У «Цуманській пущі» відкрили нову екостежку. ФОТО

Співробітники національного природного парку «Цуманська пуща» відкрили нову екологічну стежку.

Першими екскурсантами новоствореного рекреаційного маршруту стали очільник екологічної комісії Волиньради Юрій Ройко, науковці, екологи, голова і мешканці Цуманської громади, - повідомляють у Волинській обласній раді.

Директор заповідника Віталій Деркач зазначив, що це перший рекреаційний об’єкт, який створено без копійки бюджетних коштів, а лиш завдяки ентузіазму та зусиллям працівників заказника.

«Цуманська пуща – цікава, різноманітна і мозаїчна місцина, де поєднано ландшафти Волині, Полісся і Поділля, де величезне біорізноманіття постійно дивує реліктовими знахідками, і де екологія тісно переплетена з історією та археологією. Нам, співробітникам парку, дуже хочеться поділитися з волинянами такими неймовірними знаннями, своїми дослідженнями і дивовижами цього прадавнього лісу», - так обґрунтував ідею створення нової екостежки керівник природного заказника.

Віталій Деркач додав, що з часом маршрут матиме продовження, бо ще є чим здивувати відвідувачів. Інтригує містичним Чортовим болотом, 700-літніми дубами й тисячолітніми валами.

За локацію для екостежки обрали урочище Кормин. Це ліс, луки, болота і річка, де зростають понад 800 видів рослин, в тому числі й червонокнижних, близько двох сотень різновидів грибів, водиться незліченна кількість усілякого птаства (тут гніздиться й рідкісний чорний бусол, якого ще кличуть чорним самітником) і близько сотні представників дикої фауни. Про все це природне різноманіття детально і цікаво оповідають науковці нацпарку, а їхні розповіді доповнюють інформаційні та інтерактивні стенди.

Не менш захоплююча екскурсія і тутешнього фахівця з еколого-просвітницької роботи. В природничу тематику тісно вплетена історія. На кількох кілометрах екологічної стежки – безліч свідчень різних періодів: курган з язичницькими похованнями IX-Х століть, оборонна лінія Першої світової війни, бункери Брусилівського прориву, вузькоколійка і канали князів Радзивілів, шрами Другої світової, артефакти партизанського і національно-визвольного руху.
На одному з місць поховань вояків УПА працівники заповідника спорудили пам’ятний хрест.

У день відкриття маршруту, його освятив місцевий священник. У своїй промові отець Тарасій наголосив про важливість пам’ятати історію і берегти природу, бо вона – теж храм. Каже, церква також долучилася до цього, зобразивши на іконах червонокнижний рослинний світ Цуманської пущі.

Голова Цуманської громади Анатолій Дорошук, лісничий за професією, усіляко підтримує діяльність національного парку. Стверджує: хоч у заповіднику і заборонена будь-яка господарська діяльність, але саме він відіграє визначальну роль у брендуванні громади як рекреаційно-туристичної й науково-дослідницької території.

Очільник екологічної комісії обласної ради Юрій Ройко пояснив, чому створення подібних об’єктів у час війни – це важливо.

«Агресор чинить на нашій землі справжнісінький екоцид, природі завдано збитків уже на трильйон гривень. Знищено цілі екосистеми, бойовими діями сплюндровано третину лісів країни і чверть її заповідних територій, бомбардування та артобстріли спричинили викид щонайменше 40 мільйонів тонн вуглецю. Саме заповідники і заказники є основою збереження природного різноманіття і безпечного довкілля. Тому їхня підтримка і розвиток, екологічна освіта і просвітництво – це не розкіш, а актуальна необхідність сьогодення», - впевнений Юрій Ройко.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!