«Не міг залишатися вдома, коли у мене Іванна – військова»: на Волині батько з 22-річною донькою служить в ЗСУ

Батько з донькою відвойовують загарбані території України. Житель Нових Підцаревич, що на Маневиччині, Анатолій Нікітчук служить в артилерії Збройних Сил, а його донька Іванна – у морській піхоті.

Про це пише видання "Нова доба".

Анатолій Петрович – батько трьох синів та донечки. Він має багатолітній стаж роботи у водному господарстві, а із липня 2022 року став військовослужбовцем.

На запитання, як вирішив іти служити, чоловік відповідає просто: «Не міг же я залишатися вдома, коли у мене донька військова…». Він десять місяців провів на Яворівському полігоні, де був начальником контрольно-пропускного пункту, а з травня цього року у складі славетної 47-ої окремої механізованої бригади «Ма́ґура» бере участь в бойових діях вздовж лінії фронту в Запорізькій області. Там із побратимами проривають ворожу оборону в запеклих боях. Це надзвичайно важко, бо окупаційні війська облаштували декілька ліній захисту та встановили на шляху наступу українських сил безліч мінних полів, а ще ведуть невпинні обстріли.

«Я служу в артилерії, в обслузі гармати, весь цей час пробув на Запорізькому напрямку», – розповідає Анатолій Нікітчук, якому нещодавно за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою було вручено від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного дві нагороди: нагрудний знак «Золотий хрест» та Почесний нагрудний знак учасника бойових дій.

Його 22-річна донька Іванна – випускниця Львівської академії сухопутних військ. Дівчина розпочала свій військовий шлях у 17 років. З лютого цього року активно виконує бойові завдання на різних напрямках фронту. Відповідальна та відважна військова в званні лейтенанта здобула право носити чорний берет морської піхоти. Зараз вона штурмує на Херсонщині загарбаний окупантами лівий берег Дніпра.

За час війни тато з донькою зустрілися лише кілька разів – спочатку вона приїжджала до нього на полігон, а потім у них на пару днів співпала відпустка і вони побули із рідними в Нових Підцаревичах.

Чекає свого чоловіка Анатолія з війни його дружина Віта, постійно хвилюючись і за донечку Іванну, й за синів Андрія, Павла та Петра. Вона трудиться продавчинею в місцевому магазині і багато волонтерить.

«Старший наш син працює на виробництві, яке наближає нашу Перемогу, середній – на Рівненській АЕС, а молодшому тільки виповнилося вісімнадцять, він ще навчається», – ділиться їхній тато, якому недавно дали кілька днів відпустки – провідав своїх колег із водного господарства, які всі за нього хвилюються, побув із найріднішими й знову вирушив на південний схід нашої держави.

«Толік воює там, а його Віта – тут», – кажуть про його дружину односельчани, зазначаючи, що вона завжди в числі тих, хто допомагає військовим, – готує для них їжу, ділиться домашньою провізією.

«Я знаю, як буває складно із харчуванням військовим, тому і її прошу допомагати тим, кому може, – каже Анатолій Петрович. – Домашня їжа – то не армійська, яку ще і не завжди є можливість приготувати».

Дякуємо нашому Захиснику та його Захисниці-доньці за мужність і патріотизм! Нехай їх повсякчас береже Господь і вони чимшвидше повертаються додому з Перемогою!

Юлія МУЗИКА
Фото із архіву сім'ї НІКІТЧУКІВ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!