до 18 серпня 2023 року;
з 18 серпня до 15 листопада 2023 року;
з 15 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
На Волині без світла залишаються понад 70 населених пунктів
05 січень, 11:11
Бронювання військовозобов’язаних за сплату податків обговорюється, але пропозицію ще не виносили офіційно, – ЗМІ
05 січень, 11:10
У Луцьку 35-річний водій на пішохідному переході збив пенсіонерку
05 січень, 10:50
Посилення перевірок на кордоні: у ДПСУ назвали причину
05 січень, 10:40